Організація дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження памяті молодших школярів
За методикою "Піктограма" проводилося експериментальне дослідження опосередкованої памяті учнів - 2-Б (25 учнів) та 4-Б (26 учнів) класів. Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють звязки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками. У малюнках часто зображуються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої памяті.
Результати подано в таблиці 1:
Таблиця 1
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
|
1. |
3 |
11. |
6 |
21. |
- |
|
2. |
- |
12. |
2 |
22. |
8 |
|
3. |
2 |
13. |
3 |
23. |
- |
|
4. |
- |
14. |
3 |
24. |
7 |
|
5. |
- |
15. |
- |
25. |
8 |
|
6. |
6 |
16. |
- |
|||
7. |
- |
17. |
3 |
|||
8. |
1 |
18. |
5 |
|||
9. |
6 |
19. |
3 |
|||
10. |
10 |
20. |
6 |
В учнів 4 - го класу також високо розвинене конкретно-образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування.
Кількість відтворених слів учнями 4 - го класу подано у таблиці 2.
Таблиця 2
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
|
1. |
11 |
13. |
10 |
|
2. |
9 |
14. |
11 |
|
3. |
4 |
15. |
7 |
|
4. |
9 |
16. |
11 |
|
5. |
11 |
17. |
10 |
|
6. |
11 |
18. |
10 |
|
7. |
11 |
19. |
9 |
|
8. |
5 |
20. |
10 |
|
9. |
- |
21. |
10 |
|
10. |
10 |
22. |
7 |
|
11. |
11 |
23. |
11 |
|
12. |
11 |
24. |
10 |
Методика “Асоціація” була проведена в 3 -“А” класі (16 учнів).
В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин.
Таблиця 3
№ п/п |
Кількість підібраних карточок |
Кількість відтворених слів |
№ п/п |
Кількість підібраних карточок |
Кількість відтворених слів |
|
1. |
12 |
7 |
9. |
10 |
9 |
|
2. |
14 |
9 |
10. |
11 |
6 |
|
3. |
11 |
11 |
11. |
8 |
7 |
|
4. |
15 |
9 |
12. |
12 |
7 |
|
5. |
10 |
10 |
13. |
15 |
7 |
|
6. |
10 |
8 |
14. |
14 |
7 |
|
7. |
12 |
6 |
15. |
7 |
7 |
|
8. |
14 |
9 |
16. |
6 |
6 |
З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти. Отже, опосередкована пам`ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень. Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередковане запам`ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв`язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів висока комунікабельність.
При дослідженні короткочасної памяті використано методику “Запамятання геометричних фігур ”, а також методику “Запамятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 - “В” класі (22 учні) і в 3 - “Б” класі (24 учні).
З проведеної методики у 3 - “В” класі “Запамятання геометричних фігур” складено протокол (Додаток №1).
Потім було визначено продуктивність памяті (В) та обєм короткочасної
памяті (А) за такими формулами:
(Додаток №2).
Аналогічно було складено протокол по методиці "Запам`ятання геометричних
фігур" (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності памяті та обєму короткочасної памяті учнів 3 - “Б” класу за тими ж формулами (Додаток №5).
Інтерпретуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах
учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам`ятання. В час при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів. З даних обчислень видно, що у учнів 3 - х класів продуктивність короткочасної памяті займає в середньому 66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього - обєм короткочасної памяті також стоїть на середньому рівні.
З цих двох класів ні один учень не відтворив усі девять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур - 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених - 9.
Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3- “В” класу вищі показники розвитку короткочасної памяті ніж в учнів 3 - “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 - “В” класу короткочасна память має 66,6% в середньому, а в 3 - “Б” класі - 55,5 %.
Провівши методику "Запам`ятання слів" можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам`ятання. Але як і в першому дослідженні даного виду пам`яті за методикою " запам`ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам`ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. При відтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б - 24 учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).
Досліджуючи короткочасну память було також проведено методику “Запамятання чисел” у 2 - “Б” класі (24 учні).
Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4.
Таблиця №4
№ п/п |
Правильно відтворені |
Неправильно відтворені |
|
1. |
6 |
0 |
|
2. |
4 |
4 |
|
3. |
2 |
0 |
|
4. |
5 |
2 |
|
5. |
5 |
3 |
|
6. |
6 |
2 |
|
7. |
6 |
0 |
|
8. |
5 |
3 |
|
9. |
4 |
2 |
|
10 |
5 |
0 |
|
11. |
4 |
2 |
|
12. |
5 |
0 |
|
13. |
3 |
2 |
|
14. |
5 |
1 |
|
15. |
5 |
4 |
|
16. |
7 |
1 |
|
17. |
5 |
2 |
|
18. |
3 |
1 |
|
19. |
4 |
0 |
|
20. |
5 |
2 |
|
21. |
5 |
1 |
|
22. |
2 |
4 |
|
23. |
5 |
4 |
|
24. |
3 |
3 |
Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній памяті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 - 7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів - у них короткочасна зорова память має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запамятовуваних учнями чисел - 7, а найменша - 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.