logo
PVSh_ispit

17. Психологічні умови успішного професійного самовизначення студентів

Професійне самовизначення - це складний динамічний процес орієнтації особистості у професійно-трудовому середовищі, розвитку та самореалізації духовних і фізичних можливостей, формування адекватних професійний намірів і планів, реалістичного образу себе, як професіонала.

Вибір професії відбиває визначений рівень особистих домагань, заснованих на оцінці своїх здібностей і можливостей. Крім того, вибір професії, професійне самовизначення вимагає високої активності суб'єкта, залежить від рівня сформованості усвідомленої психічної саморегуляції, ступеня розвитку контрольно-оцінної сфери.

Отже, важливими факторами в професійному самовизначенні є:

- здатність адекватно оцінювати свої якості як фактори вибору професії;

- здатність вивчати світ професій, спираючи на невипадкові фактори, формувати адекватне представлення про нього;

- здатність виділяти головне для себе при виборі професії, тобто сформувати індивідуальну ієрархію факторів, максимально адекватно оцінити ситуацію вибору професії.

Отже, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії.

В процесі професійного становлення молоді виділяються чотири основні стадії: формування професійних намірів; професійне навчання; професійна адаптація; часткова або повна реалізація молоді в професійній праці. Основним моментом цього тривалого процесу є вибір професії, який відділяє період необмежених, абстрактних можливостей професійної самореалізації від реальної, але обмеженої перспективи професійної діяльності. Саме в цьому значенні "самовизначення – це одночасно і самообмеження".

Професійне самовизначення молоді реалізується протягом навчання. Існують певні чинники та основні мотиви навчальної діяльності студентів, які розкривають його: бажання розширювати кругозір та ерудицію; усвідомлення необхідності самоосвіти; прагнення краще підготуватися до професійної діяльності; власні нахили та здібності; престиж спеціальності; рівень успішності студента; репутація ВНЗ; проходження практики під час навчання; залученість студентів до наукової роботи; усвідомлення потреби вищої освіти та того, що тільки якісне отримання знань є необхідним для успішного працевлаштування. Ці мотиви безпосередньо пов'язані з метою, яку ставлять перед собою студенти – стати професіоналами, мати гарантію стабільності і досягти матеріального благополуччя. Саме цей комплекс мотивів спонукає студентів успішно вчитися, і як наслідок цього, все це і приводить до успішної самореалізації особистості. У процесі навчання та оволодіння майбутньою професією виділяється декілька стадій, які реалізуються по-різному на різних курсах навчання. Для першокурсників - це адаптація до нових умов навчання, певні сумніви у вірності зробленого вибору. На третьому курсі формується система пріоритетів, мета, цінності, наявність чи відсутність життєвих планів, почи­нають актуалізуватися професійні інтереси та перспективні плани. На випускних курсах вирі­шується питання, що стосуються спеціалізації у рамках обраної професії та майбутнього місця праці.

У чому виявляються нові зміни в самосвідомості, що пов’язані з професійною діяльністю?

Формується ціннісно-смисловий зміст «Я-концепції». На зміну кризи ідентичності приходить стійке уявлення про своє «Я» як майбутнього фахівця. Зростає рівень домагань у галузі майбутньої професійної діяльності, готовність до самореалізації вже в професійній діяльності.

Формується позитивна самооцінка, у зміст якої входять професійні якості.

Змінюються мотиви трьохкомпонентної «Я – самопрезентації»: бажання продемонструвати свої ділові (професійні) якості; намагання викликати до себе діловий, професійний інтерес; завоювати авторитет своїми діловими якостями.

Під «Я-концепцією» майбутнього фахівця розуміється складна динамічна система уявлень студента про себе як особистість і суб’єкта навчально-професійної діяльності.

«Я-концепція» забезпечує внутрішню узгодженість особистості, відносну стійкість її поведінки. Вона багато важить у професійному зростанні студента.

Професійне самовизначення особистості пов’язане не стільки з життєвим досвідом, скільки з її уявленням про майбутнє. Важливим показником професійної перспективи, її реалістичності виступає зв’язок життєвих і професійних очікувань, ціннісних орієнтацій і життєвої мети з професійними планами, здатність пов’язати їх з актуальною життєвою ситуацією.