Телегенічність і фотогенічність
Телегенічність – це здатність привабливо виглядати (відтворюватися) на екрані, тоді як фотогенічність – здатність привабливо виглядати на фото.
Уперше поняття «фотогенічність» було запропоноване французом Луї Де Люком, за визначенням якого, фотогенічність – здатність людини виглядати на фото кращою у порівнянні з її зовнішнім виглядом у реальному житті. Термін «фотогенічність» пішов від англійських «фото» і «ген», тобто передбачає наявність красивих, привабливих, таких, що притягують увагу, зовнішніх даних людини.
Більшість схиляється до того, що фотогенічність залежить швидше від виразності рис обличчя, ніж від зовнішньої чи внутрішньої краси людини. Дивно, та фотографами доведено: чим різкішими є риси обличчя, чим сильніше видаються вперед у людини вилиці чи інші нерівності овалу лиця, тим вона більш фотогенічна. Різкі, неправильні чи великі риси обличчя краще дивляться на фотографії – вони впадають у вічі, і людина здається помітнішою. Цього не скажеш про телебачення, адже студійне світло часто настільки ненатурально освітлює різкі риси обличчя, що лиця можуть видаватися потворними.
Оскільки головна відмінність телебачення від інших ЗМІ - наявність відеоряду, то найбільш важливою складовою телегенічності ведучого є зовнішність. Не обов'язково володіти модельною зовнішністю або правильними рисами обличчя. Запорука успішності - здатність виходити на екрані не гірше або навіть краще, ніж у житті (згадаймо відомий вислів «камера любить» - він якраз пояснює фактор успішності багатьох працівників телебачення).
Однак не завжди телегенічність сприймається винятково як зовнішня відповідність канонам телебачення. Не варто забувати про підсвідому складову: неприємний голос може затьмарити навіть модельну зовнішність. Багатий, наповнений низькими нотами голос, а також правильні інтонації і нешвидка мова - наслідок спокою, рівноваги і впевненості людини. Такий оратор викликає довіру. Це дуже важливо, адже саме довіра визначає здатність людини подати себе співрозмовникові та (або) глядачеві.
- Ефект першого враженя. «я –ідентичність".
- Правило 90/90. Ефект Фокса
- Самопрезентація. Складові самопрезентаціі.
- Стратегїі самопрезентаціі як управління враженням
- Техніки непрямого управління враженням за р. Чалдіні
- Види самопрезентаціі
- Самооцінка і робота в кадрі. Адекватна і неадекватна самооцінка.
- Впевненість в собі, самовпевненість, надвпевненість.
- Публічний виступ, виступ перед камерою, страх публічного виступу
- Самореалізація. «Самореалізація» в полярних, протилежних характеристиках.
- Головні принципи телевізійного виступу.Драматургія телевізійного виступу.Підготовка до екранного виступу.
- Харизма і харизматичність.
- Телегенічність і фотогенічність
- «Обличчя каналу». Контент, рейтинг, доля , цільова аудиторія.
- Складові харизми.
- Ефект «випромінення».
- Емоційне вигорання .
- Самооцінка, види самооцінки. Роль самооцінки у роботі ведучого.
- Перше враження. Техніки керування враженням. (самопідстройка) зошит
- Міміка. Жестикуляція в роботі ведучого.
- Пластична культура телеведучого. Рух в кадрі
- Акторська майстерність у професіі телеведучого.
- Етикет, правила етикету в конетексті роботи телевізійного ведучого.
- Ефект першого враженя. «я –ідентичність".