25. Державний департамент України з питань виконання покарань: завдання та структура, його територіальні органи управління.
Департамент є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, гербову печатку зі своїм найменуванням.
Основними завданнями Департаменту є:
- здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
-розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб, взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбаченних законом засобів виправлення і перевиховання засуджених;
- здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та наркоманію;
- забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності;
- керівництво органами і установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з наданням засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та загальноосвітнього навчання;
-правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей;
- удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.
Департамент у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконання. У разі необхідності Департамент разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади видає спільні акти.
Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Указ Президента визначає структуру Департаменту. Очолює його голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України. Голова Департаменту має заступників, які призначаються та звільняються з посади відповідно до законодавства. Голова Департаменту розподіляє обов'язки між заступниками голови.
Голова здійснює керівництво Департаментом і несе відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структурних підрозділів Департаменту.
Для погодженого вирішення питань у межах своїх повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті утворюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а також керівників структурних підрозділів Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також керівники органів і установ виконання покарань та підприємств, які належать до сфери управління Департаменту. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії втілюються наказами Департаменту.
Для розгляду рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямків розвитку кримінально-виконавчої системи у Департаменті можуть утворюватися дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує голова Департаменту.
Департамент має у своєму підпорядкуванні воєнізовані формування.
Державний департамент України з питань виконання покарань має територіальні органи управління — управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Ці органи реалізують рішення і накази Департаменту на місцях, у межах своєї компетенції здійснюють поточне керівництво органами та установами виконання покарань у відповідній області (районі, місті), інформують центральний апарат Департаменту про стан органів та установ виконання покарань відповідної території, виконують інші функції щодо забезпечення діяльності кримінально-виконавчої системи.
ЗУ "Про Державну кримінально-виконавчу службу"
Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань
1. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.
2. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань узагальнює практику застосування законодавства з питань, що стосуються завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, розробляє пропозиції, спрямовані на його вдосконалення, і вносить їх на розгляд відповідно Президенту України чи Кабінету Міністрів України.
3. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань є державним замовником з оборонного замовлення та на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державні кошти для задоволення потреб національної безпеки.
Стаття 8. Керівник центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань
1. Керівництво Державною кримінально-виконавчою службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань здійснює керівник центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, який несе персональну відповідальність за виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
2. Керівника центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань призначає на посаду Президент України за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє його повноваження на цій посаді. Керівник центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань має заступників, які призначаються на посади та звільняються з цих посад у встановленому порядку.
Стаття 9. Територіальні органи управління центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань
1. Для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань утворюються територіальні органи управління - управління (відділи) в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі.
2. Територіальні органи управління здійснюють керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції, передбачені положеннями про територіальні органи управління.
3. Положення про територіальні органи управління затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.
- 1. Поняття кримінально-виконавчого права.
- 2. Предмет кримінально-виконавчого права.
- 3. Методи кримінально-виконавчого права.
- 4. Мета кримінально-виконавчого права.
- 5. Завдання кримінально-виконавчого права.
- 6. Система кримінально- виконавчого права.
- 7. Кримінально-виконавче право і суміжні галузі права. Зв'язок і відмінність між ними.
- 8. Наука кримінально-виконавчого права. Її предмет і функції.
- 9. Кримінально-виконавче право як навчальна дисципліна.
- 10. Система курсу кримінально-виконавчого права.
- 11. Поняття і значення принципів кримінально-виконавчого права.
- 12. Принципи кримінально-виконавчого права.Їх зміст і значення.
- 13. Види джерел кримінально-виконавчого права.
- 14. Кримінально-виюнавчий кодекс України, його система і загальна характеристика.
- 15.Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі й часі.
- 16.Поняття та суть виправлення засуджених.
- 17.Поняття та суть ресоціалізації засуджених.
- 18.Основні засоби виправлення та ресоціалізації засуджених: їх зміст, значення та особливості.
- 19.Основні права засуджених.
- 20.Основні обов'язки засуджених.
- 22.Право засуджених на особисту безпеку.
- 23. Види органів виконання покарань
- 24. Види установ виконання по карань.
- 25. Державний департамент України з питань виконання покарань: завдання та структура, його територіальні органи управління.
- 26. Державна виконавча служба
- 28.Військові частини, гауптвахти
- 29.Арештні доми
- 31. Дисциплінарні батальйони
- 32.Виправні колони, їх види
- 40.Порядок та умови виконання покарання у виді позбавлення права
- 41.Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- 42.Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певніпосади або
- 43.Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття
- 44.Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права
- 45.Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення
- 46.Порядок виконанняпокаранняу виді громадських робіт.
- 47. У мови відбування покаранняу виді громадських робіт
- 48.Обов'язки власника підприємства, установи, організації або
- 49.Обчислення строку покарання у виді громадських робіт
- 51.Умови відбування покаранняу виді виправних робіт
- 5 2. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або
- 53.Обчислення строку покарання у виді виправних робіт.
- 54.Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до
- 55.Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до
- 56.Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для
- 57.Обчислення строку виконання покарання у виді службового
- 5 8. Особливості відбування покаранняу виді арешту військовослужбовцями.
- 59.Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в
- 61. Розміщення та режим утримання засуджених у дисциплінарному батальйоні.
- 62.Побачення і телефонні розмови засуджених військовослужбовців
- 64.Короткочасні виїзди засуджених військовослужбовців за межі
- 65.Одержання засудженими військовослужбовцями посилок (передач)
- 68. Дисциплінарні стягнення, що застосовуються до військоюслужбовців у дисциплінарному батальйоні.
- 70. Порядок звільнення військовослужбовців з дисциплінарного батальйону.
- 71,Орган,який виконує покарання у виді конфіскації майна. Його
- 72. Дії державного виконавця щодо виконання вироку про конфіскацію майна.
- 73.Порядок іу мови виконання покарання у виді обмеження волі.
- 74.Місця відбування покарання у виді обмеження волі.
- 75.Процедура направлення засуджених до обмеження волідля
- 77. Обов'язки власника пщприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.
- 78.Правове регулювання праці засуджених до обмеження волі.
- 79. Медичне обслуговування та матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі
- 80 Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі
- 81. Участь засуджених до обмеження волі у самодіяльних організаціях
- 82. Обчислення строку покарання у вигляді обмеження волі
- 85. Порядок і умови виконання покарання у вигляді арешту
- 86. Місце відбування покарання у виді арешту
- 87. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці
- 88.Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування
- 89.Заходи заохочення, які застосовуються до осіб, засуджених до
- 90.Заходи стягнення, які застосовуються до осіб, засуджених до арешту.
- 91. Порядок визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії.
- 92.Направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання.
- 93.Переміщення засуджених до позбавлення волі.
- 3. Переведення засуджених до позбавлення волі
- 94.Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування.
- 95. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
- 96.Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній.
- 97.Структурні дільниці виправних і виховних колоній.
- 98.Тримання засуджених до позбавлення юлі в дільниці карантину, діагностики і розподілу.
- 99.Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці ресоціалізації.
- 105.Оперативно-розшукова діяльність в колоніях.
- 106.Режим особливих умов у колоніях
- 107.Підстави застосування заходів фізичного впливу,спеціальних засобів і зброї. Квк
- 108.Права засуджених до позбавлення волі
- 109.Обовязки засуджених до позбавлення волі
- 110.Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі
- 111.Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- 112.Праця засуджених до позбавлення волі. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці
- 113.Умови праці засуджених до позбавлення волі. Оплата праці засуджених до позбавлення волі
- 114.Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі. Основні напрями,форми і метод соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.
- 115. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі
- 116.Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі
- 117.Богослужіння і релігійні обряди в колоніях
- 118.Вільний час засуджених до позбавлення волі
- 119.Заходи заохочення, що застосовуються до осіб позбавлених волі
- 120.Заходи стягнення,що застосовуються до осіб,позбавлених волі.
- 121.Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.
- 122.Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми.
- 123.Порядок і умови виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі
- 124.Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- 125.Припинення відбування покарання і порядок звільнення від відбування покарання. Квк
- 126.Порядок дострокового звільнення від відбування покарання.
- 127.Правовий статус осіб,які відбули покарання
- 128.Допомога особам,які звільнені від відбування покарання
- 129.Нагляд за особами звільненими від відбування покарання