Стратегїі самопрезентаціі як управління враженням

Базовий аспект існування в суспільстві – само презентація через яку люди дають інформацію про себе, дають зрозуміти якою людино вона є. Враження про себе людина створює словами, невербальними засобами, діями і вчинками. По суті ставиться завдання керувати враженнями інших людей про себе. Це враження інших повинно відповідати нашій меті і нашим потребам в соціальних взаємодіях.

Cтратегії:

1)Намагання сподобатися – це спроба представити себе привабливим в очах інших. На думку зазначених авторів, той, хто намагається сподоба- тися, повинен приховувати реальну мету своєї активності, або він досягне зворотного ефекту. Виділяють декілька основних способів, якими людина може намагатися досягти мети виглядати бажаним для інших: 1) просто погоджуватися з тим, що думає і стверджує об’єкт; 2) похвалити чесноти та особу об’єкта; 3) висловлювати прихильність людині, якій необхідно сподобатися

2) Самопросування (self-promotion) є стратегією самопрезентації, дещо схожою на попередню. Але якщо старання сподобатися – спроба вигляда, то людина, яка просуває себе, намагається виглядати ком- петентною. Самопросування має на меті отримання поваги з боку інших людей. Найбільш ефективний спосіб самопросування – демонстрація своїх знань та умінь.

3) Третя стратегія (отримання влади), за І. Джонсом і Т. Піттманом, – це залякування (intimidation). Людина, яка залякує, повина переконати об’єкт у тому, що вона потенційно небезпечна, тобто може і буде причиною неприємностей, якщо об’єкт відмовиться робити те, що від нього вимагають. Це також небезпечна стратегія. По-перше, той, хто залякує, може виглядати бру- тальним; по-друге, людям не подобаються ті, хто їх залякує, і вони спілкуються з ними, лише маючи на те серйозні причини.

4)Четверта стратегія досягнення міжособистісного впливу – пояснення прикладом. Це також у певному сенсі самопросування. Але, якщо той, хто просуває себе, демонструє компетентність, то той, хто пояснює прикладом, демонструє значущість своєї особистості. Ця стратегія також є небезпечною, оскільки об’єкт може виявити, що той, хто пояснює прикладом, насправді не є тим, ким намагається себе продемонструвати.

5) П’ята стратегія – благання (supplication), демонстрація слабкості і залежності. Благання, на думку авторів, є дієвою стратегією, тому що в західній культурі широко поширена норма піклування про нужденних людей. Але благання також не завжди гарантує успіху, оскільки слабкість не завжди привабливою. Люди з низькою самооцінкою можуть використовувати цю стратегію, аби захистити себе від поразок.