2.1 Методика визначення рівня самооцінки за Дембо-Рубінштейн у модифікації А.М. Прихожан та методика загальної самооцінки Г.Н. Казанцевої

Методика, що описана нижче являє собою варіант відомої методики Дембо-Рубінштейн, що відрізняється від загально прийнятих, перш за все, введенням додаткового параметру - рівня домагань. А.М.Прихожан в своїй модифікації методу пропонує наступні шкали: здоров`я, розум/ нахили, характер, авторитет у однолітків,вміння багато робити своїми руками/ вмілі руки, зовнішність, впевненість у собі. Введено також ряд додаткових параметрів для обробітки результатів. Відмічається,що розрізнень між учнями різних паралелей, а також між дівчатами та хлопцями у цій методиці не знайдено.

Тамара Дембо (1902-1993) народилася в Баку,Росії; працювала в Германії та США. Вона є співробітницею Курта Левіна та запропонувала використовувати цю методику для дослідження уявлення про щастя. Сусанна Рубінштейн (1911-1990) - вітчизняний психолог, модифікувала методику Дембо для дослідження самооцінки.

Мета даної методики : вивчення особливостей самооцінки.

Дана методика основана на безпосередньому оцінюванні (шкалуванні) учнями ряду особистісних якостей, таких як здоровя, якості, характер і т.д. Досліджуваному видається бланк, на якому зображено сім ліній, висота кожної лінії - 100 мм, з позначенням верхньої, нижньої точок, та середини шкали. При цьому верхня та нижня точка позначаються помітними рисками, а середина - ледь помітною крапкою. Шкала - це те, що пізніше Дж. Келлі назвав «індивідуальним конструктором», або «особистісним конструктором». Кожна людина має масу таких конструкторів, так чи інакше повязаних між собою. С.Я. Рубінштейн пропонує чотири обовязкові шкали: «здоров`я», «розум», «характер», та «щастя». Судячи з цього, вони відображають чотири основні сегменти людської реальності («Я-концепції», самооцінки), які є у кожної людини [17].

Учням пропонується сім шкал: здоровя, розум чи здібності, характер, авторитет у однолітків, вміння багато чого робити своїми руками чи вмілі руки, зовнішність, впевненість у собі [17].

На кожній лінії рискою (-) учні позначають, як вони оцінюють себе по кожній із семи шкал, як розвинена в них ця якість на даний момент. Після цього хрестиком (х) треба помітити, при якому рівні розвитку цих якостей, сторін вони були б задоволені собою, або б почували гордість за себе [17].

Методика може проводитися як фронтально - з цілим класом, або групою, так і індивідуально. При фронтальній робот необхідно перевірити,як кожен учень заповнив першу шкалу. Треба впевнитися, чи правильно застосовують позначки, відповісти на питання. Після цього досліджуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом з інструкцією складає 10-12 хвилин [17].

Друга методика, яку ми вибрали, щоб виявити кількість учнів з високою, середньою, та низькою самооцінкою, називається «Методика вивчення загальної самооцінки», яку розробила Г.Н. Казанцева. Ця методика побудована у формі традиційної анкети з варіантами відповідей [19].

Мета даної методики: діагностика рівня самооцінки.

Для того, щоб провести цю методику учням пропонуються деякі положення. Їм треба записати їх номер та напроти кожного поставити один із трьох варіантів відповіді: «так» (+), «ні» (-), «не знаю» (?), вибрати ту відповідь, яка у більшому ступені відповідає їх власній поведінці у подібній ситуації. Відповідати треба швидко, не замислюючись [19].