logo search
Книга

Обробка та аналіз результатів

У цій роботі важливим є не стільки знаходження відмітки досліджуваного, а те, як він мотивує свій вибір, наскільки критично він ставиться до себе, до своїх особистісних якостей.

Здорові досліджувані незалежно від самооцінки та об'єктивної життєвої ситуації не схильні до крайнощів та вказують своє місце як правило на 4-5 сходинках, тобто ближче до середини. Вони бачать себе (або хочуть показати) з середнім розумом, здоров'ям, характером, щастям. Ця методика дозволяє також виявити особистісну примітивність досліджуваного, що проявляється у його поверхових судженнях про розум, щастя, здоров'я.

Методика дозволяє виявити дітей із нестійкою самооцінкою, схильністю до крайнощів та спотворення оцінок (характерно для хворих на шизофренію). Хворі з депресією тяжіють до низької самооцінки. Проте ця методика потребує проведення інших уточнюючих досліджень.

У роботі з дітьми для полегшення розуміння інструкції С.Я.Рубінштейн запропонував дещо модифікувати умови експерименту. Наприклад спочатку дитині пропонують визначити своє місце на шкалі, яка позначає зріст дітей у класі. На верхньому полюсі знаходяться самі високі учні класу, на нижньому - найнижчі. У дитини запитують «Де б ти поставив себе на цій лінії?». І вже після цього переходять до її самооцінки за шкалами "розум", "щастя" тощо. Іноді для більш об’єктивного уявлення про себе та свої якості досліджуваному пропонують іншим кольором позначити місце свого сусіда по парті, товариша тощо, а потім переходять до обговорення.