Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку

курсовая работа

2.1 Опис процедури дослідження та обраних методик

На основі аналізу теоретичних джерел та мети нашої роботи, дослідити формування здорового способу життя як основи профілактики здоровя у жінок похилого віку, ми провели дослідження з жінками віком від 60 і до 75 років. В нашому дослідженні приймало участь 32 жінки похилого віку.

Ми використовували такі методи дослідження, як опитувальник «Відношення до здоровя» Березовської Р.А. та опитувальник «Образ життя».

Опитувальник «Відношення до здоровя» Березовської Р.А. призначений для дослідження психологічних особливостей відношення людини до свого здоровя. Досліджуваним пропонується ряд запитань-тверджень, з якими вони можуть погодитися, погодитися частково, або не погодитися зовсім. Оцінити кожне твердження необхідно за семибальною шкалою, де 1 бал - це абсолютно незгодний, а 7 - абсолютно згоден.

Опитувальник «Відношення до здоровя» складається з десяти запитань, які можуть бути розподілені за трьома шкалами: когнітивною, емоціональною, поведінковою та цінністно-мотиваційною.

Аналіз результатів проводиться на основі якісного аналізу отриманих за допомогою анкети даних.

При аналізі ставлення до здоровя можуть бути виділені протилежні типи відносин - адекватне і неадекватне. У реальному житті, однак, полярна альтернатива практично виключена, тому надалі при інтерпретації отриманих емпіричних даних слід говорити про ступінь адекватності або неадекватності.

Емпірично фіксуємими критеріями ступеня адекватності-неадекватності відносини людини до свого здоровя служать:

* на когнітивному рівні: ступінь поінформованості або компетентності людини в сфері здоровя, знання основних факторів ризику і антиризику, розуміння ролі здоровя в забезпеченні активного і тривалого життя;

* на поведінковому рівні: ступінь відповідності дій і вчинків людини вимогам здорового способу життя;

* на емоційному рівні: оптимальний рівень тривожності по відношенню до здоровя, вміння насолоджуватися станом здоровя і радіти йому;

* на ціннісно-мотиваційному рівні: висока значимість здоровя в індивідуальній ієрархії цінностей (особливо термінальних), ступінь сформованості мотивації на збереження і зміцнення здоровя.

Для інтерпретації відповідей на відкрите запитання (запитання №3) використовується процедура контент-аналізу.

Також в нашій роботі був використаний опитувальник «Образ життя» Нікіфорова Г.С., адаптований під мету та задачі нашої курсової роботи. При обробці результатів за даним опитувальником ми використовували метод контент-аналізу.

Делись добром ;)