Аналіз результатів

Егоцентрична спрямованість проявляється у пізнавальній, емоційній та поведінковій сферах. Особистість з такою спрямованістю відчуває труднощі у зміні власної позиції щодо певного пізнаваного об’єкта, у нерозумінні переживань інших людей, відсутності емоційної чуйності, у невмінні враховувати точки зору інших людей і координувати їх зі своєї власної точки зору. Ймовірно, формування і закріплення егоцентричної спрямованості особистості відбувається у підлітковому віці.

Для виявлення рівня егоцентричної спрямованості особистості й аналізу одержаних результатів подається таблиця. Вона містить градації рівнів егоцентризму підлітків, юнаків та студентів, у тому числі студентів-першокурсників. Зміна рівнів, які характеризують егоцентричні тенденції в першо­курсників, пов'язана з тим, що вступ до вузу змінює соціальний статус юнаків та дівчат. У період адаптації до нового статусу відбувається тим­часове збільшення егоцентричності особистості.

Рівні егоцентричної спрямованості підлітків, юнаків і дівчат

Дуже низький (нульовий) показник егоцентризму означає, як пра­вило, що досліджуваний неправильно зрозумів інструкцію і поставив собі яке-небудь інше завдання, замість запропонованого в інструкції.

Дуже високий показник егоцентризму може бути ознакою акценту­ації особистості на своїй власній персоні.

У процесі аналізу результатів треба враховувати, що егоцентризм і егоцентрична спрямованість - це ознаки особистості. Вони харак­теризують її позиції і є центрованою і фіксованою соціальною установкою, яка визначає привернення уваги до своїх якостей, думок, пе­реживань, уявлень, дій, своєї мети тощо. З юнацького віку сюди включається саморефлексія. Егоцентрична спрямованість детермінується позицією, сприяючи автономізації особистості від інших лю­дей, і викликається потребами у власному успіху, співчутті, опіці, афіліації, в самоствердженні, захисті свого «я», в тому числі й психосексуальною потребою.

Егоцентризм відображається на пізнавальних можливостях людини, перешкоджаючи ефективному спілкуванню і взаємодії з людьми, галь­муючи розвиток моральної сфери особистості.

Особистості з високим рівнем егоцентризму часто бувають конфліктни­ми, оскільки не враховують, а часом і перекручують смисловий зміст повідомлення співрозмовника, що веде до непорозумінь та до міжособистісних проблем. У моральному плані егоцентрична спрямованість може призвести до егоїзму, проявляється в спробі використати інших людей для задоволення власних потреб та інтересів, а також до прагматизму, який пов'язаний тільки з користю.

Оскільки визначення величини і рівня егоцентричної спрямованості достатньо значущі для досліджуваного, то в даному дослідженні особли­во важливо дотримуватися етики психодіагностики. У разі довіри респондента до експериментатора бажано обміркувати з ним причини, які при­звели до егоцентричності. Факторами, спрямованими на розвиток егоце­нтричності в дитячому та в шкільному віці, можуть бути: перехвалюван­ня батьками і вчителями, активна стимуляція до досягнення успіху, не­стача контактів з однолітками, звичка командувати з огляду на постійну, з дитячих років, позицію керівника (староста, відповідальний за культ­масову чи спортивну роботу тощо). У деяких випадках високий рівень егоцентричної спрямованості може бути ситуативним, викликаним дуже значною для людини подією.

Низький рівень егоцентричності часто є наслідком постійного при­душення особистості дитини авторитетами. Вдома ними стають батьки, а в школі вчителі та деякі учні.

Для корекції егоцентричності потрібен досвід спілкування і взаємо­дії індивіда з іншими людьми. Важливо розвивати вміння враховувати погляди інших, контролювати правильність розуміння людей, з якими спілкуєшся і взаємодієш, тренувати здатність уявити себе на місці іншо­го, бути уважним до стану оточуючих. Особам з високим рівнем егоцен­тризму доцільно рекомендувати участь у тренінгах сензитивності, спіл­кування, децентрації.

Вчасна корекція егоцентричного рівня важлива ще й тому, що на фоні його високого рівня розвиваються психопатичні риси особистості, а при неадекватно низькому рівні — конформність і соціальна пасив­ність.

За матеріалами:

1. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Т.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І.Пашукової. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – С.178-184.

2. Методические рекомендации по диагностике эгоцентризма у подростков и старших школьников. Сост. Пашукова Т.И. – Кировоград, 1987.

3. Методики психодиагнстики в учебно-воспитательном процессе. Составители Гришин В.В.,Лушин П.В.. –М.: ИКА «Москва», 1990. – С.32-33.