15. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.
Світогляд — це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе. Cвітогляд людини має інтегративний, цілісний характер, а не є простою сумою його складових частин. Разом з тим світогляд не є чимось аморфним, безструктурним: в ньому виділяються відносно самостійні компоненти. До найважливіших з них відносяться: знання, цінності, почуття, переконання, оцінка минулого і віра в майбутнє, воля. Знання — це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Слід зауважити, що у світогляд входять не, всі і не будь-які знання, а лише ті, які є життєвоважливими для людини. , Цінності — позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке грунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного соціуму.
Почуття —- емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій.Переконання — інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.
Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входять в структуру світогляду. Людина живе не лише в «тепер», яке є миттєвістю, а й проектує своє майбутнє, а також оцінює минуле.
Воля — психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля — це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю.
В структуру світогляду варто включити і самосвідомість. Це — один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб'єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, свого становища в природному і соціальному середовищі.
Ще раз хочемо наголосити на тому, що світогляд, як і свідомість загалом, має цілісний характер і тому всі структурні елементи світогляду взаємопов'язані між собою і взаємовпливають один на одного. Світоглядна функція філософії виявляється в тому, що вона осмислює й обґрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення. У філософії відбувається рефлексія світоглядних проблем, виробляється понятійний інструментарій для аналізу і порівняння різних світоглядів, для обгрунтування переваг одного світогляду над іншим.
- Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.
- 1.Предмет філософії та його проблематичність.
- 5. Визначення філософії в якості мудрої науки за Арістотелем.
- 6. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.
- 16. Кульчицький. Світовідчуття українства
- 3. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні
- 12. Про абстрактне і конкретне в мисленні. Що означає мислення?
- 18. Феномен долі в контексті ситуації людини
- 4. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?
- 13. Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.
- 7 Якого роду питання складають коло світоглядних питань?
- 8 З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?
- 9 Про ставлення до філософії буденної свідомості, здорового глузду.
- 10 Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.
- 11 Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.
- 14 Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.
- 15. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.
- 17.Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.
- 20.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.
- 21.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.
- 22.Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".
- 23.Простір і час як форми присутності людини у бутті.
- 24.Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.
- 25.Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.
- 26.Буття і проблема самореалізації людини.
- 27.Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.
- 28.Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.