6.Суперечності та кризи юнацького віку як рушійні сили розвитку особистості

Межі віку - від 16 до 21 року. Цей віковий період розвитку людини ділиться на ранню (від 16 до 18 років) і пізню (від 18 до 21 року) юність.Провідна діяльність в юності - навчально-професійна діяльність.Психологічні новоутворення віку - світогляд, професійно-особистісне самовизначення, «Я-концепція». Криза юнацького віку. З точки зору Л. С. Виготського, він припадає на 17-18 років. Основа його пов'язана з протиріччям між бажаною для оволодіння професією і її реальними умовами придбання. Причини такого протиріччя кроятся у становленні професійного самовизначення людини в ранній юності, яке найчастіше не відповідає психофізіологічним і соціальних можливостей юнаків та дівчат, а значить, в реальності не можуть задовольнити їх бажання й інтереси. В результаті криза юності має наступні ознаки наявність дратівливості в спілкуванні, часта зміна настрою, розчарування у виборі шляху отримання професійної освіти, спустошеність і відчуття самотності, зниження самооцінки, поява тривожності, уподібнення нижчих потреб. Завершення кризи юності дозволяє юнакові і дівчині цілеспрямовано, самостійно і спокійно отримати професійну освіту, визначитися в цінностях життя і здійснити самореалізацію на подальшому життєвому шляху.