95. .Професійна спрямованість особистості вчителя. Види стилів та індивідуальний стиль діяльності вчителя.

Шляхи реалізації. У сучасного вчителя, який працює у віддаленні від науки та культури, є різні шляхи та форми досягнення мети - формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Це:самоосвіта, через індивідуальні творчі плани, конкурс педагогічних ініціатив, участь у роботі майстер-класів, фестивалі педагогічних ідей, у стажуваннях, педагогічних майстернях, Школі педагога-експериментатора, дослідно-експериментальній роботі;обота у проблемній групі, участь у роботі педагогічних спілок, таких як методичні об'єднання, кафедри, форуми, диспути, «круглі столи», дні відкритих дверей, творчі лабораторії, проблемні групи,традиційна система безперервної освіти через курсову перепідготовку.Кожний із цих шляхів має достоїнства й недоліки. Для самоосвіти характерний цілий ряд особливостей. Це й усвідомлена постановка гуманістичних цілей, і антропологічна орієнтованість - акцентування уваги на розвитку самого себе, і цілісність і продуманість усіх компонентів саморозвитку, і, нарешті, високі моральні орієнтири та природовідповідні, ненасильницькі методи самоосвіти. При цьому професійну майстерність учителя складають такі компоненти, що мають характер антропоцентричних:потребнісно-мотиваційна сфера особистості педагога як інтегральна якість, що характеризується сукупністю соціальних установок, ціннісних орієнтацій, інтересів;операційно-технічна сфера особистості як інтегральна якість, що характеризується сукупністю загальних і спеціальних знань, умінь і навичок;самопізнання особистості.В основі відмінності в стилях педагогічної діяльності покладено такі підстави:- Змістовні характеристики стилю (переважна орієнтація педагога на процес або результат своєї праці);- Динамічні характеристики стилю (гнучкість, переключення з одного боку чи стійкість, консерватизм з іншого боку);- Результативність (досягнення високого рівня знань, умінь і навичок учня з одного боку або прищеплення школярам інтерес до предмету з іншого боку).На основі цього були виділені такі індивідуальні стилі педагогічної діяльності.

1. Емоційно-імпровізаційний. Орієнтуючись переважно на процес навчання, вчитель недостатньо адекватно по відношенню до кінцевих результатів планує свою роботу; для уроку він відбирає найцікавіший матеріал, а менш цікавий (хоча і важливий) часто залишає для самостійної роботи учнів

2. Емоційно-методичний. Орієнтуючись як на результат, так і на процес навчання, вчитель адекватно планує навчально-виховний процес, поетапно відпрацьовує навчальний матеріал, не упускаючи закріплення, повторення і контроль знань учнів.

3. Рассуждающе-імпровізаційний. Для вчителя характерні орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування, оперативність, поєднання інтїтивності і рефлективності..

4. Рассуждающе-методичний. Орієнтуючись переважно на результати навчання і адекватно плануючи навчально-виховний процес, учитель проявляє консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності