89. Форми переживання емоцій та почуттів
Емоційні стани та форми їх виявлення детермінуються здебільшого соціальними чинниками, але, з'ясовуючи природу їх виникнення, не можна ігнорувати й деякі природжені особливості людини. Багатство емоційних станів виявляється у формі настроїв, афектів, стресів, фрустрацій, пристрастей. Настрій - це загальний емоційний стан, який надає своєрідного забарвлення на певний час діяльності людини, характеризує її життєвий тонус(позитив, негатив). Міра підпадання під вплив настроїв має індивідуальний характер. Афекти - це сильне короткочасне збудження, яке виникає раптово, оволодіває людиною такою мірою, що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки. Прикладом афекту може бути несподіване переживання великої радості, вибуху гніву, страху. Стрес де в чому нагадує афект. Він, як і афект, виникає за умов напруженого життя та діяльності, у небезпечних ситуаціях, що виявляються несподівано й потребують негайних заходів для їх подолання.( відбув. Порушення мовлення, неадекватні емоції) Фрустрація являє собою своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності і за якого людина опиняється в стані безнадійності, втрати перспективи.( коли людина не має підтримки , співчуття) Пристрасті — це сильні, стійкі, довготривалі почуття, які захоплюють людину, керують нею і виявляються в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, в зосередженні їх на одній меті.Вищі почуття є не лише особистим переживанням, а й засобом виховного впливу на оточуючих. Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Естетичні почуття — це відчуття краси явищ природи, праці, гармонії барв, звуків, . Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгук, ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні.Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та виховання мають різні рівні розвитку. Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності.
- 45. Основні методи дослідження психіки дітей:спостереження, експеримент, діагностичний метод, опитування.
- 46 Проблема психічного розвитку дитини. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- 49. Умови психічного розвитку новонародженої дитини. Новоутворення цього періоду. Роль дорослого у психічному розвитку немовля. Спілкування в період немовляти.
- 50. Молодший шкільний вік. Психологічні новоутворення дошкільника ті їх характеристика. Довільність,внутр.План дій,рефлексія.
- 52. Особливості спілкування молодшого школяра з вчителем та однолітками. Розвиток пізнавальних психічних процесів в молодшому шкільному віці.
- 53.Формування особистості молодшого школяра
- 71.Проблеми важковиховуваності і самотності учнів. Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості
- 77. Становлення і розвиток вітчизняної соціальної психології.
- 78.Соціальна нормативність та її структура: об’єктивні умови соціалізації
- 81.Сутність соціальної установки. Структура та функції соціальної установки.
- 88.Соціальні та біологічні умови розвитку індивіда. Фактори психічного розвитку дитини.
- 89. Форми переживання емоцій та почуттів
- 90.Багатоплановий характер спілкування. Структура спілкування: комунікативний, інтерактивний та перцептивний компоненти
- 92. Проблема співвідношення навчання і розвитку в працях л.С Виготського
- 94. . Проблема вікової періодизації психічного розвитку дитини. Характеристика вікових періодів за д. Б. Ельконіним
- 95. .Професійна спрямованість особистості вчителя. Види стилів та індивідуальний стиль діяльності вчителя.
- 96 Вікові аспекти виховання.Проблеми важковиховуваності і самотності учнів. Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості
- 99.Класифікація малих груп. Динамічні та психологічні характеристики малої групи.
- 100. . Сутність соціалізації. Чинники соціалізації особистості
- 101.Мотиваційно-потребісна сфера особистості. Спрямованість особистості. Самооцінка та рівень домагань особистості.