2.Ієрархія потреб по А. Маслоу.
Гуманістична психологія являє собою альтернативу двом найбільше важливим плинам у психології - психоаналізу й біхевіоризму. Своїми коріннями вона йде в екзистенціальну філософію, що відкидає положення, що людина є продуктом або спадкоємних (генетичних) факторів , або впливу навколишнього середовища ( особливо раннього впливу), екзистенціалісти підкреслюють ідею про те, що зрештою кожний з нас відповідальний за те, хто ми й чим стаємо. Отже, гуманістична ,як основна модель приймає відповідальну людину, що вільно робить вибір серед наданих можливостей. Основна концепція цього напрямку - це концепція становлення. Людина ніколи на буває статичною, вона завжди перебуває в процесі становлення. Цьому свідчить наочний приклад становлення чоловіка із хлопчика. Але це не є становленням біологічних потреб, сексуальних або агресивних спонукань. Людина, що заперечує становлення, заперечує сам ріст, заперечує, що в ньому закладені всі можливості повноцінного людського існування. Але незважаючи на те, що становленню приділяється більша роль, гуманістичні психологи визнають, що пошук справжнього сенсу життя не легкий.
Інший погляд можна охарактеризувати як феноменологічний або "тут і зараз". В основі цього напрямку лежить реальність субєктивна, або особиста, але не обєктивна, тобто підкреслюється значення субєктивного досвіду як основного феномена у вивченні й розумінні людини. Теоретичні побудови й зовнішнє поводження є вторинними стосовно безпосереднього досвіду і його унікальному значенню для того, хто його переживає. Маслоу відчував, що занадто довго психологи зосереджувались на детальному аналізі окремих подій, зневажаючи тим, що намагалися зрозуміти, а саме людини в цілом. Для Маслоу людський організм завжди поводиться як єдине ціле, і те, що трапляється в якій-то частини, впливає на весь організм. Так, розглядаючи людину, він підкреслював її особливе положення, відмінне від тварин, говорячи, що вивчення тварин незастосовне для розуміння людини, тому що при цьому ігноруються ті характеристики, які властиві тільки людині (гумор, заздрість, провина й т.д.), він вважав, що від природи в кожній людині закладений потенційні можливості для позитивного росту й удосконалювання.
Основне місце в його концепції займає питання про мотивацію. А.Маслоу говорив, що люди мотивовані для пошуку особистих цілей, і це робить їхнє життя значно осмисленним. Він описував людину, як "бажаюча істота", що рідко досягає стану повного задоволення. Повна відсутність бажань і потреб, якщо воно є, у найкращому разі недовговічно. Якщо одна потреба задоволена, інша спливає на поверхню й націлює увагу й зусилля людини.
Маслоу припустив, що всі потреби вроджені й представив свою концепцію ієрархії потреб у мотивації людини в порядку їхньої черговості:
1. Фізіологічні потреби: безпосередньо стосуються біологічного виживання людини й повинні бути задоволені на якомусь мінімальному рівні перш, ніж будь-які потреби більше високого рівня стануть актуальними, тобто людина, якій не вдається задовольнити ці основні потреби, досить довго не буде зацікавлений у потребах, що займають вищі рівні ієрархії, оскільки вона дуже швидко стає настільки домінуючої, що всі інші потреби зникають або відходять на задній план.
2. Потреби безпеки й захисту. Сюди включені наступні потреби: потреби в організації, стабільності, у законі й порядку, у передбачуваності подій і у волі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос. Таким чином, ці потреби відбивають зацікавленість у довго-тимчасовому виживанні. Перевага надійної роботи зі стабільним високим заробітком, створення ощадних рахунків, придбання страховки можна розглядати як учинки, почасти мотивовані пошуками безпеки. Інший прояв потреби в безпеці й захисті можна бачити, коли люди зіштовхуються з реальними надзвичайними обставинами - такими, як війна, повінь, землетрус, повстання, суспільні безладдя й т.д.
3.Потреби приналежності й любові: На цьому рівні люди прагнуть встановити стосунки прихильності з іншими у своїй родині або в групі. Дитина хоче жити в атмосфері любові й турботи, у якій всі його потреби задовольняються й він одержує багато пестощів. Підлітки, що прагнуть знайти любов у формі поваги й визнання своєї незалежності й самостійності, тягтися до участі в релігійних, музичних, спортивних і інших згуртованих групах. Молоді люди відчувають потребу в любові у формі сексуальної близькості, тобто незвичайних переживань із особою протилежної статі.
4. Потреби самоповаги: значення, компетентність. Коли наша потреба кохати інших і бути ними коханими досить задовільнена, ступінь її впливу на поводження зменшується, відкриваючи дорогу потребам поваги. Маслоу розділив їх на два типи: самоповага й повага іншими. Перший включає такі поняття, як компетентність, упевненість незалежність і воля. Людині потрібно знати, що він гідна людина, може справлятися із завданнями й вимогами, які предявляє життя. Повага іншими містить у собі такі поняття, як престиж, визнання, репутація, статус, оцінка й прийняття. Тут людині необхідно знати, що те, що він робить, зізнається й оцінюється. Задоволення потреб самоповаги породжує почуття впевненості, достоїнство й усвідомлення того, що ви корисні й необхідні. Маслоу припустив, що потреби досягають максимального рівня й зросту в зрілості, а потім їхня інтенсивність зменшується.
5.Реалізація потенціалу потреби самоактуалізації.
Маслоу охарактеризував самоактуалізацію як бажання людини стати тим, ким він може. Людина, що досягла цього вищого рівня, домагається повного використання своїх талантів, здатностей і потенціалу особистості, тобто самоактуалізуватися - значить стати тією людиною, якою ми можемо стати, досягти вершини нашого потенціалу. Але, на Думку Маслоу самоактуалізація дуже рідка, тому що багато з людей просто не бачать свого потенціалу, або не знають про його існування, або не розуміють користі самовдосконалення. Вони схильні сумніватися й навіть боятися своїх здатностей, тим самим і шансів для самоактуалізації. Це явище Маслоу назвав комплексом Іони. Він характеризується страхом успіху, що заважає людині прагнути до величі й самовдосконалення. Так само гальмовий вплив на процес самоактуалізації робить соціалізація. Іншими словами людям потрібно "сприятливе" суспільство, у якому можна розкрити свій людський потенціал найбільше повно. Ще одна перешкода для самоактуалізації, що згадується Маслоу, - сильний млосний вплив надаваний потребами безпеки. Діти виховані в безпечній, дружній обстановці, більше схильні до придбання здорового подання про процес росту.
В основі цієї схеми лежить правило, що домінуючі потреби, розташовані внизу, повинні бути більш-менш задоволені до того, як людина усвідомити наявність і бути мотивованим потребами, розташованими вгорі, тобто задоволення потреб, розташованих унизу ієрархії, уможливлює усвідомлення потреб, розташованих вище в ієрархії, і їхня участь у мотивації. По Маслоу, це є головним принципом, що лежить в основі організації мотивації людини, і чим вище людина може піднятися в цій ієрархії, тим більшу індивідуальність, людські якості й психічне здоровя він продемонструє.
Ключовим моментом у концепції ієрархії потреб Маслоу є те, що потреби ніколи не бувають задоволені за принципом "всі або нічого". Потреби частково збігаються, і людина одночасно може бути мотивований на двох або більше рівнях потреб.