45. Основні методи дослідження психіки дітей:спостереження, експеримент, діагностичний метод, опитування.

Спостереження-метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого опису психічних особливостей людини, що проявляються в її діяльності та поведінці, на основі їх безпосереднього сприймання. Обєктом спостереженя звичайно стають окремі сторони психічної діяльності дитини, наприклад, особливості мовлення, мисленн, емоцій, вольової регуляції поведінки, взаємини в групах дітей, ігри. У віковій психології спостереження часто набуває характеру послідовного фіксування фактів щодо психічного розвитку людини у вигляді щоденника. Психологічне спостереженн буває повним та частковим, довго- та короткотривалим, колективним та індивідуальним, явним та прихованим. Експеримент-метод, специфіка якого полягає у спеціальному створенні умов, за яких виникають очікуванні психічні процеси, акти поведінки дитини, у повторенні їх для перевірки істинності експериментальних висновків, у зміні цих умов з метою виявлення їх впливу на перебіг досліджуваних процесів. Експеримент передбачає спеціально створені дослідником умови для вивчення психіки дитини. Природний експерт. х-ризується тим, що здійснюється у звичних для дитини умовах ігрової, навчальної, трудової та інших видів діяльності. Він поділ.на: 1)первинний констатуючий;2)формуючий;3)поторний констатуючий. Лабораторний експеримент проводять у спеціально створюваних умовах, які ретельно враховуються: у спеціально обладнаному приміщенні, з використанням приладів, пристроїв, апаратів. Опи́тування — це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога з респондентом. Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів отримання інформації про суб'єктів - респонденти опиту. Опитування полягає в задаванні людям спеціальних запитань, відповіді на які дозволяють дослідникові отримати необхідні відомості залежно від завдань дослідження. До особливостей опитування можна зарахувати його масовість, що викликане специфікою завдань, які їм вирішуються.