logo
Книга

Методика 3. Методика невербального творчого мислення е.П. Торренса

Мета: виявити деякі особливості невербального творчого мислення (легкість, гнучкість, оригінальність, розробленість).

Необхідний матеріал: фігура овальної форми із кольорового паперу, чистий папір, кольорові олівці, клей, простий олівець, тестовій бланк, що складається з 10-ти квадратів, в яких зображені графічні структури різної форми, шість пар ліній: ІІ.

Хід виконання: дослідження проводиться в три етапи.

На першому етапі досліджуваним дають наступну інструкцію: “Ви отримали фігуру з кольорового паперу овальної форми, а також клей. Ви повинні придумати будь-який малюнок, частиною якого повинна бути ця фігура. Це може бути предмет, явище або розповідь. За допомогою клею Ви розміщуєте фігуру на папері і за допомогою кольорових олівців домальовуєте малюнок. Вкінці даєте назву своєму малюнкові. На це дається 10 хвилин”.

На другому етапі дослідження інструкція така: “Вам роздані бланки, на кожному намальовані незакінчені фігури. Потрібно закінчити ці зображення за допомогою будь-яких доповнень і назвати те, що у Вас вийшло”. Через 10 хвилин робота закінчується.

На третьому етапі учням дається інструкція: потрібно до кожної пари ліній, а їх є 6 додати певні лінії, деталі, щоб отримати завершені малюнки. Кожен малюнок потрібно назвати. Через 10 хвилин ця робота завершується.

Обробка результатів:

Оцінка роботи досліджуваного проводиться за такими показниками:

  1. Легкість. Визначається кількість отриманих результатів.

  2. Гнучкість. Вимірюється числом категорій:

3. Оригінальність. Вимірюється кількістю неординарних, не повторюваних відповідей, образів, ідей. З усієї групи якщо певний образ зустрічається у одного досліджуваного, оцінюється в 3 бали, у 2-х − в 2 бали, у 3-х − 1 балом, у 4-х і більше − 0. Ці бали сумують і отримують показник оригінальності відповідей досліджуваних.

4.Розробленість. Вимірюється кількістю істотних і неістотних деталей при втіленні основної ідеї. Так, якщо досліджуваний назвав стимул без яких-небудь його графічних змін, то за таку відповідь − 0 балів. Якщо зображення закінчується за рахунок зображення (повторення) вихідної графічної основи − 1 бал, закінчується зображення за рахунок додавання до вихідної графічної основи яких-небудь деталей, причому саме основа при цьому залишається без змін − 2 бали. Якщо мають місце розгорнуті перетворення у середині простору вихідного графічного стимулу чи явні зміни його конфігурації − 3 бали. У підсумку для кожного досліджуваного підраховується показник розробленості.

Проводиться кількісний і якісний аналіз результатів.