Методика 3. Порівняльне дослідження безпосе­реднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять

Мета дослідження: встановлення ролі системи допо­міжних піктографічних знаків у розширенні обсягу понять.

Матеріали та обладнання: набори слів, тестовий бланк для піктограм розміром у стандартний аркуш, по­ділений на 20 клітинок, протокол дослідження, папір, олі­вець або ручка для запису і малювання, секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження складається із двох тестувань, які прово­дяться з одним досліджуваним.

Тест №1

Завдання першого тесту: визначення обсягу пам'яті досліджуваного на абстрактні поняття класичним мето­дом утримування членів ряду.

Матеріалом для запам'ятовування служать 20 абстракт­них понять рівних обсягів. Експериментатор чітко зачи­тує під час тестування слова-поняття, роблячи між кожни­ми з них коротку паузу на 10—12 с. Після зачитування всіх 20 слів пауза триває 5 хв, потім досліджуваному про­понується в протоколі в письмовій формі занотувати сло­ва, при можливості, зберігаючи їхню послідовність.

Інструкція досліджуваному: "Я зачитаю Вам 20 слів. Слухайте уважно і запам'ятайте їх. Коли я скажу: "Пишіть!", запишіть у протоколі ті слова, які Ви запам'ятали, зберігаючи, при можливості, послідовність пред'явлення їх. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати та запам'я­товувати".

Слова для запам'ятовування в першому тесті:

1. Санкція 8. Упевненість 15. Законність

2. Фантазія 9. Терпіння 16. Самотність

3. Надбудова 10. Поняття 17. Упізнавання

4. Узагальнення 11. Відречення 18. Здібність

5. Імовірність 12. Мислення 19. Індукція

6. Естетика 13. Простір 20. Творення

7. Інтуїція 14. Створення

Після тестування записується в протокол словесний звіт досліджуваного про спосіб, який він використовував для запам'ятовування, та спостереження експериментатора.

Тест №2

Завдання другого тесту: визначення обсягу пам'яті досліджуваного на абстрактні поняття за умови утриму­вання членів ряду методом піктограм.

Друге тестування проводиться не раніше, ніж через 30 хв. після закінчення першого. Експериментальним мате­ріалом, як і в першому тесті, є абстрактні поняття, такої ж кількості та обсягу.

У цьому досліді досліджуваному дають тестовий бланк для малювання в його клітинках запропонованих для за­пам'ятовування понять. У цих же клітинках досліджуваний може потім відтворити пригадані поняття. Зачитува­ти поняття експериментатор зобов'язаний чітко, роблячи паузу між кожним словом для замальовування не довше 10—12 с. Після зачитування всіх 20 понять пауза триває 5 хв. Потім, за командою "Пишіть!", досліджуваний відтво­рює запам'ятовані поняття, а потому робить звіт про те, як він пов'язував їх з малюнками.

Бланк для малювання дають досліджуваному перед інструкцією. Це стандартний аркуш паперу, поділений на 20 пронумерованих у лівому верхньому куті клітинок.

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам 20 слів. Це абстрактні поняття. Слухайте їх уважно і, щоб краще запам'ятати, намалюйте кожне у відповідній клітинці запропонованого Вам бланку. Якість малюнків зна­чення не має, але писати слова, букви та цифри в клітинках забороняється. Коли буде прочитано і намальовано всі 20 слів, переверніть бланковий аркуш, щоб не бачити своїх малюнків. Після паузи я скажу: "Пишіть!" Тоді Ви пере­вернете бланк на лицевий бік і в кожній клітинці запи­шете ті поняття, котрі, згідно з малюнком, запам'ятали. Чи все Вам зрозуміло? Якщо так, то приготуйтеся слухати, малювати і запам'ятовувати!"

Слова для запам'ятовування в другому тесті:

1. Ерудиція

2. Сприймання

3. Базис

4. Абстракція

5. Можливість

6. Етика

7. Констатація

8. Авантюризм

9. Байдужість

10. Роздуми

11. Покликання

12. Відчуття

13. Відображення

14. Руйнування

15. Невігластво

16. Ставлення

17. Ейфорія

18. Схильність

19. Аналогія

20. Судження

Обробка результатів

Показником обсягу пам'яті на абстрактні поняття є кількість правильно відтворених у кожному тесті слів. Оскільки помилково відтворені слова використовуються для аналізу процесу опосередкованого запам'ятовування, то і правильно відтворені слова і показники помилково відтворених заносяться у зведену таблицю:

Аналіз результатів

Зіставляючи результати обох тестів за кількісними та якісними показниками і словесним звітом, потрібно вста­новити відмінності в безпосередньому та в опосередкованому запам'ятовуванні. Під час аналізу їх важливо пока­зати доцільність малювання як засобу запам'ятовування.

В обговоренні результатів бажано простежити харак­тер зв'язку запам'ятованого із змістом малюнків, особли­во коли відтворення було успішним. Використання малюн­ків, тобто піктограм, для запам'ятовування абстрактного матеріалу можливе при розвинутому мисленні людини. На цій підставі можна виділити типологію малюнків. Люди з переважаючим у них абстрактним мисленням частіше малюють у клітинках символи, наприклад, хвилясті лінії, набори крапок, математичні знаки тощо. Ті, в кого перева­жає образне мислення, надають перевагу в зображенні на своїх малюнках конкретним речам: квітам, деревам, антропоморфізованим об'єктам та ін.

Якщо в обох тестах даного дослідження взяла участь група, то можна порівняти малюнки досліджуваних і вста­новити, коли і які саме малюнки сприяли запам'ятовуванню, а характер котрих з них призводив до помилкових відтворень. Якщо ж досліджувані брали участь ще і в попередньому дослідженні, виникає підстава для узагальнень і висновків стосовно значення допоміжних засобів, тобто щодо смисло­вих зв'язків і малюнків для утримання і відтворення слів.

Методика 4. Дослідження переважаючого типу запам 'ятовування

Мета дослідження: виявлення переважаючого обся­гу пам'яті за допомогою різних типів пред'явлення сло­весного матеріалу.

Матеріали та обладнання: чотири набори слів, які виражають конкретні поняття, один з наборів, виконаний на окремих картках, чотири невеликих аркуші паперу для записів, ручка, секундомір.

Процедура досліду

Переважаючий тип пам'яті встановлюють шляхом пред'явлення слів кількома способами. Дослідження складається з чотирьох серій. У першій серії зачитують слова для запам'ятовування (слухове сприймання). У ній показують слова для зорового сприймання, причому кожне слово має бути чітко написане на окремій картці. У третій серії використовують моторно-слухову форму поєднання слів і в четвертій — комбіновану, яка поєднує в собі слухове, зорове та моторне сприймання матеріалу.

Щоб не було перенавантаження під час визначення типу пам'яті, для кожної серії досить підготувати ряд із 10 слів.

Серія №1

Експериментатор виразно з інтервалом 3 секунди чи­тає слова для запам'ятовування. Перед зачитуванням слів дається інструкція.

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і запам'ятовуйте. Після паузи, коли я скажу: "Пишіть!", на аркуші паперу запишете ті слова, які ви запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуй­теся слухати і запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в першій серії:

машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Після паузи на десять секунд подається команда: "Пишіть!"

Серія №2

Другу серію можна проводити через 5 хвилин після закінчення першої.

У цій серії експериментатор послідовно показує слова, написані на окремих картках. Показування кожного сло­ва має відповідати тривалості читання слова в першій серії, інтервал між словами такий самий, тобто 3 секунди.

Інструкція досліджуваному: " Я буду показувати Вам картки з написаними на них словами. Уважно читайте і запам'ятовуйте їх. За сигналом "Пишіть!" на аркуші паперу запишете те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, готуйтеся читати і запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в другій серії:

літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, горіх, сковорідка, кач­ка, блискавка.

Після прочитування слів і паузи на десять секунд по­дається команда: "Пишіть!"

Серія №3

Третя серія, аналогічно другій, проводиться після 5-хвилинної перерви.

Експериментатор пропонує слухати слова і "записува­ти" їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприймання матеріалу. Інтервал між зачитуванням слів 3 секунди, а швидкість читання така сама, як і в першій серії.

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і "записуйте" в повітрі руч­кою. За сигналом "Пишіть!" на аркуші паперу запишіть те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слу­хати, "писати" слова і запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в третій серії:

корабель, слива, лінійка, літо, ліхтар, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Пауза перед сигналом "Пишіть!" у третій серії триває 10 секунд.

Серія №4

Після 10-хвилинної перерви, коли закінчено третю серію, проводять четверту серію. Темп читання експери­ментатором слів та паузи між словами залишаються та­кими самими, як і в попередніх серіях. Щоб забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу, досліджуваному не тільки зачитують слова, а й пропонують відразу запи­сувати їх на окремому аркуші, а після записування останнього, десятого, слова аркуші перевертають, і за командою "Пишіть!" піддослідний на звороті відтворює запам'ятоване.

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова, Ви їх записуйте й запам'ятовуйте. Після того, як я прочитаю останнє слово, аркуші переверніть і за сигналом "Пишіть!" запишіть на зворотній стороні те, що запам'ята­ли. Приготуйтеся слухати, записувати та запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в четвертій серії:

поїзд, вишня, зошит, осінь, абажур, галявина, злива, гриб, чашка, курка.

Сигнал "Пишіть!" подається, як і в усіх попередніх се­ріях, через 10 секунд.

Обробка результатів

Показником обсягу пам'яті в цих серіях є кількість правильно відтворених слів. Результати заносяться в таб­лицю.

Аналіз результатів

Переважаючий тип пам'яті при різних типах подання словесного матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній з чотирьох серій.

Нормальним обсягом безпосередньої пам'яті слід вважати запам'ятовування 5—9 слів. Якщо в якій-небудь серії той, кого досліджували, запам'ятав 10 слів, він використав якусь систему засобів, про яку бажано дізнатися із самозвіту та зі спостережень.