Психологічні чинники стресостійкості працівників правоохоронних органів

дипломная работа

3.1 Аналіз результатів дослідження за методикою «Аналіз стиля життя» (Бостонський тест на стресостійкість)

Спочатку, для більшої зручності, всі середні показники по всім методикам ми представили у графічному вигляді (Рисунок 1).

Рис. 1. Середні значення показників стресостійкості, самооцінки, толерантності до невизначеності, схильності до ризику працівників правоохоронних органів (n=50)

Якщо порівняти з максимально можливими значеннями, які можна набрати по зазначеним шкалам то показники працівників правоохоронних органів за методикою «Бостонський тест стресостійкості» знаходяться на рівні норми (норма 11-30 балів); за методикою «Інтегральна самооцінка особистості «Хто я є в цьому світі» спостерігається тенденція к завишенню самооцінки; за методикою «Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1) McLain» толерантність до невизначеності знаходиться на достатньо високому рівні; за методикою «Діагностика ступеню готовності до ризику» результати вказують на високий рівень готовності до ризику.

Для визначення особливостей прояву стресостійкості у працівників правоохоронних органів нами було використано Бостонський тест на стресостійкість «Аналіз стилю життя». Загальна картина отриманих результатів представлена на діаграмі (Рисунок 2).

Рис. 2. Рівень стресостійкості працівників правоохоронних органів

У більшості працівників правоохоронних органів (ППО) спостерігається середній рівень стресостійкості. Який за шкалою методики вважається нормальним (11-30 балів) - 70% учасників. Це рівень стресостійкості сучасної людини, з помірним напруженням, яка веде активний образ життя. У 14% спостерігається високий рівень стресостійкості який вказує на те що такій людині стрес ні почому. Замислитись про свій образ життя і передивитись ставлення до справ необхідно 16 % учасників, у гіршому випадку є велика вірогідність нервового зриву і розвитку психосоматичних захворювань.

Для більш ретельного аналізу, особливостей прояву стресостійкості у працівників правоохоронних органів (ППО), ми розподілили вибірку на 2 групи з урахуванням стажу роботи: 1 група - стаж роботи більше пяти років (n=27); 2 група - стаж роботи менше пяти років (n=23). Ми отримали такі результати (Рисунок 3).

Рис.3. Порівняння рівня стресостійкості працівників правоохоронних органів з урахуванням стажу роботи

Серед учасників 1 групи в більшості спостерігається середній рівень стресостійкості (70%). Але відсоток перевищує, по цьому рівню, в 2-ій групі (75%). Тобто молоді ППО, з досвідом роботи менше пяти років - більше стійкі до стресу. Це підтверджує і те що на низькому рівні стресостійкість в другій групі тільки у 4%. На високому рівні знаходиться також, більший відсоток, учасників другої групи (21%).

Ми прослідкували прояв стресостійкості у учасників різного віку. Так ми розподілили учасників на 2 групи: 1 група - учасники віком до 30 років (n=26); 2- група - учасники віком після 30 років (n=24) (Рисунок 4).

Ми можемо зазначити, що в групі молодих працівників - на середньому рівні стресостійкість спостерігається у 80 % і тільки 5% цієї групи мають низький рівень стресостійкості. Тобто молоді учасники більш стійкі до стресу.

Рис. 4. Порівняння рівня стресостійкості працівників правоохоронних органів з урахуванням віку

Провівши порівняння середніх значень за допомогою t-критерія Стьюдента, значимих відмінностей як за віком, так і за стажем роботи, ми не спостерігаємо. Кореляційних звязків між віком і стресостійкістю також не спостерігається. Тобто можна зазначити, що вік і стаж роботи на стресостійкість не впливають.

Наявність кореляційного звязку зі знаком «-» між шкалами «Стресостійкість» і «Толерантність до невизначеності» (r= -0,461; p =0,01) (Додаток З) і той факт що шкала «Стресостійкості» має зворотній характер (чим нижче бал тим більше прояв якості), надає нам можливість підтвердити висунуту гіпотезу: «У осіб яким притаманна стресостійкість спостерігається високий рівень толерантності до невизначеності» на рівні p =0,01

Делись добром ;)