11. Поняття про важковиховуваність підлітків та її причини та вияви.

Поняття „важковиховуваність” сьогодні використовується достатньо часто, разом з тим, ця проблема не є суто дитячою. Вона виникла на основі труднощів у стосунках батьків та педагогів з дітьми, а також внаслідок конфліктів між дитячими потребами і можливостями їх задоволення, отож містить у собі три елемента: вихователя, дитину та їхню взаємодію.

Важковиховуваність можуть викликати різні причини, у т.ч. про-рахунки вихователів, батьків, відхилення від психічного та соціаль-ного розвитку, особливості характеру, інші особистісні характерис-тики вихованців, що утруднюють соціальну адаптацію, засвоєння соціальних ролей. У ряді досліджень [2; 10] широко застосовується поняття «важковиховуваність» при пояснкнні такої міри відхилен-ня від соціальних норм у внутрішній позиції дитини, при якій мають місце порушення моральної норми та правил співіснування людей. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації наближеного рівня відхилень у поведінці дитини до норми (на від-міну від правопорушень чи патологій діяльності).

Виникнення важковиховуваності спричиняють і складні умови сімейного виховання :

- батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя;

- конфліктні ситуації;

- утриманські настрої членів сім’ї, споживацтво, турбота лише про матеріальне благополуччя сім’ї на шкоду духовному;

- сім’ї зі зниженим морально-освітнім рівнем батьків;

- зовні благополучні сім’ї з безвідповідальним ставлення дорос-лих до виховання дітей, зневажливим ставлення до духовного розвитку дитини, безконтрольністю, суперечливістю вимог. Причинами важковиховуваності є також упущення в навчально-виховній роботі школи:

- недоліки в організації учнівського колективу;

- вади в організації навчально-виховної роботи в позанавчальний час;

- незнання чи неврахування педагогами індивідуально-психологічних особливостей учнів;

- недостатність знання причин важковиховуваності, а тому недо-цільний вибір засобів виховного впливу;

- недостатня увага до розвитку духовності та моральності учнів;

- незнання умов сімейного виховання, недиференційований під-хід у роботі з батьками «важких» дітей;

- відсутність системності у роботі школи з такими дітьми та їх батьками;

- недостатнє залучення до роботи з учнями і батьками громад-ськості, трудових колективів;

- відсутність соціальної підготовки колективів шкіл до роботи з важковиховуваними, одноманітність виховних впливів; форма-лізм.

Важковиховуваність може спричинюватися різними нескладни-ми розладами нервової системи, акцентуаціями, ЗПР.