Анализ впливу гендерних стереотипів на статево-рольові відносини в сім’ї

курсовая работа

Вступ

маскулінність фемінність сімейний конфлікт гендерний

На думку фахівців, що вивчають сімю, сумісність шлюбних партнерів досягається не завжди і звичайно не відразу (Ковальов С. В., Сисенко В. А.). Будь-який, навіть найприватніший аспект внутрішньої, глибинної несумісності неминуче виявиться на поверхні у вигляді поведінкових конфліктів.

Останнім часом все більшої актуальності набуває новий напрямок у психологічних дослідженнях - гендерна психологія, яка вивчає статус, статево-рольову ідентичність чоловіка і жінки в сучасному суспільстві і їхні взаємини, соціальні ролі участь у різних видах діяльності.

Криза ідентичності може виявлятися у осіб різного віку, статі, різного соціального статусу, професійного та життєвого досвіду. Означена проблема виходить за межі загальної психології, й вирішується на перетині вікової, педагогічної та диференційної психології. Саме тому особливого, значення набуває дослідження ідентичності у дорослих людей в період становлення шлюбних відносин, оскільки для сімї характерне загострення проблеми психологічної кризи, що виявляється в індивідуальних, соціально-особистісних виборах, ідентифікації, самовизначенні та в інших психологічних феноменах.

Криза визначення різнотипних моделей ідентичності висвітлені у дослідженнях М.Й.Боришевського, Е.Еріксона, С.Д.Максименко, Т.М.Титаренко та ін. Криза ідентичності найяскравіше виявляється в юності, хоча подальше визначення самоідентичності може відбуватись і в інші періоди життєвого онто- і соціогенезу. Чим успішніше особистість розвязує перші кризи ідентичності у подружніх відносинах, тим легше їй згодом керувати подібними переживаннями упродовж індивідуального розвитку й становлення сімї.

Необхідну допомогу сімям у вирішенні їх проблем повинна надати сітка психологічної служби для молоді, центри психологічної реабілітації МНС та інші психологічні служби (О.О.Бодальов, С.Д.Максименко, В.Г.Панок, В.В.Столін). Для згаданих психологічних служб є актуальною проблема добору, модифікації та створення придатного для ефективного вирішення практичних завдань методичного інструментарію. Зокрема, і такого, який би використовувався практичними психологами у вирішенні проблем, що стосуються процесу сімейного спілкування, характеру взаємин між чоловіком та дружиною. Тому виникає нагальна необхідність у вивченні цих питань, розробці та удосконаленні методів діагностичної та корекційної роботи.

Обєкт дослідження: гендерна ідентичність особистості в шлюбі

Предмет дослідження: форми, методи, напрямки діяльності практичного психолога щодо врегулювання статево-рольової поведінки подружжя

Мета дослідження: дослідити вплив гендерних стереотипів на статево-рольові відносини в сімї

Для досягнення мети у дослідженні поставлено такі завдання:

на основі аналізу сучасних теорій статі проаналізувати теоретичну модель формування та функціонування статеворольової ідентичності особистості як детермінанти її поведінки;

підібрати психодіагностичний інструментарій, спрямований на вивчення показників ідентичності, що супроводжуються маскулінною або фемінною поведінкою;

дослідити характеристики маскулінності та фемінності, як моделі поведінки у шлюбних відносинах;

визначення рівня соціального інтелекту як передумови успішності побудови статево-рольових відносин;

визначення рівня задоволеності шлюбом та рольових очікувань і домагань подружжя;

розробити програму спеціалізованого курсу профілактичних заходів по вирішенню сімейних конфліктів з урахуванням типу статево-рольової ідентичності подружжя.

В процесі дослідження використовувався комплекс теоретичних та експериментальних методів:

аналіз науково-теоретичних та методичних джерел;

інтервю (збір інформації, отриманої у вигляді відповідей на запитання);

індивідуально-типологічний опитувальник (далі ІТО), спрямований на визначення базисних рис особистості, розроблений Собчик Л.М.;

діагностика соціального інтелекту. Тест Дж. Гілфорда і М. Саллівена (модифікований Михайловою О.С. (Альошина);

тест-опитувальник „Задоволеність шлюбом" (В.Столін, Т.Романова, Г. Бутейко) для визначення експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом;

методика „Рольові очікування та домагання у шлюбі" (далі РОД) розроблений О.Волковою, Г.трапезніковою для визначення бажаного розподілу ролей між чоловіком та дружиною.

Експериментальне дослідження проводилось на базі центру соціальних служб для молоді Подільського району м. Києва. У експерименті приймали участь 12 сімейних пар віком від 23 до 31 року. Сімейний стаж подружжя від 2 до 7 років.

Делись добром ;)