19. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості.
1. Фаза новонародженості як початкова ланка періоду раннього дитинства. В цей період створюються передумови становлення особистості. 2. Стадія немовляти. На цьому етапі психічного розвитку дитини провідною є потреба у спілкуванні, а провідною діяльністю — спілкування. 3. Перехід до раннього дитинства. Наприкінці першого року життя дитини відбувається перехід від стадії немовляти до власне раннього дитинства. 4. Дошкільне дитинство. Основна потреба цього періоду — брати участь у житті й діяльності дорослих. 5. Молодше шкільне дитинство. Головною потребою цього вікового періоду є набуття певного суспільного становища, реалізація суспільно значущої діяльності, якою є систематична навчальна діяльність у школі. 6. Підлітковий вік. У цей період завершується дитинство, починається перехід до дорослості. 7. Старший підлітковий вік. Соціальна ситуація психічного розвитку старшого підлітка визначається його потребою зайняти своє місце в дорослому світі, обрати напрям професійного становлення, підготуватися до професійної діяльності. 8. Перехід до юності. Цей період (17-18 років) характеризується суттєвою перебудовою особистості, пов'язаною із змінами в житті молодої людини. 9. Юнацький вік. Юність — завершення перехідного стану від дитинства до дорослості, вступ у світ дорослих. У психологічному плані в цей час (18- 23 роки) відбувається саморозвиток, свідоме самовдосконалення. 10. Молодість. Це початковий період (24-30 років) зрілості. Перший стан молодості психологічно характеризується як час пошуків себе, вироблення індивідуальності, усвідомлення себе як дорослої людини з відповідними правами й обов'язками, формування конкретнішого уявлення про майбутнє життя, зустрічі з майбутнім подружжям, одруження тощо. 11. Перехід до розквіту. На цій стадії (близько ЗО років), на думку деяких психологів, відбувається велика криза в житті людини, коли її уявлення про життя розходяться з дійсністю, життя перестає здаватися легким і зрозумілим, іноді руйнуються основи способу життя, перебудовується вся особистість. Це наслідок окремих помилок у попередній період, недостатнього розуміння складних процесів життя, неглибокого аналізу минулого та самоаналізу власної особистості. 12. Розквіт. Особистість набуває багатого життєвого досвіду, стає повноцінним спеціалістом, сім'янином, досягає вершин творчості. 13. Зрілість. У 40-55 років людина досягає вершини професійної майстерності, певного становища в суспільстві, накопичує професійний досвід спілкування з людьми. Потреба передати досвід реалізується в учнях, послідовниках, у колективній творчості, що набуває статусу провідної діяльності. 14. Старість. Період старості починається десь із 55 років і являє собою природну і здорову частину життя, що має бути щасливою для людини й корисною для суспільства.
- 1. Наукова, життєва та народна психологія.
- 2. Парапсихологія як джерело знань про психіку.
- 3. Розвиток наукових знань про природу психіки.
- 4. Виникнення і становлення психіки в процесі еволюції.
- 5. Мозок і психіка.
- 6. Принципи психологічної науки.
- 7. Методи наукової психології.
- 8. Психологія в системі наук.
- 9. Галузі психології.
- 10. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб’єкт.
- 11. Психологічна структура особистості.
- 12. Активність особистості та її джерела.
- 13. Потреби і мотиви. Класифікація потреб.
- 14. Мотиви та цілі діяльності.
- 15. Класифікація мотивів поведінки.
- 16. Спрямованість особистості.
- 17. Дослідження розвитку особистості в психологічній науці.
- 19. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості.
- 20. Поняття про відчуття та сприймання як початкової ланки пізнавального процесу.
- 21. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання.
- 22. Властивості й закономірності відчуттів та сприймання.
- 23. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації.
- 24. Дослідження зорових відчуттів. Ілюзії сприймання. (хз)
- 25. Поняття про пам'ять.
- 51. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви.
- 52. Фізіологічні основи уяви.
- 53. Уява та органічні процеси.
- 54. Уява і фантазія.
- 55. Розвиток уяви.
- 56. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач.
- 57. Творче натхнення.
- 58. Психологічні проблеми навчання творчості. Творчій тренінг.
- 59. Поняття про емоції та почуття.
- 60. Класифікація емоцій і почуттів.
- 61. Структура емоційної сфери людини.
- 62. Поняття про волю. Стадії вольової дії.
- 63. Вольові якості людини.
- 64. Дослідження вольової саморегуляції
- 65. Дослідження емоційних станів і настроїв
- 66. Поняття про темперамент.
- 67. Природна основа темпераменту.
- 68. Характеристика типів темпераменту.
- 69. Темперамент і особистість.
- 70. Поняття про характер.
- 71. Структура характеру.
- 72. Акцентуації характеру.
- 73. Формування характеру.
- 75. Структура і види здібностей.
- 76. Дослідження типу темпераменту.
- 77. Дослідження характеру особистості.
- 78. Міжособистісні стосунки.
- 79. Привабливість і взаємовплив.
- 80. Механізми взаємовпливу.
- 81. Типи міжособистісних стосунків.
- 82. Спілкування як комунікація.
- 83. Функції спілкування.
- 84. Невербальна комунікація.
- 85. Вербальна комунікація.
- 86. Сумісність та спрацьованість.
- 87. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання.
- 88. Діагностика психологічного клімату в групі.
- 89. Основні положення психологічної теорії діяльності.
- 90. Психомоторика в складі діяльності.
- 91. Етапи формування сенсомоторних навичок.
- 92. Індивідуальний стиль діяльності та професійна працездатність.
- 93. Загальні ознаки ісд.