logo search
shpargalka_kriminalnovikonavche_pravo_ukraini

14. Кримінально-виюнавчий кодекс України, його система і загальна характеристика.

КВК – прийнятий 11.07.2003, набрав чинності 01.01.2004

Загальна частина:

- к/в з-во

- правовий статус засудж.

- органи і установи виконання покар.

- нагляд і контроль за виконанням крим. покар. участь громадськості у виправленні та ресоціаліз. засудж.

У Загальній частині Кодексу більш реально і чітко сформульова­на мета та завдання кримінально-виконавчого законодавства, вра­ховані положення стосовно захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, поваги до честі й гідності засуджених.

Особлива частина:

- виконання покарань, не пов’язаних з позбавл. волі

- виконання покар. у вигляді позбавл. волі

- виконання покар. у виді довіч. позбавл. волі

- звільнення від відбування покар. допомога ос., які звільнені від відбування покар., контроль і нагляд за ними.

З прийняттям 11 липня 2003 року Кримінально-виконавчого кодексу, вперше на рівні закону отримали визначення загально-правові та галузеві специфічні принципи кримінально-виконавчо­го законодавства. їх закріплення — практичне втілення в життя загальновизнаних концептуальних положень про демократизацію, гуманізацію, диференціацію та індивідуалізацію виконання кри­мінальних покарань з урахуванням досягнень сучасної науки. При розробці Кримінально-виконавчого кодексу було взято за основу пріоритет загальних прав і свобод людини, встановлення системи соціальних і правових гарантій, що забезпечують правовий статус засуджених, приведення порядку й умов відбування покарання у відповідність із загальновизнаними міжнародними стандартами при збереженні тих досягнень системи виконання покарань в Укра­їни, котрі себе позитивно зарекомендували.

Важливим є встановлення для засуджених прогресивної систе­ми відбування покарання, поетапне поліпшення чи зміна умов тримання, для чого визначена принципово нова система структур­них відділень колоній. Подальший розвиток одержали положення щодо гуманізації режиму відбування покарання, поліпшення ко­мунально-побутового забезпечення і медичного обслуговування засуджених. Конкретним змістом наповнена організація виховно­го впливу на засуджених, до роботи з якими передбачено залучати громадські, благодійні і релігійні організації. Новим у Кодексі є визначення порядку та умов виконання та відбування покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службових обмежень для військово­службовців, громадських робіт, арешту, обмеження волі, довічно­го позбавлення волі.