Обробка та аналіз результатів:

Якщо дитина ставить себе на високі сходинки, але не на сьому, а поряд з нею розташовує своїх батьків, то свідчить про адекватну самооцінку з тенденцією до завищення, а також про нормальне соціальне становище.

Якщо дитина ставить себе на найвищу сходинку – це може бути свідченням егоцентризму, завищеної самооцінки. Протилежна тенденція – постановка себе на найнижчій сходинці – виражає повне неприйняття себе у даному соціальному середовищі.

Постановка себе на другу та третю сходинки інтерпретується як занижена самооцінка досліджуваного.

У запропоновану методику можна включити параметр «соціальні очікування». Дитину запитують "А як ти думаєш, на яку сходинку поставить тебе твоя мама? А батько? А вчителька?". Потім відповіді дитини зіставляють з її самооцінкою за тими ж якостями, що вона вже визначила для себе. Ці результати аналізуються разом з даними бесіди, під час якої в дитини розпитують, чому вона вибирає саме ті чи інші "щаблі якостей", як вона розуміє ці якості, чому вважає, що мама думає про неї саме так і т. д. Наведемо приклад такої модифікації.