1.3 Види мотивів спілкування

Мотив спілкування - це бажання спілкуватися з певною, але не завжди ясно усвідомлюваної метою.

Існує багато класифікацій мотивів спілкування. За впливом на спілкування мотиви можуть бути співпадаючими й протидіючими. Співпадаючі мотиви - полегшують спілкування. Протидіючі мотиви - впливають, вони перешкоджають установленню гарного спілкування.

За часом мотиви спілкування можуть бути стійкими й тимчасовими. Стійкі мотиви є в тому випадку, коли одній людині цікаво (або нецікаво) спілкуватися з іншим протягом тривалого часу. Тимчасові мотиви, виникають під впливом тих або інших обставин.

Також, мотиви спілкування можуть бути різними:

· Мотив - борг характеризує спілкування, конкретно мотивоване міркуваннями й почуттями боргу, честі, совісті, світогляду, моральних і політичних переконань, високих цивільних ідеалів. Люди спілкуються тому, що це потрібно, насамперед, для суспільства, для інших людей. Такі мотиви спілкування внутрішньо зобовязують відкрито виступати проти далеких суспільству явищ, займати активну цивільну позицію в зіткненнях з ідейними супротивниками. У цих випадках почуття боргу й совісті є провідним мотивом слів і вчинків.

· Мотив-Потреба проявляється в спілкуванні, мотиви якого ускладнені або психологічно обумовлені біологічними, матеріальними або духовними потребами особистості. Прикладом тому, можуть служити енергійні контакти студентів, коли треба дістати до іспиту потрібну книгу або конспект.

· Мотив-Інтерес переважає в спілкуванні, мотиви якого ускладнені або психічно обумовлені інтересами, цікавістю, допитливістю, страстями людей. Сила й спрямованість може бути різної. У практиці спілкування нерідко виділяють цікавих співрозмовників, цікаві бесіди, лекції, інформації, повідомлення, книги, факти. Розуміється, що людям, що мають подібні інтереси, легше спілкуватися один з одним. Спілкування по інтересах майже завжди має особливе емоційне фарбування й полегшує досягнення бажаного зближення. Досвідчені комунікатори вміло використовують такі мотиви як психологічний момент зближення зі співрозмовником і подальшого перекладу розмови на заздалегідь заплановану тему. У цьому звязку на практиці необхідно розрізняти реальні й показові мотиви-інтереси.

· Мотив-Звичка характерний для спілкування на основі звичок і вподобань людей. Останнє впливає й на вибір теми, цілей і партнерів спілкування. Відмінність корисних і шкідливих звичок, що мотивують спілкування, приводить до різних соціальних оцінок конкретних актів спілкування. Наприклад, зрівняти спілкування людей, які давно знають один одного, і спілкування двох малознайомих співрозмовників.

· Мотив-Каприз представлений у спілкуванні, примхами, афективними спалахами. Мотиви цієї групи належать до життєвих, егоїстичних і звичайно характерні для людей невихованих, нестриманих і морально розпущених. Розмовляти з людиною, спілкування якого мотивовано капризом, примхою, надзвичайно важко. Тому спочатку слід розібратися в причинах виникнення мотивів-капризів, і тільки після цього визначати оптимальні способи впливу на партнера спілкування [1].

Таким чином, залежно від мети спілкування, певної, але не завжди ясно усвідомлюваної, мотиви підрозділяються на такі категорії: Мотив - борг, Мотив-Потреба, Мотив-Інтерес, Мотив-Звичка, Мотив-Каприз, що свідчить про складні закономірності спілкування, Мотиви не завжди статичні, тобто вони можуть мінятися в ході спілкування. Причинами змін може послужити вплив співрозмовника, ситуації й умов спілкування.

Підводячи підсумок всього вищесказаного, можна сказати, що спілкування - це складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті й розумінні партнерами один одного. Саме в процесі спілкування накопичується знання, формуються практичні вміння й навички. Центральним моментом у мотивації спілкування стає вибір постійного або ситуативного партнера спілкування. Потреба в спілкуванні виникає в ході життя, формується в життєвій практиці взаємодії індивіда з оточуючими людьми. Сама потреба полягає в прагненні людини до пізнання й оцінці інших людей, а через них і з їхньою допомогою - до самопізнання й самооцінці. Залежно від мети спілкування мотиви можуть мінятися в ході спілкування, цьому може послужити вплив співрозмовника, ситуації й умов спілкування.