Книга

Обробка і аналіз результатів.

Завдання кожного рівня складності оцінюються відповідним числом балів: І ступінь складності — 1 бал, II ступінь складності — 2 бали, III ступінь складності — 3 бали і т.д. Оцінка рівня домагань дорівнюватиме сумарній кількості набраних очок.

Якщо при виконанні тесту учневі не поталанить, він може обрати наступне завдання, легше за складністю. Якщо учень виконає попереднє завдання успішно, то, як правило, він візьме інше завдання, складніше за попереднє. Автор методичного прийому Ф. Хоппе виявив, що в цілому в людині спостерігається тенденція бути скоріше задоволеною малим успіхом, ніж припинити свої дії після невдачі. Таким чином, учень зберігає свій рівень домагань і високу думку про свої можливості.

Отримані дані заносяться у заздалегідь підготовлений протокол:

ПІБ досліджуваного	Послідовність вирішення задач	Поведінка досліджуваного	Бали
Іванова І.	1,2,3,7,6,5	Впевнена, спокійно розв’язує перші три завдання, 7 - не розв’язала, оглядається навколо, каже: «Щось я не впоралась», потім перейшла до вирішення 6 та 5, після 5 хвилин скаржиться на головний біль та йде.

Можна графічно зобразити експериментальні результати: на осі абсцис відкладаються порядкові номери спроби (вибір чергової задачі), на осі ординат – вибрані номери карток (ступінь складності завдання). Знаком “+”позначється розв’язане завдання, а “-” – нерозв’язане.

Ступінь складності	8
	7
	6

	3
	2
	1
		1	2	3	4	5	6	7
	Порядковий номер вибору

вирішене завдання
невирішене завдання

Експериментатор записує детально всі висловлювання досліджуваного, його реакції, а також свої власні зауваження.

Після завершення досліду потрібно поставити досліджуваному питання: «Чим Ви керувалися при виборі завдань?»

На основі отриманих даних можна зробити висновок про особливості формування рівня домагань в ситуації експерименту, про його адекватність, а також про стійкість самооцінки та рівня домагань.

При оцінці результатів експериментатора мають цікавити не інтелектуальні можливості досліджуваного (обсяг його знань), а особливості його поведінки залежно від успіху чи неуспіху, наявність чи відсутність тенденції до ускладнення завдання (формування рівня домагань). У людей зі стійким характером коливання у виборі (перехід до легких завдань після невдач та більш складних після успіху) носять плавний характер, а при емоційній нестійкості особистості ці коливання є більш різкими. Після невеликого успіху вони можуть обрати найскладніше завдання, а після одноразової невдачі – найлегше. При виборі, що не залежить від успіху чи неуспіху необхідно провести додаткове дослідження, оскільки мова може йти про порушення психічної діяльності.

За матеріалами:

Большая энциклопедия психологических тестов. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – С.84-86.
Методики психодиагнстики в учебно-воспитательном процессе. Составители: Гришин В.В.,Лушин П.В.. –М.: ИКА «Москва», 1990. – С.25-26.
Практикум для школьных психологов зоны радиоэкологического контроля. / Сост. М.М.Заброцкий, В.А.Чемоданов, В.Н.Трохименко. – Киев, 1992. – С.8-11.

Содержание