1.Предмет філософії та його проблематичність.
Предметом філософії є «людина-світ». Проблематичність предмету в тому, що він є не визначеним. Також предмет є конкретний. (Я – конкретна людина, відношусь до конкретного соц. простору). Філ. характеризується: 1. Критичністю судження 2 Висвітлює проблеми, що людина хотіла б приховати. 3 Розглядає проблеми, які людина бажає уникнути. Щоб правильно зрозуміти специфіку предмета філософї, розглянемо ще одну сторону філософського осмислення дійсності. Будь-яка наука завжди досліджує ті чи інші явища дійсності (природи, суспільства, мислення) як об'єкти, тобто незалежно від пізнаючої людини (суб'єкта). Філософія ж вивчає світ і людину разом, всі здобуті знання вона обов'язково співвідносить із людиною. Інколи кажуть, що філософія вивчає суб'єктно-об'єктні відносини. І це правильно. Що таке людина? Яке її місце у світі? Як складаються її взаємовідносини з іншими людьми, з природою тощо? Спираючись на які принципи .можна досягти максимального успіху в організації суспільного життя? У чому полягають критерії суспільного прогресу? На ці та багато інших важливих запитань може дати відповідь тільки філософія До найважливіших проблем відносяться такі: —хто така людина і яке місце займає вона в світі? — яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? — в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? Ї чи існуї цей сенс взагалі? — в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою? — як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот? — людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні? На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.
2 Специфіка та особливості філософського знання. Відмінність філософії від науки, філософії від релігії та філософії від мистецтва?
Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним,, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи,, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це «софійне» знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія — від грецьких слів філео — любов і Софія — мудрість (любов до мудрості). Структуру філ. знання складають: гносеологія (теорія пізнання) – дослідження заг. принципів, форм і методів людського пізнання; Онтологія (теорія буття) досліджує основні принципи буття, які визначають побудову світу; Соціальна філософія (теорія спільного життя) – визначення суспільства, визначення людини в суспільстві, людина- особистість в соціумі; Етика –моральні правила, норми настанови прийняті в даному суспільстві; Аксіологія – система цінностей; Логіка- наука про форми раціонального мислення; Логіка і методологія науки – форми і методи наукового пізнання; Ф-я історії – досліджує закони, закономірності, принципи розвитку історії; Філософська антропологія – вивчає філ. погляд на людину, походження, природу, сутність і призначення людини. Також є такі поняття як філософія релігії, ф-я права, ф-я культури, ф-я грошей. Всім необхідна філософія! Відмінність від науки: ф-я покликана формувати загальне знання, тоді коли наука виробляє конкретне знання.; наука має справу з об*активною дійсністю, ф-я – суб*активні думки про дійсність; ф-я націлена на опис згідно прийнятих ідей (транслює знання на майбутнє); Наукове знання ґрунтується на фатах, ф-я – ні. Слід сказати також, що сама наука входить в філософію, ф-я входить в науку, в історії філософії ф-я і наука розглядаються як різні галузі пізнання та мають певні схожі характеристики. Відмінність від релії: 1 Ф-я - щабель відношення людини до світу, р-я – щабель відношення людини до Бога; 2 Ф-я ґрунтується на знанні, р-я ґрунтується на вірі; 3 Р-я авторитарна (слідування догматам),ф-я автономна. Ф-я пояснює релігійні вчення, про що свідчить поява теології, теоретичного богослов*я, ф-я релігії. Відмінність від мистецтва: 1 Філософ мислить абстракціями, а митець художніми образами.2М-во – мистецький трактат, ф-я – логічне обґрунтування. Спільне те, що предмет дослідження є людина; безпосереднє знайомлення з їх творами.
- Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.
- 1.Предмет філософії та його проблематичність.
- 5. Визначення філософії в якості мудрої науки за Арістотелем.
- 6. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.
- 16. Кульчицький. Світовідчуття українства
- 3. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні
- 12. Про абстрактне і конкретне в мисленні. Що означає мислення?
- 18. Феномен долі в контексті ситуації людини
- 4. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?
- 13. Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.
- 7 Якого роду питання складають коло світоглядних питань?
- 8 З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?
- 9 Про ставлення до філософії буденної свідомості, здорового глузду.
- 10 Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.
- 11 Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.
- 14 Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.
- 15. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.
- 17.Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.
- 20.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.
- 21.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.
- 22.Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".
- 23.Простір і час як форми присутності людини у бутті.
- 24.Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.
- 25.Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.
- 26.Буття і проблема самореалізації людини.
- 27.Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.
- 28.Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.