Тема 5. Мислення Методика 1. Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
Мета дослідження: визначення характеру вироблення та ступеня чутливості досліджуваного до установки, особливостей фіксування установки і наявності гнучкості мислення.
Матеріали та обладнання: 10 аркушів паперу для кожного досліджуваного, розмір листків приблизно 10 на 8см, ручка і секундомір.
Процедура дослідження
Дослід можна проводити як з одним досліджуваним, так і з групою не більше 9 осіб. В останньому випадку учасникам дослідження слід зручно розміститися за столами в такий спосіб, щоб забезпечити самостійність виконання завдань. Умови кожної задачі експериментатор записує на дошці чи заздалегідь на окремих плакатах.
Інструкція досліджуваному: "Вам буде запропоновано для розв'язання арифметичні задачі. Кожну задачу розв'язуєте на окремому аркуші паперу. Всі дії, які Ви робите під час розв'язування задачі, записуєте на цьому аркуші. Аркуш з розв'язаною задачею переверніть. Перевернутий аркуш — це знак експериментаторові про те, що Ви дане завдання виконали. Час розв'язання задач контролюється і обмежується 2 хвилинами. Після закінчення 2 хвилин експериментатор скаже: "Стоп! Припиніть розв'язування!" Для розв'язання наступної задачі беріть новий аркуш паперу."
Арифметичні задачі експериментатор має подавати, строго дотримуючись послідовності.
Задачі
№ 1. Дано три посудини об'ємом 37, 21 і 3 літра; як відміряти рівно 10 літрів води?
№ 2. Дано три посудини об'ємом 37, 24 і 2 літра; як відміряти рівно 9 літрів води?
№ 3. Дано три посудини об'ємом 39, 22 і 2 літра; як відміряти рівно 13 літрів води?
№ 4. Дано три посудини об'ємом 38, 25 і 2 літра; як відміряти рівно 9 літрів води?
№ 5. Дано три посудини об'ємом 29, 14 і 2 літра; як відміряти рівно 11 літрів води?
№ 6. Дано три посудини об'ємом 28, 14 і 2 літра; як відміряти рівно 10 літрів води?
№ 7. Дано три посудини об'ємом 26, 10 і 3 літра; як відміряти рівно 10 літрів води?
№ 8. Дано три посудини об'ємом 27, 12 і 3 літра; як відміряти рівно 9 літрів води?
№ 9. Дано три посудини об'ємом 3О, 12 і 3 літра; як відміряти рівно 15 літрів води?
№ 10. Дано три посудини об'ємом 28, 7 і 5 літра; як відміряти рівно 12 літрів води?
Специфіка даного дослідження передбачає: експериментатор буде стежити за часом, витраченим досліджуваним на розв'язування кожної задачі, фіксуючи його в протоколі, і зможе, не нав'язуючись, порівняти записи розв'язання перших 5 задач. У разі потреби вдаються до індивідуального підказування тим, у кого виникають труднощі в розв'язуванні або в запису перших 5 задач.
Суть розв'язування полягає в тому, щоб нагадати досліджуваному, що воду можна тільки доливати та відливати за допомогою посудин. Звідси випливає, що арифметичні операції, які відображають дії з водою, — це додавання та віднімання. Якщо досліджуваний робить запис дій в дужках, то це означає: він користується іншими посудинами, що дорівнюють за об'ємом числу, одержаному в дужках, а це порушення умов задачі. Всіх потрібно попередити про те, що використання дужок, коли записується розв'язок даних задач, заборонено. Також воду не можна множити і ділити. Всі дії складаються з доливання та відливання води за допомогою посудин вказаних об'ємів.
Під час розв'язування досліджуваним задач №№ 6-10 підказувати нічого не можна, також не бажано перевіряти спосіб розв'язування їх. Час розв'язування досліджуваним кожної задачі контролюється експериментатором за допомогою секундоміра під час перевертання досліджуваним наступного аркуша з розв'язком запропонованої задачі і фіксується в окремому протоколі.
Обробка результатів.
Обробка результатів здійснюється шляхом зіставлення способів розв'язування досліджуваним експериментальних задач з можливими способами розв'язку їх. На підставі цього зіставлення визначають: характер вироблення установки, чутливість до установки, особливості її фіксації, гнучкість чи ригідність мислення. Додатково можна дати характеристику швидкості мислення. Для цього використовують показник швидкості.
Показник швидкості мислення виводиться як середньоарифметичний час, витрачений на розв'язування задач. Середньоарифметичний час розв'язування перших 5 задач характеризує швидкість вироблення установки, а середньоарифметичний час розв'язування решти 5 задач показує залежність пошуку розв'язку від установки. У цьому разі важливо враховувати, розв'язана чи ні задача № 10.
Характер вироблення установки з'ясовується тим, як досліджуваний розв'язував перші 5 задач і з якою швидкістю він це робив. Якщо досліджуваний третю, четверту і п'яту задачі розв'язував швидко набутим способом, від більшого об'єму віднімав менший і без підказування, то вироблення установки вважають оптимальним. Коли ж досліджуваному підказували чи він змінював спосіб запису розв'язування задачі, а також спостерігалася велика величина показника швидкості мислення при розв'язуванні перших 5 задач, то вироблення установки було неоптимальним, проходило з ускладненнями.
Ступінь чутливості досліджуваного до установки перевіряють шляхом аналізу розв'язування задач № 6 і № 7. Якщо ці задачі розв'язано установочним способом, тобто від більшої величини віднімали меншу, то ступінь чутливості до установки високий.
Коли одну із задач розв'язано способом відповідно до установки, а другу -суперечливим установці, то чутливість до установки середня. Наприклад, задачу № б, крім способу, що відповідає установці, може бути розв'язано так: 14-2-2=10, а задача №7 взагалі не вимагає розрахунків, бо воду відразу можна налити об'ємом 10 літрів.
Якщо обидві задачі розв'язано способом, який не відповідає установці, то можна стверджувати, що в досліджуваного слабка чутливість до установки.
Особливості фіксації установки визначаються за способом розв'язування досліджуваним задач № 8 і № 9. Коли обидві задачі під номерами 8 і 9 розв'язано за установочним способом, то установка фіксована, а ступінь її фіксації високий.
Якщо одна із задач розв'язувалася способом установки, а друга іншим способом, то ступінь фіксованості установки характеризується як середній. Наприклад, задачу №8 можна розв'язати так: 12 - 3 = 9, а задачу № 9 легко розв'язати додаванням, яке за логікою переливання води за допомогою посудин означає доливання, тобто 12 + 3 = 15.
Коли обидві задачі розв'язано не способом установки, то це засвідчує, що немає фіксації установки. Однак таке твердження буде правомірним, якщо у досліджуваного слабка чутливість до установки. В іншому разі фіксація установки слабка.
Визначення ригідності та гнучкості мислення проводиться за результатом розв'язку задачі № 10. Ця задача має один правильний розв'язок, протилежний установці: 7+5 =12. Якщо досліджуваний задачу розв'язав, то його мислення - гнучке, незалежно від чутливості чи фіксованості установки, оскільки він зміг переорієнтуватися на пошук нового. Якщо останню задачу досліджуваний не .розв'язав і далі діє шляхом віднімання від більшого меншого, то його мислення ригідне.
Аналіз результатів
Після обробки результатів дослідження важливо правильно проаналізувати взаємозв'язки між швидкістю мислення, характером вироблення установки, ступенем чутливості до установки, особливостями фіксації та ригідністю або гнучкістю мислення.
Активізуючи умови, в яких виробляється установка досліджуваного, слід звернути увагу на їхню сталість, з одного боку, і на кількість повторюваності одного й того ж способу розв'язування, з іншого. Це стосується й особливостей фіксації установки.
У разі виявлення ригідності мислення необхідно продумати рекомендації досліджуваним для розвитку його гнучкості. Багато задач розв'язується кількома способами. Пошук різноманітних способів розв'язання - це вже ознака творчості. Можна налаштувати себе на цей пошук. Добре допомагають у розвитку гнучкості тренування зміни уявлення і розв'язування спеціальних творчих завдань. Для досліджуваних з повільним протіканням мислительних процесів, складаються формули настроювання на швидку роботу. Показники швидкості мислення поліпшуються з досвідом змагальної взаємодії з іншими людьми. Однак слід мати на увазі, що отримані результати швидкості мислення можуть залежати від самопочуття досліджуваного під час експерименту і від його зацікавленості дослідженням.
- Особистість: практичні засади вивчення
- Тема 1. Відчуття……………………………………………………………………
- Тема 1. Відчуття
- Тема 2. Сприймання
- Тема 3. Пам’ять
- Тема 4. Увага
- Тема 5. Мислення
- Тема 6. Уява
- Тема 1. Вольова сфера особистості
- Тема 2. Емоційна сфера особистості
- Тема 1. Моральна сфера учнів
- Тема 2. Емпатійність
- Тема 3. Ідеали
- Тема 1. Інтереси. Пізнавальні інтереси. Учбові інтереси
- Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви
- Тема 1. Відчуття Методика 1. Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- Методика 2. Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- Тема 2. Сприймання Методика 1. Дослідження сприймання часу
- Методика 2. Дослідження пізнавального контролю під час сприймання
- Методика 3. Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- Тема 3. Пам’ять Методика 1. Дослідження обсягу короткочасної пам’яті
- Методика 2. Дослідження опосередкованого запам'ятовування
- Методика 3. Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять
- Методика 5. Ретроактивне гальмування
- Методика 6. Вивчення залежності продуктивності запам’ятовування від характеру почуттів
- Тема 4. Увага Методика 1. Дослідження вибірковості уваги
- Методика 2. Дослідження особливостей розподілу та стійкості уваги за таблицею Шульте
- Методика 3. Дослідження особливостей концентрації уваги
- Методика 4. Дослідження переключення уваги
- Тема 5. Мислення Методика 1. Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- Методика 2. Дослідження аналітичності мислення
- Методика 3.
- Методика 4.
- Методика 5.
- Методика 6.
- Методика 7. Дослідження рефлексивності мислення
- Методика 8. Мисленнєві операції
- Методика 9. Виділення суттєвих ознак
- Тема 6. Уява Методика 1. Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- Методика 2. Дослідження творчої уяви
- Шкала оцінки творчості
- Таблиця результатів
- Методика 3. «Вигадати розповідь»
- Тема 1. Вольова сфера особистості
- Методика "Дослідження імпульсивності" (Пашукова)
- II. Ви завжди спокiйно реагуєте на рiзкi чи невдалi зауваження на свою адресу?
- Методика "Дослiдження суб’єктивного контролю" (Пашукова)
- 0 _______________¦______________ 44
- Методика "Дослiдження iндивiдуальних особливостей наполегливостi" (Пашукова)
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- Методика «Готовності до ризику» (rsk Шуберта) (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Текст опитувальника
- Опитувальник для визначення вираженості самоконтролю у емоційній сфері, діяльності та поведінці (соціальний самоконтроль)
- Текст опитувальника
- Тема 2. Емоційна сфера особистості
- Опитувальник
- Реєстрацiйний аркуш
- Ключ для опрацювання методики
- Характеристика рiвнiв I визначення груп нервово-психiчної стiйкостi (нпс) юнакiв 18-22 рокiв за результатами методики
- Методика. Дослiдження настроїв (Пашукова)
- Шкала кольорового дiааазону настроїв:
- Оперативна кольороматриця настроїв
- Пiдсумкова кольороматриця настроїв
- Методика Дослідження емоційної чуйності (Пашукова)
- Процедура дослідження
- Тест-опитувальник
- Аналiз результатiв
- Література Воля
- Почуття та емоції
- Тема 1. Моральна сфера учнів
- Тема 2. Емпатійність
- Тема 3. Ідеали
- Тема 1. Інтереси. Пізнавальні інтереси. Учбові інтереси
- Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви
- Література
- Методики діагностики самосвідомості особистості
- Текст опитувальника
- Обробка та аналіз результатів:
- Методика «Особистісний диференціал» (од) (адаптована в нді ім. В.М. Бехтєрєва) (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Бланк од
- Методика «Самодіагностика я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення:
- Опитувальник
- Обробка та аналіз результатів:
- Інтерпретація відповідей:
- Дослідження різних образів «я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест-опитувальник ставлення до себе (в.В. Столін) (юнацький вік)
- Хід проведення:
- Текст опитувальника.
- Обробка та аналіз результатів:
- Ключ для обробки:
- Порядок підрахунку
- Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості
- Хід проведення:
- Текст опитувальника.
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест двадцяти тверджень на самоставлення (м.Кун, т.Мак-Партланд)
- (Молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Приклад застосування методики 20 тверджень у підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- Дослідження самоповаги
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест егоцентричних асоціацій (еат) (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Аналіз результатів
- Рівень впевненості в собі (ф. Зімбардо). (старший підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Перелік тверджень:
- Обробка та аналіз результатів:
- Тест самоакцептації (дитячий варіант – молодший шкільний вік)
- Хід проведення:
- Тест самоакцептації (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Методики дослідження самооцінки
- Методика кількісного виміру самооцінки (с.А. Будассі) (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення.
- Обробка і аналіз результатів
- Бланк досліджуваного
- Модифікації методики кількісного виміру самооцінки Перший варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Другий варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка і аналіз результатів
- Інтерпретація результатів
- Третій варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- I. Міжособистісні стосунки, спілкування.
- II. Поведінка.
- III. Діяльність.
- IV. Переживання, відчуття.
- Обробка і аналіз результатів
- Методика дослідження самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення.
- Обробка та аналіз результатів
- Модифікації методики вивчення самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна
- Методика «Сходинки самооцінок» (т.Габріял) (молодший шкільний вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів:
- Методика «Самооцінка та соціальні очікування»* (молодший шкільний вік)
- Хід проведення:
- Обробка та аналіз результатів
- Методика т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (модифікація а.М.Прихожан). (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка та аналіз результатів
- Рівень домагань
- Висота самооцінки
- Методика «Три вчительки» (а.Липкіна) (молодший шкільний вік)
- Хід виконання:
- Проективна методика (самооцінка)
- Обробка та аналіз результатів.
- Проективна методика «Малюнок дерева» (шкільний вік)
- Хід проведення:
- Обробка, аналіз та інтерпретація результатів.
- Методика «Шкала самооцінки» (підлітковий, юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка та аналіз результатів
- Інтерпретація результатів:
- Опитувальник загальної самооцінки підлітка (г.М. Казанцева) (підлітковий вік)
- Текст опитувальника
- Обробка і аналіз результатів
- Анкета «Самохарактеристика особистості» (підлітковий, юнацький вік).
- Хід проведення:
- Обробка і аналіз результатів
- Самооцінка комплексу неповноцінності (підлітковий та юнацький вік)
- Хід проведення
- Обробка та аналіз результатів
- Дослідження рівня домагань особистості
- Методика «Вибір задач різного ступеня складності» (модифікації методичного прийому ф. Хоппе) (підлітковий та юнацький вік)
- Картка 1
- Обробка і аналіз результатів.
- Моторна проба Шварцландера
- Хід проведення
- Обробка і аналіз результатів
- Аналіз результатів
- Методика 1. Дослідження творчої уяви «Три слова»
- Методика 2 «Чи багата у вас уява?»
- Методика 3. «Дослідження індивідуальних особливостей уяви»
- Методика 8. «Які ваші творчі здібності?»
- Методи діагностики творчих здібностей Методика 1. Методика Шкала Вільямса “Діагностика дитячої креативності”
- Опитувальник
- Методика 2.“Шкала для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей” (Дж. Рензуллі)
- Методика 3. Методика невербального творчого мислення е.П. Торренса
- Методика 4. Методика образотворчого візуального мислення е.П. Торренса
- Методика 5. Експрес-метод д. Джонсона
- Методика 6. Тест на самовизначення видів діяльності, яким віддають обдаровані діти
- Методика 7. Самооцінка творчих здібностей е .Тунік
- Методика 8. Опитувальник особистісної схильності до творчості г. Девіса
- Методика 9. Дослідження творчої уяви
- Процедура дослідження
- Інструкція досліджуваному:
- Обробка та аналіз результатів
- Шкала оцінки творчості
- Таблиця результатів
- Література
- Варіанти оцінок для кожного з чотирьох суджень
- Список детермінант:
- Анкета «Ваша майбутня професія»
- Хід роботи.
- Тестовий матеріал
- Хід роботи.
- 1. Найбільше задоволення я отримую від:
- Дослідження структури особистості (За “Картою особистості” к.К. Платонова)
- Структура особистості (за Платоновим)
- Хід роботи.
- Карта особистості (бланк) Варіант 1
- Карта особистості Варіант 2 (заповнюється згідно інструкції)
- Інструкція до заповнення “Карти особистості” з виконанням методу полярних балів
- Обробка результатів
- “Карта особистості”
- Методика визначення імпульсивності в.А. Лосенкова
- Обробка результатів
- Реєстраційний бланк до методики:
- Обробка результатів:
- Методика «Тип мислення»
- 40. Я не можу заспокоїтись, доки не доведу свою роботу до бездоганності. Обробка результатів
- Опитувальник професійної готовності (опг) (л.Кабардової)
- Хід проведення.
- Обробка результатів:
- Оцінка результатів
- Опитувальник опг
- Бланк відповідей
- Обробка отриманих даних
- (Диференціально-діагностичний опитувальник є.О. Клімова)
- Хід проведення.
- Обробка результатів.
- Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ддо)
- Бланк відповідей
- Бланк відповідей
- Бланк відповідей