Порядок підрахунку

Якщо значення показника накопичених частот менше 50 % – ознака не виражена.

50%-74% - ознака виражена.

Більше 75% - ознака яскраво виражена.

Опитувальник самоставлення побудований відповідно до ієрархічної моделі структури самоставлення В.В. Століна (1985 р.). Опитувальник діагностує 7 факторів, що лягли в основу 4-ьох шкал опитувальника:

Шкала I – самоповага – спрямована на відображення аспектів самоставлення до своїх здібностей, енергії, самостійності, оцінки можливостей контролювати своє життя, ступінь віри у власні сили.

Шкала II – аутосимпатія – на позитивному полюсі характеризує довіру до себе та позитивну самооцінку. На негативному полюсі – бачення у собі переважно недоліків, низьку самооцінку, схильність до самозвинувачення..

Шкала III - очікування позитивного чи негативного ставлення до себе оточуючих.

Шкала IV – само інтерес - відображає міру близькості до себе, інтерес до власних думок та почуттів, впевненість у власному інтересі для інших.

Опитувальник також оцінює «глобальне самоставлення» (почуття «за» чи «проти» себе).

Шкала S ( інтегральна) – вимірює інтегральне почуття “за” або “проти” власного “Я” досліджуваного.

Опитувальник містить також сім шкал, спрямованих на вимірювання вираженості установки на ті чи інші внутрішні дії на адресу «Я» досліджуваного.

Шкала 1 – самовпевненість.

Шкала 2 - очікування ставлення інших.

Шкала 3 - самоприйняття.

Шкала 4 - самопослідовність (самокерівництво).

Шкала 5 – самозвинувачення.

Шкала 6 – само інтерес.

Шкала 7 – саморозуміння.

Таким чином, опитувальник дозволяє виявити три рівні самоставлення, що різняться за ступенем узагальненості: 1) глобальне самоставлення; 2) самоставлення, диференційоване за самоповагою, аутосимпатією, самоінтересом та очікуваним ставленням до себе; 3) рівень конкретних дій (готовності до них) щодо свого «Я».

За матеріалами: Практикум по психодиагностике.

Психодиагностические материалы. – М.: МГУ, 1988.