2.2 Розвиток памяті у підлітковому віці

Під впливом навчання зазнають прогресивних змін усі процеси памяті підлітків, всі її сторони, а саме, запамятовування, заучування, відтворення, пригадування, впізнавання. В той час як одні процеси досягають у підлітка порівняно з молодшими школярами вищого ступеня розвитку, інші можуть функціонувати в них і на нижчих рівнях, які певний час ще зберігаються.

Розвиток памяті, як і сприймання, в середньому шкільному віці відбувається в тісному взаємозвязку з розвитком мислення і мовлення. Провідною в перебігу процесів запамятовування і відтворення стає розумова діяльність, здійснювана мовними засобами. Її роль виявляється в розвитку свідомої цілеспрямованості запамятовування. У зростанні його продуктивності стосовно абстрактних знань, суджень і понять, виражених у словесній формі. На основі дослідів виявлено, що у підлітків зростає здатність краще запамятовувати саме словесний матеріал, ніж наочний. [19, 141-144]

Далі більше місце займаються умовно-символічні позначення (формули, схеми, графіки). Результати запамятовування виражаються у взаємозвязаних уявленнях про запамятовані обєкти. У підлітковому віці істотно посилюється використання різного роду “опор”, які відіграють опосередковану роль у запамятовуванні та відтворенні.

У підлітків виникає потреба користуватися такими прийомами заучування навчального матеріалу, як поділ тексту на частини, повторення, записування. Саме в підлітковому віці вони стають продуктивними, вперше свідомо регульованими прийомами памяті. У підлітків внутрішні прийоми дедалі виразніше виступають на перший план, що виявляється в намаганні спершу зрозуміти, а потім заучувати матеріал. У учнів VI-VII класів на перший план виступає змістова сторона частин, їх логічно закінчений зміст, заучування їх відбувається не ізольовано, а в процесі мисленого їх співвідношення.

Уміння складати план і користуватись ним є показником вищого рівня функціонування памяті. У розвитку памяті підлітків характерною є така суперечність: з одного боку, вони свідоміше використовують досконаліші прийоми запамятовування, а з другого - у них уповільнюється утворення нових звязків, їм доводиться при заучуванні матеріалу докладати більше зусиль. До того новоутворені звязки в них менш стійкі, ніж ті, що виробилися раніше і тому зникають швидше. У підлітків повільніше виробляються асоціації за суміжністю, тобто знижується здатність механічно запамятовувати. [19, 145]

На відміну від молодших школярів у підлітків змінюється організація процесу заучування матеріалу. Вони не схильні просто повторювати читаний текст, але розбивають його на частини.

У цьому віці змінюють і способи пригадування, а саме складання плану, який допомагає обдумувати відтворюване, аналізувати його, оживляти і систематизувати потрібні асоціації.

Змінюється і співвідношення між мимовільним і довільним запамятовуванням. Мимовільно підліток запамятовує яскраве, барвисте, те, що повязане з емоціями. У підлітків певною мірою виробляється вміння чергувати заучування й відтворення, використовуючи відтворення як засіб контролю і підвищення ефективності запамятовування. Далеко не всі підлітки можуть організувати таке продуктивне їх чергування, оволодіння підлітком прийомами запамятовування вносить якісні зміни в процес відтворення, бо підліток починає свідомо керувати цим процесом.

Розвиток памяті в підлітковому віці виявляється також в зміні співвідношення її основних видів, а саме: рухової, образної, емоційної і словесно-логічної. Особливо зростає значення словесно-логічної памяті. [19, 147]