Методика 3. Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять
Мета дослідження: встановлення ролі системи допоміжних піктографічних знаків у розширенні обсягу понять.
Матеріали та обладнання: набори слів, тестовий бланк для піктограм розміром у стандартний аркуш, поділений на 20 клітинок, протокол дослідження, папір, олівець або ручка для запису і малювання, секундомір.
Процедура дослідження
Дослідження складається із двох тестувань, які проводяться з одним досліджуваним.
Тест №1
Завдання першого тесту: визначення обсягу пам'яті досліджуваного на абстрактні поняття класичним методом утримування членів ряду.
Матеріалом для запам'ятовування служать 20 абстрактних понять рівних обсягів. Експериментатор чітко зачитує під час тестування слова-поняття, роблячи між кожними з них коротку паузу на 10—12 с. Після зачитування всіх 20 слів пауза триває 5 хв, потім досліджуваному пропонується в протоколі в письмовій формі занотувати слова, при можливості, зберігаючи їхню послідовність.
Інструкція досліджуваному: "Я зачитаю Вам 20 слів. Слухайте уважно і запам'ятайте їх. Коли я скажу: "Пишіть!", запишіть у протоколі ті слова, які Ви запам'ятали, зберігаючи, при можливості, послідовність пред'явлення їх. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати та запам'ятовувати".
Слова для запам'ятовування в першому тесті:
1. Санкція 8. Упевненість 15. Законність
2. Фантазія 9. Терпіння 16. Самотність
3. Надбудова 10. Поняття 17. Упізнавання
4. Узагальнення 11. Відречення 18. Здібність
5. Імовірність 12. Мислення 19. Індукція
6. Естетика 13. Простір 20. Творення
7. Інтуїція 14. Створення
Після тестування записується в протокол словесний звіт досліджуваного про спосіб, який він використовував для запам'ятовування, та спостереження експериментатора.
Тест №2
Завдання другого тесту: визначення обсягу пам'яті досліджуваного на абстрактні поняття за умови утримування членів ряду методом піктограм.
Друге тестування проводиться не раніше, ніж через 30 хв. після закінчення першого. Експериментальним матеріалом, як і в першому тесті, є абстрактні поняття, такої ж кількості та обсягу.
У цьому досліді досліджуваному дають тестовий бланк для малювання в його клітинках запропонованих для запам'ятовування понять. У цих же клітинках досліджуваний може потім відтворити пригадані поняття. Зачитувати поняття експериментатор зобов'язаний чітко, роблячи паузу між кожним словом для замальовування не довше 10—12 с. Після зачитування всіх 20 понять пауза триває 5 хв. Потім, за командою "Пишіть!", досліджуваний відтворює запам'ятовані поняття, а потому робить звіт про те, як він пов'язував їх з малюнками.
Бланк для малювання дають досліджуваному перед інструкцією. Це стандартний аркуш паперу, поділений на 20 пронумерованих у лівому верхньому куті клітинок.
Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам 20 слів. Це абстрактні поняття. Слухайте їх уважно і, щоб краще запам'ятати, намалюйте кожне у відповідній клітинці запропонованого Вам бланку. Якість малюнків значення не має, але писати слова, букви та цифри в клітинках забороняється. Коли буде прочитано і намальовано всі 20 слів, переверніть бланковий аркуш, щоб не бачити своїх малюнків. Після паузи я скажу: "Пишіть!" Тоді Ви перевернете бланк на лицевий бік і в кожній клітинці запишете ті поняття, котрі, згідно з малюнком, запам'ятали. Чи все Вам зрозуміло? Якщо так, то приготуйтеся слухати, малювати і запам'ятовувати!"
Слова для запам'ятовування в другому тесті:
1. Ерудиція
2. Сприймання
3. Базис
4. Абстракція
5. Можливість
6. Етика
7. Констатація
8. Авантюризм
9. Байдужість
10. Роздуми
11. Покликання
12. Відчуття
13. Відображення
14. Руйнування
15. Невігластво
16. Ставлення
17. Ейфорія
18. Схильність
19. Аналогія
20. Судження
Обробка результатів
Показником обсягу пам'яті на абстрактні поняття є кількість правильно відтворених у кожному тесті слів. Оскільки помилково відтворені слова використовуються для аналізу процесу опосередкованого запам'ятовування, то і правильно відтворені слова і показники помилково відтворених заносяться у зведену таблицю:
Слова відтворено | Тест 1 | Тест 2 |
правильно неправильно |
|
|
Аналіз результатів
Зіставляючи результати обох тестів за кількісними та якісними показниками і словесним звітом, потрібно встановити відмінності в безпосередньому та в опосередкованому запам'ятовуванні. Під час аналізу їх важливо показати доцільність малювання як засобу запам'ятовування.
В обговоренні результатів бажано простежити характер зв'язку запам'ятованого із змістом малюнків, особливо коли відтворення було успішним. Використання малюнків, тобто піктограм, для запам'ятовування абстрактного матеріалу можливе при розвинутому мисленні людини. На цій підставі можна виділити типологію малюнків. Люди з переважаючим у них абстрактним мисленням частіше малюють у клітинках символи, наприклад, хвилясті лінії, набори крапок, математичні знаки тощо. Ті, в кого переважає образне мислення, надають перевагу в зображенні на своїх малюнках конкретним речам: квітам, деревам, антропоморфізованим об'єктам та ін.
Якщо в обох тестах даного дослідження взяла участь група, то можна порівняти малюнки досліджуваних і встановити, коли і які саме малюнки сприяли запам'ятовуванню, а характер котрих з них призводив до помилкових відтворень. Якщо ж досліджувані брали участь ще і в попередньому дослідженні, виникає підстава для узагальнень і висновків стосовно значення допоміжних засобів, тобто щодо смислових зв'язків і малюнків для утримання і відтворення слів.
Методика 4. Дослідження переважаючого типу запам 'ятовування
Мета дослідження: виявлення переважаючого обсягу пам'яті за допомогою різних типів пред'явлення словесного матеріалу.
Матеріали та обладнання: чотири набори слів, які виражають конкретні поняття, один з наборів, виконаний на окремих картках, чотири невеликих аркуші паперу для записів, ручка, секундомір.
Процедура досліду
Переважаючий тип пам'яті встановлюють шляхом пред'явлення слів кількома способами. Дослідження складається з чотирьох серій. У першій серії зачитують слова для запам'ятовування (слухове сприймання). У ній показують слова для зорового сприймання, причому кожне слово має бути чітко написане на окремій картці. У третій серії використовують моторно-слухову форму поєднання слів і в четвертій — комбіновану, яка поєднує в собі слухове, зорове та моторне сприймання матеріалу.
Щоб не було перенавантаження під час визначення типу пам'яті, для кожної серії досить підготувати ряд із 10 слів.
Серія №1
Експериментатор виразно з інтервалом 3 секунди читає слова для запам'ятовування. Перед зачитуванням слів дається інструкція.
Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і запам'ятовуйте. Після паузи, коли я скажу: "Пишіть!", на аркуші паперу запишете ті слова, які ви запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати і запам'ятовувати."
Слова для запам'ятовування в першій серії:
машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.
Після паузи на десять секунд подається команда: "Пишіть!"
Серія №2
Другу серію можна проводити через 5 хвилин після закінчення першої.
У цій серії експериментатор послідовно показує слова, написані на окремих картках. Показування кожного слова має відповідати тривалості читання слова в першій серії, інтервал між словами такий самий, тобто 3 секунди.
Інструкція досліджуваному: " Я буду показувати Вам картки з написаними на них словами. Уважно читайте і запам'ятовуйте їх. За сигналом "Пишіть!" на аркуші паперу запишете те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, готуйтеся читати і запам'ятовувати."
Слова для запам'ятовування в другій серії:
літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, горіх, сковорідка, качка, блискавка.
Після прочитування слів і паузи на десять секунд подається команда: "Пишіть!"
Серія №3
Третя серія, аналогічно другій, проводиться після 5-хвилинної перерви.
Експериментатор пропонує слухати слова і "записувати" їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприймання матеріалу. Інтервал між зачитуванням слів 3 секунди, а швидкість читання така сама, як і в першій серії.
Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і "записуйте" в повітрі ручкою. За сигналом "Пишіть!" на аркуші паперу запишіть те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати, "писати" слова і запам'ятовувати."
Слова для запам'ятовування в третій серії:
корабель, слива, лінійка, літо, ліхтар, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.
Пауза перед сигналом "Пишіть!" у третій серії триває 10 секунд.
Серія №4
Після 10-хвилинної перерви, коли закінчено третю серію, проводять четверту серію. Темп читання експериментатором слів та паузи між словами залишаються такими самими, як і в попередніх серіях. Щоб забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу, досліджуваному не тільки зачитують слова, а й пропонують відразу записувати їх на окремому аркуші, а після записування останнього, десятого, слова аркуші перевертають, і за командою "Пишіть!" піддослідний на звороті відтворює запам'ятоване.
Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова, Ви їх записуйте й запам'ятовуйте. Після того, як я прочитаю останнє слово, аркуші переверніть і за сигналом "Пишіть!" запишіть на зворотній стороні те, що запам'ятали. Приготуйтеся слухати, записувати та запам'ятовувати."
Слова для запам'ятовування в четвертій серії:
поїзд, вишня, зошит, осінь, абажур, галявина, злива, гриб, чашка, курка.
Сигнал "Пишіть!" подається, як і в усіх попередніх серіях, через 10 секунд.
Обробка результатів
Показником обсягу пам'яті в цих серіях є кількість правильно відтворених слів. Результати заносяться в таблицю.
Кількість правильно відтворених слів | ТИП ПАМ'ЯТІ | |||
Слуховий | Зоровий | Моторно-слуховий | Комбінований | |
|
|
|
|
Аналіз результатів
Переважаючий тип пам'яті при різних типах подання словесного матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній з чотирьох серій.
Нормальним обсягом безпосередньої пам'яті слід вважати запам'ятовування 5—9 слів. Якщо в якій-небудь серії той, кого досліджували, запам'ятав 10 слів, він використав якусь систему засобів, про яку бажано дізнатися із самозвіту та зі спостережень.
- Особистість: практичні засади вивчення
- Тема 1. Відчуття……………………………………………………………………
- Тема 1. Відчуття
- Тема 2. Сприймання
- Тема 3. Пам’ять
- Тема 4. Увага
- Тема 5. Мислення
- Тема 6. Уява
- Тема 1. Вольова сфера особистості
- Тема 2. Емоційна сфера особистості
- Тема 1. Моральна сфера учнів
- Тема 2. Емпатійність
- Тема 3. Ідеали
- Тема 1. Інтереси. Пізнавальні інтереси. Учбові інтереси
- Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви
- Тема 1. Відчуття Методика 1. Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- Методика 2. Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- Тема 2. Сприймання Методика 1. Дослідження сприймання часу
- Методика 2. Дослідження пізнавального контролю під час сприймання
- Методика 3. Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- Тема 3. Пам’ять Методика 1. Дослідження обсягу короткочасної пам’яті
- Методика 2. Дослідження опосередкованого запам'ятовування
- Методика 3. Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять
- Методика 5. Ретроактивне гальмування
- Методика 6. Вивчення залежності продуктивності запам’ятовування від характеру почуттів
- Тема 4. Увага Методика 1. Дослідження вибірковості уваги
- Методика 2. Дослідження особливостей розподілу та стійкості уваги за таблицею Шульте
- Методика 3. Дослідження особливостей концентрації уваги
- Методика 4. Дослідження переключення уваги
- Тема 5. Мислення Методика 1. Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- Методика 2. Дослідження аналітичності мислення
- Методика 3.
- Методика 4.
- Методика 5.
- Методика 6.
- Методика 7. Дослідження рефлексивності мислення
- Методика 8. Мисленнєві операції
- Методика 9. Виділення суттєвих ознак
- Тема 6. Уява Методика 1. Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- Методика 2. Дослідження творчої уяви
- Шкала оцінки творчості
- Таблиця результатів
- Методика 3. «Вигадати розповідь»
- Тема 1. Вольова сфера особистості
- Методика "Дослідження імпульсивності" (Пашукова)
- II. Ви завжди спокiйно реагуєте на рiзкi чи невдалi зауваження на свою адресу?
- Методика "Дослiдження суб’єктивного контролю" (Пашукова)
- 0 _______________¦______________ 44
- Методика "Дослiдження iндивiдуальних особливостей наполегливостi" (Пашукова)
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- Методика «Готовності до ризику» (rsk Шуберта) (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- Опитувальник для визначення вираженості самоконтролю у емоційній сфері, діяльності та поведінці (соціальний самоконтроль)
- Текст опитувальника
- Тема 2. Емоційна сфера особистості
- Опитувальник
- Реєстрацiйний аркуш
- Ключ для опрацювання методики
- Характеристика рiвнiв I визначення груп нервово-психiчної стiйкостi (нпс) юнакiв 18-22 рокiв за результатами методики
- Методика. Дослiдження настроїв (Пашукова)
- Шкала кольорового дiааазону настроїв:
- Оперативна кольороматриця настроїв
- Пiдсумкова кольороматриця настроїв
- Методика Дослідження емоційної чуйності (Пашукова)
- Процедура дослідження
- Тест-опитувальник
- Аналiз результатiв
- Література Воля
- Почуття та емоції
- Тема 1. Моральна сфера учнів
- Тема 2. Емпатійність
- Тема 3. Ідеали
- Тема 1. Інтереси. Пізнавальні інтереси. Учбові інтереси
- Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви
- Література
- Методики діагностики самосвідомості особистості
- Текст опитувальника
- Обробка та аналіз результатів:
- Методика «Особистісний диференціал» (од) (адаптована в нді ім. В.М. Бехтєрєва) (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Бланк од
- Методика «Самодіагностика я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення:
- Опитувальник
- Обробка та аналіз результатів:
- Інтерпретація відповідей:
- Дослідження різних образів «я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест-опитувальник ставлення до себе (в.В. Столін) (юнацький вік)
- Хід проведення:
- Текст опитувальника.
- Обробка та аналіз результатів:
- Ключ для обробки:
- Порядок підрахунку
- Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості
- Хід проведення:
- Текст опитувальника.
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест двадцяти тверджень на самоставлення (м.Кун, т.Мак-Партланд)
- (Молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Приклад застосування методики 20 тверджень у підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- Дослідження самоповаги
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест егоцентричних асоціацій (еат) (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Аналіз результатів
- Рівень впевненості в собі (ф. Зімбардо). (старший підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Перелік тверджень:
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест самоакцептації (дитячий варіант – молодший шкільний вік)
- Хід проведення:
- Тест самоакцептації (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Методики дослідження самооцінки
- Методика кількісного виміру самооцінки (с.А. Будассі) (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення.
- Обробка і аналіз результатів
- Бланк досліджуваного
- Модифікації методики кількісного виміру самооцінки Перший варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Другий варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка і аналіз результатів
- Інтерпретація результатів
- Третій варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- I. Міжособистісні стосунки, спілкування.
- II. Поведінка.
- III. Діяльність.
- IV. Переживання, відчуття.
- Обробка і аналіз результатів
- Методика дослідження самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення.
- Обробка та аналіз результатів
- Модифікації методики вивчення самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна
- Методика «Сходинки самооцінок» (т.Габріял) (молодший шкільний вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Методика «Самооцінка та соціальні очікування»* (молодший шкільний вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів
- Методика т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (модифікація а.М.Прихожан). (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка та аналіз результатів
- Рівень домагань
- Висота самооцінки
- Методика «Три вчительки» (а.Липкіна) (молодший шкільний вік)
- Хід виконання:
- Проективна методика (самооцінка)
- Обробка та аналіз результатів.
- Проективна методика «Малюнок дерева» (шкільний вік)
- Хід проведення:
- Обробка, аналіз та інтерпретація результатів.
- Методика «Шкала самооцінки» (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка та аналіз результатів
- Інтерпретація результатів:
- Опитувальник загальної самооцінки підлітка (г.М. Казанцева) (підлітковий вік)
- Текст опитувальника
- Обробка і аналіз результатів
- Анкета «Самохарактеристика особистості» (підлітковий, юнацький вік).
- Хід проведення:
- Обробка і аналіз результатів
- Самооцінка комплексу неповноцінності (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка та аналіз результатів
- Дослідження рівня домагань особистості
- Методика «Вибір задач різного ступеня складності» (модифікації методичного прийому ф. Хоппе) (підлітковий та юнацький вік)
- Картка 1
- Обробка і аналіз результатів.
- Моторна проба Шварцландера
- Хід проведення
- Обробка і аналіз результатів
- Аналіз результатів
- Методика 1. Дослідження творчої уяви «Три слова»
- Методика 2 «Чи багата у вас уява?»
- Методика 3. «Дослідження індивідуальних особливостей уяви»
- Методика 8. «Які ваші творчі здібності?»
- Методи діагностики творчих здібностей Методика 1. Методика Шкала Вільямса “Діагностика дитячої креативності”
- Опитувальник
- Методика 2.“Шкала для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей” (Дж. Рензуллі)
- Методика 3. Методика невербального творчого мислення е.П. Торренса
- Методика 4. Методика образотворчого візуального мислення е.П. Торренса
- Методика 5. Експрес-метод д. Джонсона
- Методика 6. Тест на самовизначення видів діяльності, яким віддають обдаровані діти
- Методика 7. Самооцінка творчих здібностей е .Тунік
- Методика 8. Опитувальник особистісної схильності до творчості г. Девіса
- Методика 9. Дослідження творчої уяви
- Процедура дослідження
- Інструкція досліджуваному:
- Обробка та аналіз результатів
- Шкала оцінки творчості
- Таблиця результатів
- Література
- Варіанти оцінок для кожного з чотирьох суджень
- Список детермінант:
- Анкета «Ваша майбутня професія»
- Хід роботи.
- Тестовий матеріал
- Хід роботи.
- 1. Найбільше задоволення я отримую від:
- Дослідження структури особистості (За “Картою особистості” к.К. Платонова)
- Структура особистості (за Платоновим)
- Хід роботи.
- Карта особистості (бланк) Варіант 1
- Карта особистості Варіант 2 (заповнюється згідно інструкції)
- Інструкція до заповнення “Карти особистості” з виконанням методу полярних балів
- Обробка результатів
- “Карта особистості”
- Методика визначення імпульсивності в.А. Лосенкова
- Обробка результатів
- Реєстраційний бланк до методики:
- Обробка результатів:
- Методика «Тип мислення»
- 40. Я не можу заспокоїтись, доки не доведу свою роботу до бездоганності. Обробка результатів
- Опитувальник професійної готовності (опг) (л.Кабардової)
- Хід проведення.
- Обробка результатів:
- Оцінка результатів
- Опитувальник опг
- Бланк відповідей
- Обробка отриманих даних
- (Диференціально-діагностичний опитувальник є.О. Клімова)
- Хід проведення.
- Обробка результатів.
- Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ддо)
- Бланк відповідей
- Бланк відповідей
- Бланк відповідей