3. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні
З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають вирішувати ці завдання.Процес мислення ніколи не розпочинається «на пустому місці», «з нуля». Застосовуючи образ мислення дорослих, дитина починає використовувати його для визначення своїх завдань. Таким чином, осмислення будь-якого завдання будується за відповідними канонами, які у самому узагальненому вигляді утворюють сценарій процесу мислення. У відповідності з цим сценарієм людина намічає питання для обдумування, висуває якісь передбачення, підбирає аргументи, визначає їх істинність тощо.
У свій час древні греки розв'язали ситуацію (тільки почасти вона подібна із сучасною) багато- і різнодумства наступним чином: вони сформулювали уявлення про мислення, що підпорядковується системі правил (пізніше ці правила утворили каркас логіки) і описує устрій світу (тобто онтологію). При цьому можна сформулювати три основні постулати, яким підпорядковується мислення і на які фактично орієнтується традиційна філософія. Перший постулат - “паралелізму” звучить так :дійсність - не суперечлива, джерело помилок - у міркуваннях, у мисленні. Другий постулат - “автономності”: у мисленні, не звертаючись до інших форм досвіду і життя, можна вирішувати основні проблеми, одержувати знання, знаходити внутрішні стимули для власного розвитку. Відповідно до третього постулату - “єдності”: мислення одне і єдине, не може існувати багатьох і різних мислень. Вже Аристотель намагався створити правила і норми мислення, єдині для всього мислення, потім для свого часу цю ж задачу намагалися вирішити інші філософи.
В даний час інтелектуальна ситуація цілком інша: ми визнаємо існування різних мислень (класичного, тобто Арістотелівсько-Кантистського, природничо-наукового, гуманітарного, релігійного і т.д.), констатуємо відкритість мислення до різних форм досвіду і життя, вважаємо, що мислення описує різну дійсність, яку почасти і конституює. Іншими словами, на противагу постулатам класичного мислення можна сформулювати три наступних постулати сучасного, посткласичного мислення. Постулат “породження”: мислення породжує відповідні форми дійсності, об'єкти, реальності, що і відбиваються в думці. Постулат “контекстності”: мислення не автономне, а подібно до мови має різні контексти (контекстом мислення можна вважати ті форми досвіду і життя, що зливаються і переплітаються з мисленням, сприяючи його подальшому розвитку). Третій постулат - “поліфонічності”: сучасне мислення - це багато різних мислень, що знаходяться між собою в різноманітних відношеннях (доповнення, протистояння і заперечення незалежності, родства і т.д.).
- Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.
- 1.Предмет філософії та його проблематичність.
- 5. Визначення філософії в якості мудрої науки за Арістотелем.
- 6. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.
- 16. Кульчицький. Світовідчуття українства
- 3. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні
- 12. Про абстрактне і конкретне в мисленні. Що означає мислення?
- 18. Феномен долі в контексті ситуації людини
- 4. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?
- 13. Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.
- 7 Якого роду питання складають коло світоглядних питань?
- 8 З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?
- 9 Про ставлення до філософії буденної свідомості, здорового глузду.
- 10 Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.
- 11 Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.
- 14 Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.
- 15. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.
- 17.Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.
- 20.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.
- 21.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.
- 22.Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".
- 23.Простір і час як форми присутності людини у бутті.
- 24.Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.
- 25.Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.
- 26.Буття і проблема самореалізації людини.
- 27.Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.
- 28.Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.