5. Отримані дані свідчать про те, що стильові особливості спілкування визначаються здатністю людини до саморегуляції, і навпаки: розвиток в особистості саморегуляції як ознаки особистості загалом та за окремими показниками сприятиме становленню в них бажаних стильових особливостей спілкування.

ВИСНОВКИ

1. Залежно від конкретних уявлень про сутність спілкування, виділяють різні підходи до даної проблеми - комунікативно-інформаційний, діяльнісний, інтерактивний і ін. У рамках різних підходів розвивається уявлення про функції, характеристики, одиниці спілкування. Під спілкуванням розуміють не додавання, не накладання одна на іншу діяльностей, які розвиваються паралельно («симетричних»), а саме взаємодія субєктів, що вступають у нього як партнери.

2. Розрізняти такі явища, як стиль спілкування особистості і спілкування особистості в конкретних ситуаціях. Під стилем розуміють не спілкування особистості взагалі і не його ситуаційно специфічні особливості, а лише характерні, типові для неї, які відрізняються індивідуальною специфічністю, відносною стабільністю, тенденцією виявлятися в обєктивно відмінних ситуаціях соціальної взаємодії (у рамках певної сфери життєдіяльності або соціальної групи). Більшість дослідників типологічних стилів спілкування підкреслюють, що жоден окремо взятий стиль не є ефективним, оскільки різні ситуації спілкування вимагають і різних підходів з боку осіб, які спілкуються, а саме - застосування різних індивідуально-типологічних стилів. Становлення стилів спілкування визначаються психічними властивостями особистості, до яких належить її здатність до саморегуляції.

3. Прояв індивідуальної своєрідності життєдіяльності (поводження, діяльності, спілкування й т.д.) значною мірою залежить від індивідуальних особливостей усвідомленої саморегуляції - рівня та стилю саморегуляції. Поняття саморегуляції (психічної) визначається як система психічного самовпливу особистості з метою свідомого управління власними психічними станами відповідно до вимог ситуації та доцільності. Саморегуляція, як єдність соціальних та психологічних (рефлексивних, мотиваційних, вольових) проявів свідомості й самосвідомості індивіда, має загальну, інваріантну для різних видів і форм довільної активності людини (у тому числі й спілкування) внутрішню функціональну структуру (визначення цілі, моделювання значимих умов, програмування виконавчих дій, контроль і оцінка результату, рішення про корекцію системи саморегулювання).

4. Досліджувані найбільшою мірою наділені такими видами спрямованості спілкування, як авторитарний та діалогічний, які й визначають його стильові особливості. Усі стилі виходу з конфліктної ситуації («співробітництво», «пристосування», «компроміс», «уникнення», окрім стилю «суперництво») майже рівномірно розподілені між студентами досліджуваної категорії.

5. Майже половина досліджуваних характеризується середнім рівнем здатності до саморегуляції. При цьому виявлено, що середній рівень здатності до саморегуляції наявний найбільшою мірою у досліджуваних за шкалами «оцінювання результатів», «моделювання» та «самостійність»; за шкалами «програмування», планування» та «гнучкість» саморегулювання у половини (і більше) студентів знаходиться на низькому рівні.

6. Співставлення даних щодо стильових особливостей спілкування студентів та їх здатністю до саморегуляції показує наявність звязку між стилями саморегуляції та стильовими особливостями спілкування.

Наявність високого рівня звязку виявлено між високим рівнем саморегуляції за шкалами (показниками) планування, моделювання, оцінювання результатів, самостійністю та високим загальним рівнем саморегуляції та діалогічного стилю спілкування. Особи з конформним стилем спілкування характеризуються здатністю до саморегуляції за шкалами моделювання та оцінювання результатів. Досліджувані з альтеро-центристським стилем спілкування характеризуються саморегуляцією лише за шкалою гнучкості. Виявлено, що представники авторитарного стилю спілкування характеризуються переважно низьким рівнем саморегуляції за більшістю шкал. Виразного звязку між іншими стилями спілкування та здатністю до саморегуляції виявлено не було.