Підготовка підлітка до сімейного життя

курсовая работа

3.1 Статевий потяг як закономірне явище

"Хочеш бути щасливим - будь їм", - так казав усім відомий Кузьма Прутков. "Людина щаслива рівно настільки, наскільки вона думає про це" -запевняв Дейл Карнегі. Людство завжди цікавило питання, як досягти щастя. Якщо взяти систему міжособистісних відносин -найвищого щастя людина досягає в коханні, сімї, народженні та вихованні дітей. [6]

Закоханність підлітка - це чисті піднесені переймання. І нехай перше почуття не досить глибоке, яким буває перше кохання в юнацькому віці, у 14-15-річних хлопчиків та дівчаток воно іноді торкається до глибинних пластів емоціональної сфери, найбільш чутливих струн духовного світу , що формується. Така закоханність може стати початком великого кохання на все життя і відноситись до неї потрібно дуже обережно. Стан закоханості позитивно впливає на підлітка. Воно внутрішньо збагачує його, породжує бажання стати краще, наповнює відчуттям сили, дорослості. А.П.Чехов, великий знавець людських душ, писав: Коли кохаєш, то таке багатство відкриваєш в собі, стільки ніжності, ласкавості..." [13]

Не зневажати таким діючим мотивом самовдосконалення, яким є перше кохання, а використовувати закладені її ньому можливості морального впливу на підлітка та юнака - ось на що повинні бути спрямовані думки батьків. На жаль, любовні переймання дітей викликають у них, як правило, страх. Причина його - нерозуміння того, що статевий потяг, який виникає в період статевого дозрівання, часто не усвідомлений підлітком. Діти, як вони дорослішають? Уникають вони спокус чи, навпаки, летять на них як метелики на світло свічки? Ми - педагоги, вихователі та батьки - загалом усі - повинні допомогти підліткам зорієнтуватися в світі почуттів, навчити їх боротися із звабами та власною слабкістю, мати почуття власної гідності. Сексуальні переймання, інтерес до іншої статі ускладнює взаємовідносини хлопчиків та дівчаток, надаючи особливий характер їх взаємної симпатії, але остання не сприймається як фізіологічна необхідність. І соромиться підліток свого першого почуття, нерідко приховуючи його за зовнішньою грубістю, яскраво вираженою байдужістю, зовсім не тому, що воно просякнуте брудними подумками.

В.А.Сухомлинський застерігав протії того, щоб у відношеннях підлітка з однолітками бачити сексуальну спрямованість, біологізувати характер його сердечних вподобань: "В старшому підлітковому віці людина - це вже чоловік чи жінка, і статевий потяг становиться закономірним явищем...Обєктивна основа їх взаємного потягу - статевий інстинкт, але хлопчик чи дівчинка були б глибоко вражені, якби їм сказали про це відверто". [15]

Любовне почуття дівчини, як правило, позбавлене фізичного компонента, воно духовне. На відміну від юнака, до якого емоціональна зрілість приходить пізніше, вона сприймає любовні відношення в платонічному, ідеальному плані. Якщо вона поступається вимаганням юнака, то звичайно не в силу статевого потягу, а через змішані почуття вдячності, необхідності переживань, цікавості, жалоби до страждань" коханого.

Хлопчику потрібно з ранніх пір навіювати рицарське відношення до жінки як до істоти, яка потребує його захисту, покровительства, чиєю довірою зловживати соромно та непорядно. Дівчаткам дуже важливо привітати повагу до таких якостей як дівоча соромливість, жіноча честь та гордість.

Головне, намагатися добитись розуміння молодими людьми того, що повноцінне почуття щастя від інтимної близькості з коханою людиною можливо лише тоді, коли фізична зрілість гармонічно поєднується зі зрілістю психологічною, духовною та громадською. [ 10]

Не можна забувати про те, що ні педагогічні заборони, ні позбавлення доньки спілкування з хлопчиком-другом, ні контроль за кожним кроком "дитини" не гарантують від "неприємностей", якщо батько чи мати не виховували її відповідним чином. Не бережливе ж, поблажливе, а ще гірше -насмішливе, відношення до закоханого підлітка глибоко його ранить. Виховання батьками першого почуті я сина або доньки як чогось наперед небезпечного для них, більш того -"брудного", "аморального", не рідко призводить до того, що і підлітки починають сприймати свої переживання та привязаності як недостойні. Звідси один крок до цинічної уяви про кохання взагалі: якщо це почуття висміюється, значить, воно брудне! [2]

Бо є такі батьки, особливо матері, які вистежують своїх дітей; перехоплюють листи та записки, читають щоденники, забороняють зустрічатися. "Щоб його ноги в нашому домі більше не було!" - диктує інша маги, яка звикла до повсякденної, безробітної слухняності доньки. Але зустрічі будуть, тільки тепер не вдома, не відкрито, не на очах у дорослих, а потайки, на подвірї, у товариша (подруги),в під їзді - де завгодно, лише б подалі від очей дорослих. Інша мати, яка звикла до того, що дитина тягнулася лише до неї та обмежувалася її товариством, дуже ревниво переживає появу у неї друзів, подруг, сприймає нову привязаність сина або доньки майже як особисту образу. Погано, коли в намаганні втримати доньку біля себе мати дозволяє собі звинувачувати її в аморальності, відкрито підозріваючи найгірше. Тут конфлікт неминучий. Доречно сказати, в подібній поведінці батьків також проявляється невірна статева орієнтація підлітка: Намагаючись загородити доньку від можливих неприємностей, деякі батьки систематично 20 навіюють їй думку про недопустимість дружби з хлопчиками, про низкість любовних переживань, про "підлість" та "коварність" чоловіків і т.п. В підсумку сприйняття кохання як "брудних" відносин, за думкою сексологів, може сформувати внутрішній сексуальний опір, який надалі сягне такої сили, що може перейти в статеву холодність. Останнє ж далеко не достоїнство, як вважають деякі, а нещастя, через яке іноді розпадаються сімї. [5]

Делись добром ;)