38.Ціннісні та смисло-життєві орієнтації як основні чинники світогляду викладача

особливості професійної діяльності працівника вищої школи залежать від особистості педагога, його світогляду як визначального чинника професійної підготовки, стилю роботи, педагогічної та психонімічної техніки, спілкування, професійно-педагогічної культури, педагогічної майстерності і творчості, новаторства і наукової організації праці та нормативно-правової бази професійної діяльності викладача. Тільки за таких умов можливе ефективне зростання особистості, шанованої студентами і колегами по роботі.

Кожна людина має потребу в найбільш загальних уявленнях про світ, його структуру, рушійні сили, у визначенні свого місця в світі, у значенні смислу свого буття. Усі ці питання і є стрижнем світогляду. Але для професійної підготовленості людини недостатньо знати, як вона ставиться до предметів безпосередньо з нею зв’язаних. Не менш важливим є з’ясування свого місця в нових умовах, в умовах вірогідності. Саме ця віртуальність людського буття і діяльності актуалізує для особистості потребу в нарощуванні знань про навколишній світ. В.І.Вернадський вважав, що світогляд - це свідоме прагнення людини охопити думкою все навколишнє. У світогляд входить не все, що дає конкретне знання. На рівні світогляду, що відповідає стратегії всієї життєвої і професійної діяльності людини, формується гранично узагальнене уявлення про навколишній світ. Саме до такого рівня повинен прагнути професіонал своєї справи. Отже, світогляд викладача - це свого роду контурна схема світу і місце особистості в ньому.

Ціннісна орієнтація — це вибіркове ставлення до носія цінності, який може бути реальним предметом задоволення потреб окремої людини чи соціальної спільності. В ціннісній орієнтації акумулюється життєвий досвід людей. Наявність усталених ціннісних орієнтацій свідчить про зрілість людини як особистості. Проявляються вони в діяльності та поведінці людини. Вони є своєрідним індикатором ієрархій переваг, якілю-дина надає матеріальним чи духовним цінностям у процесі своєї життєдіяльності. Ціннісна орієнтація, сформована на рівні переконань, адекватно проявляється в реальній поведінці й діяльностілюдини. Діяльність людини невіддільна від ціннісної орієнтації, яка спирається на ціннісні уявлення. Ціннісна орієнтація завжди носить індивідуальний характер. На відміну від неї, ціннісні уявлення, хоч і здаються людині суто індивідуальними, насправді ж завжди є типовими уявленнями певних соціальних груп, представником яких даний індивід виступає. Вони є зовнішніми стосовно до конкретного індивіда і лише привласнюються ним у результаті їх засвоєння. У такий спосіб забезпечується механізм взаємозв'язку і взаємодії індивіда й суспільства, одиничного і загального, внутрішнього й зовнішнього.