4. Психологічна характеристика особистості студента як суб’єкта освітнього процесу.

Термін «студент» (від лат. studens (studentis) – той, що старанно працює; той, що займається), тобто опановує знання, вивчає (студіює) науку.

Формування студента як суб'єкта навчальної діяльності передбачає навчання його вмінню планувати, організовувати свою діяльність, визначати навчальні дії, необхідні для успішного навчання, програму їх виконання на конкретному навчальному матеріалі й чітку організацію вправ щодо їх формування.  Суттєвим показником студента, як суб'єкта навчальної діяльності, є його вміння виконувати всі її форми і види.

Форми навчально-пізнавальної діяльності ВНЗ, в яких і формується студент як суб'єкт навчальної діяльності. 

Слухання, усвідомлення, засвоєння (персоніфікація навчальної інформації на лекціях, семінарських, практичних та інших заняттях). 

Читання, сприйняття, переробка, засвоєння письмової інформації. 

Конспектування. Ця форма роботи здійснюється студентами при прослуховуванні лекції і при читанні літератури. Прийоми роботи при такій формі роботи можуть бути різними: студенти можуть записувати без осмислення, записувати головне і одночасно осмислювати записане, вести опорний конспект з більш глибоким осмисленням тексту. Існує кілька способів конспектування. 

Виконання вправ, рішення задач

Проведення дослідів. (природно-наукові дисципліни)

Навчальні дослідження є найважливішою формою роботи, яка формує студента як суб'єкта навчальної діяльностіДо цих навчальним досліджень відносяться курсові та дипломні роботи, реферати, різні проекти та ін

Педагогічне моделювання. Така форма роботи застосовується під час практики в школі чи іншому навчальному закладі. Її специфіка полягає в тому, що студенти, розробляючи плани, готуючи і проводячи уроки, позакласні заходи, зустрічі з батьками та інші заходи, наближаються до реального педагогічного процесу, вчаться моделювати його різні варіанти.

Виконання творчих навчальних завдань

Формування студента як суб'єкта навчальної діяльності - це процес не одномоментний, а являє собою тривалу цілеспрямовану спільну діяльність викладача та студента. А.В. Білошицький та І.Ф. Бережна виділяють кілька послідовних стадій цього процесу

Перша стадія - стадія адаптації до умов вузу. На цій стадії домінує активне пристосування студентів до нових умов, відбувається освоєння вимог вузу, усвідомлення своїх прав та обов'язків. 

Друга стадія - ідентифікація з вимогами навчальної та навчально-професійної діяльності. Ця стадія направлена ​​на активне засвоєння і кваліфіковане виконання студентом своєї соціальної ролі; вона передбачає підготовку студента до майбутньої спеціалізації, свідоме керівництво власною діяльністю і поведінкою на основі усвідомлених мотивів і цілей. 

Третя стадія - самореалізація в освітньому процесі - полягає у цілеспрямованому формуванні особистісних якостей та професійних умінь. При цьому забезпечується у всіх видах діяльності взаємозв'язок і з'єднання мотивів і цілей, внутрішніх інтенцій із зовнішнім педагогічним впливом. На цій стадії зростає самодетерминация і усвідомлена самореалізація в різних видах діяльності. 

Сутність четвертої стадії - стадії самопроектування професійного становлення - полягає в прояві суб'єктності студента, який здійснює самостійне, цілеспрямоване перетворення вихідних здібностей і особистісних властивостей у соціально та професійно значущі якості.