logo search
simya_agres_pidl_doslidzh (1)

2.3. Психологічні рекомендації батькам стосовно гармонізації стилю сімейного виховання в контексті подолання проявів агресивної поведінки підлітків

На основі результатів дослідження розроблено рекомендації для батьків щодо гармонізації стилю сімейного виховання в контексті подолання проявів агресивної поведінки підлітків. Так, батькам рекомендується менш говорити, більше слухати і прислухатися до підлітка, бути ввічливими, поважати відчуття і індивідуальність дитини, включати її у вирішення проблем, намагатися зрозуміти мотиви поведінки.

Вивчення практики сімейного виховання показує, що воно значною мірою визначається принципами виховання, якого дотримуються батьки як вихователі (авторитарне, демократичне, гуманістичне). У тій родині, де здійснюється гуманістичне виховання як процес міжособистісної взаємодії батьків і дітей (суб’єкт-суб’єктна взаємодія), суб’єкти сприймають один одного як неповторну людську цінність, створюють умови для повноцінного розвитку всіх членів родини.

В основі виховної діяльності дорослих необхідно керуватися принципами любові і вимогливості, розумної міри відповідальності і самоконтролю для кожного віку, батьківського керування без зайвого крику, поваги до особистості і достоїнства дитини, реальних вимог і спокійної послідовності при їх виконанні, справедливого використання арсеналу стимулів і покарань. У цьому виявляється психологічна культура батьків.

Процес виховання не може бути стихійним. Чітке усвідомлення батьками того, що вони хочуть і чого не хочуть допоможе сформулювати свою позицію як вихователів і намітити стратегію виховання:

1. Підліток повинен знати, чого хочуть від нього батьки; що в його поведінці їх задовольняє, а що ні. Претензії батьків слід аргументувати цими вимогами.

2. Не можна карати підлітка за те, чого він не знав. Відповідальність підлітків за вчинки має базуватись на їх розумінні скоєного.

3. Перш ніж чогось вимагати від підлітка, треба впевнитись, що він на це здатен.

4. Не можна карати підлітка за поведінку, в якій немає злісної непокори. Треба відрізняти дитячу безпорадність і злісну непокору.

5. Щоразу після владнання конфлікту підлітку необхідно показати свою любов.

6. У стосунках з підлітком потрібно керуватись любов’ю.

7. Не принижувати гідність підлітка фізичними покараннями. Вони порушують його права як члена сім’ї і суспільства і свідчать про безсилля батьків як вихователів.

Порушення цих принципів, відсутність або недостатність культури у батьків призводить до їх жорстокого поводження з підлітками. Дотримання цих принципів допомагає створити атмосферу емоційної захищеності дитини, привчити її поважати інших, зрозуміти батькам емоційні і фізичні особливості різних періодів дитинства і добирати засоби виховання до індивідуальних потреб дівчаток і хлопчиків.

Наведемо поради, які допоможуть батькам зрозуміти проблеми підліткового віку та налагодити відносини з агресивними дітьми-підлітками:

1. Постарайтеся стати для своєї дитини справжнім другом. Якщо вам вдасться знайти «золотий ключик» до своєї дитини, зможете домогтися того, що син або дочка будуть з вами гранично відверті, що в свою чергу дасть можливість скорегувати вчинки дитини і вберегти її від поганого впливу.

2. Всі розмови з підлітком і повчання ведіть тільки в доброзичливо тоні. Якщо відчуваєте, що пік емоційного напруження зростає, відкладіть розмову, поки не вщухнуть почуття. Пам'ятайте: перш ніж почати розмову з підлітком, з ним потрібно налагодити зоровий контакт.

3. Діліться з підлітком життєвим досвідом. Проте ні в якому разі не беріть на себе весь вантаж його помилок, оскільки це може привести до того, що підліток у майбутньому не зможе вирішувати проблеми самостійно.

4. Пам'ятайте, що основна діяльність підлітка – не навчання, а спілкування з однолітками. Відносини з товаришами – у центрі життя підлітка, вони визначають конкретні сторони його життєдіяльності. Тепер дитині вже мало перебувати серед ровесників, для нього важливо займати таку позицію, яку йому хотілося.

5. Робіть ставки на будь-які прояви самостійності дитини, сформуйте в сім'ї культ знань, а не культ оцінки, демонструйте особистий приклад отримання емоційної насолоди від процесу пізнання.

6. Мислення підлітка набуває критичності, він ставить під сумнів все, що говорить дорослий. Підліток починає перебільшувати свої недоліки, а причини непорозумінь з оточуючим знаходить тільки в собі. Самооцінка різко знижується. Тому так важливо частіше хвалити підлітків, підшукуючи конкретні контраргументи для їх переконання.

7. Головне у ваших взаєминах з дитиною – взаєморозуміння. Щоб встановити його, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід як іти на поводу бажань дитини, так і завжди опиратися їм. Але якщо ви не можете виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити, чому.

У сім’ях, де домінують негативні стилі виховання підлітка (гіперопіка, недемократичність, диктаторське ставлення, відсутність опіки з боку батьків), найбільше страждають діти, адже ці сім’ї характеризуються неблагополучним та задовільним рівнем взаємостосунків, що негативно позначається як на психічному здоров’ї підлітка, так і на всьому його подальшому житті.

Для того, щоб виховати підлітка правильно, батькам слід звертати увагу на формування мотивів поведінки його у сім’ї. Не слід навішувати ярликів: «складна дитина», «важкий підліток», «поганий характер» тощо.

Застосовуючи дані рекомендації, можна усунути порушення в розвитку особистості підлітка, викликані негативними сімейними взаєминами.