Методика 7. Дослідження рефлексивності мислення

Мета: дослідження рівня сформованості рефлексивності мислення.

Матеріали та обладнання: бланк з 15 анаграмами, папір для записів, протокол дослідження, ручка, секундомір.

Процедура дослідження

Це дослідження краще проводити з одним досліджу­ваним. Перед початком дослідження досліджуваному да­ють бланк з анаграмами:

1) еноб 6) еравшн 11) окамднри

Експериментаторові належить потурбуватися про те, щоб зручно розмістити досліджуваного за столом, а само­му контролювати час розв'язування ним кожної анаграми, фіксуючи його в протоколі.

Протокол дослідження

Експериментатор ______

Досліджуваний _______

Дата _

Інструкція досліджуваному: "Вам буде запропоно­вано анаграми (слова, в яких переставлено букви). Від­творіть ці слова, не викидаючи і не додаючи нових букв анаграм. Намагайтеся працювати швидко: час розв'язу­вання кожної анаграми фіксується. Розв'язування запи­суйте на аркуші паперу. Починаємо!"

Після закінчення досліду експериментатор запитує до­ціджуваного про те, яким шляхом він розв'язував ана­грами, чи встановив при цьому послідовність розміщення букв і яку саме. Відповідь досліджуваного фіксується в протоколі.

Обробка результатів

Під час обробки результатів необхідно отримати по­казник сформованості рефлексії, показник часу розв'язу­вання завдань і ранговий показник складності розв'язаних анаграм.

Щоб отримати показник сформованості рефлексії, за кожне правильно розв'язане завдання нараховується один бал і ще по одному балу набавляють за ті завдання, які було розв'язано із встановленою досліджуваним послідов­ністю перестановки букв анаграм. Правильність розв'язан­ня анаграм можна встановити за допомогою таблиці-ключа. Порядок перестановки букв позначено відповідною цифрою, яка означає номер букви анаграми.

Таблиця-ключ до розв'язку анаграм

Коефіцієнт сформованості рефлексії визначають шля­хом ділення отриманих досліджуваним балів на їхню мак­симальну кількість. У даному разі вона дорівнює 29.

Показником часу є середній арифметичний час, затра­чений на розв'язання анаграм. А показник рангу відпові­дає номеру найскладнішої із розв'язаних анаграм.

Аналіз результатів

Аналізуючи результати дослідження, важливо визначити, в першу чергу, стратегію розв'язування досліджуваним завдань, з'ясувавши, наскільки змістовно протікав у них процес мислення. Стратегія розв'язування може бути:

а) хаотичною, невпорядкованою, при якій розв'язував, ня характеризується безсистемним пошуком і висуненням значної кількості задумів, логічно не пов'язаних між собою. Висунуті в цьому разі гіпотези не піддаються остаточній перевірці;

б) формально-алгоритмічною, якій властиве послідовне перебирання можливих варіантів розв'язування з ок­ремими поверненнями до раніше розглянутих, при цьому домінує продуктивний рух у змістовому плані і явно недо­статнє регулювання — у смисловому;

в) змістоадаптивною, коли є логічно пов'язаний рух за семантично вагомими ознаками, коли ведучим є рух дум­ки в рівнях, що утворюють смислову сферу, а саме — в особистісному та в рефлексивному;

г) згорнутою, для якої характерна скороченість оціночні них дій і злиття їх з пошуковими, що дозволяє досить швидко знаходити правильний розв'язок.

Рефлексія мислення дозволяє під час розв'язуванні завдань виробити найбільш ефективну стратегію і при­скорити мислительну діяльність. У запропонованій мето­диці рефлексивність проявляється в зміні стратегії розв'я­зування в ході виконання завдання. При цьому потрібно звернути увагу на вплив розв'язку попередньої анаграми на наступні.

Важливо врахувати у навчанні роль мислення. Високий рівень розвитку властивостей мислення, які входять у структуру навчання, забезпечує легкість і швидкість ана­лізу й узагальнення ознак, суттєвих для вирішення проблеми. Цей рівень рефлексивності виконує функції конт­ролю й оцінки людиною власних розумових дій, дає можливість виявляти і враховувати свої помилки, оцінювати правильність пошуків нових шляхів розв'язування заві дань. У дослідженні на цей рівень вказує показник рангу, не нижчий за 12—13.

Рівень сформованості рефлексивності мислення встновлюють за допомогою таблиці, в якій літерою К позначено коефіцієнт сформованості рефлексії.

К	Рівень сформованості рефлексивності мислення
0 – 0,3 0,31-0,7 0,71-1,0	Низький Середній Високий

На основі даних про рівень сформованості рефлексив­ності мислення, аналізу стратегії розв'язування анаграм і показника швидкості розумових процесів доцільно скласти рекомендації досліджуваному про поліпшення його навчаль­ної діяльності, враховуючи при цьому індивідуальні особ­ливості темпераменту, властивості характеру і навички роботи з літерами.