logo search
поправлено stili_sim_agres_pidl (1) (1)

Висновки

Сім'я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює сою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Для з'ясування особливостей сім'ї в сучасній науці прийнято виділяти такі напрямки її психологічного аналізу: склад сім'ї, характеристика сім'ї, типовий стан (мікроклімат сім'ї), стиль сімейного виховання і порушення сімейного виховання.

На процес формування особистості дитини визначальний вплив має стиль сімейного виховання. Стиль виховання – спосіб, метод виховання, типова для батьків система принципів і норм, індивідуальних особливостей впливу на дітей. Стиль виховання є сукупністю настанов та відповідної поведінки, яка стосується не конкретної дитини, а характеризує ставлення до дітей взагалі. Виділяють авторитарний, ліберальний, демократичний, потуральник та нестійкий виховні сімейні стилі. Лише демократичний стиль батьківського ставлення до дітей визнається продуктивною тактикою сімейного виховання.

Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з найгостріших соціальних проблем суспільства. В цих умовах особливо актуалізується аналіз проблеми агресивної поведінки дітей підліткового віку. Відповідно у психолого-педагогічних аспектах роботи з агресивними підлітками виділяють три основних напрямки: розробка діагностичних методів визначення типу порушення поведінки підлітка; організаційні заходи і рекомендації із організації роботи з агресивними підлітками; зміст виховної роботи з такими підлітками разом із психологічним впливом на їх оточення.

Сім'я як мала соціальна група є якнайкращим виховним середовищем для підлітків. Проте деякі чинники, пов'язані зі складом сім'ї, станом її внутрішніх взаємин або виховально-невірними позиціями батьків, можуть викликати зниження виховної здатності сім'ї. У сім’ях, де домінують негативні стилі виховання дитини (гіперопіка, недемократичність щодо дитини, диктаторське ставлення, відсутність опіки з боку батьків), існує небезпека формування агресивної поведінки підлітків.

Агресивний підліток – це перш за все звичайна дитина, якій властива нормальна спадковість. Рис і ознак агресивності він набуває під впливом помилок, недоробок, прогалин у виховній роботі, труднощів в оточуючому середовищі. Агресивність в особистісних характеристиках підлітків формується в основному як форма протесту проти нерозуміння дорослих, а також через незадоволеність своїм статусом в суспільстві, що виявляється й у відповідній поведінці. Чинником виникнення агресії може бути необхідність захистити себе або задовольнити власні потреби в фруструючій ситуації.

Застосування різнопланових методик для дослідження впливу стилів сімейного виховання на становлення підліткової агресивності дає можливість отримати широку і різнобічну інформацію про агресію і агресивність підлітків як психологічний феномен; виявити типові для підлітка форми агресивної поведінки, розкрити як агресивні, так і неагресивні дії підлітків та визначити оптимальний стиль сімейного виховання як чинник нівелювання проявів підліткової агресивності.

Для діагностики підліткової агресивності доцільно використати опитувальник Басса-Дарки, що виявляє різні форми агресивних і ворожих реакцій. «Оренбурзька анкету агресивності» побудована за типом проективних тестів: випробуваному пропонується набір гіпотетичних життєвих ситуацій, де він повинен ідентифікувати себе з одним із персонажів і ухвалити рішення про ризиковану поведінку. Опитувальник батьківського відношення А. Варга - В. Століна передбачає діагностику типів батьківського відношення: прийняття – неприйняття дитини, кооперація, симбіоз, контроль та ставлення до невдач дитини.

З метою вдосконалення роботи у сфері надання психокорекційної допомоги ми пропонуємо комплексну методику корекційних порушень поведінки у підлітків. У її основу покладено афективно-динамічний підхід до пояснення причин порушення поведінки у дітей в кризовій або критичній ситуації. Метою тренінгу є корекція агресивних індивідуально-психологічних проявів поведінки підлітків, навчання ефективним способам взаємодії з такими дітьми засобами конфліктології й ігротерапії («програвання» критичних і конфліктних ситуацій у сфері міжособистісних відносин).