logo search
PVSh_ispit

10. Проблема мотивації навчання студента в освітньому середовищі внз

Мотивація навч. діяльності – рушійна сила студента, в основі якої лежать потреби, стимули, мотиви.

Етапи мотиваційного процесу навчання студента в ВНЗ: виникнення і усвідомлення спонук-стимулів або потреби; прийняття мотиву, який не повинен вступати в конфлікт з власним Я; реалізація мотиву (потреба може змінюватися, удосконалюватися); закріплення мотиву (мотив може стати рисою характеру)

Висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного фактора за умови недостатньо високого рівня розвитку спеціальних здібностей або прогалин у необхідних знаннях, уміннях і навичках студента. У зворотному ж напрямку такої компенсаторної залежності не спостерігається. Це означає, що ніякий високий рівень інтелектуальних здібностей студента не може компенсувати низьку його учбову мотивацію та безпосередньо сприяти успішній навчально-професійній його діяльності. Саме тому важливою проблемою є завдання формування професійних мотивів навчання, потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок.

Для формування позитивної мотивації навчально-професійної діяльності студент повинен стати її суб’єктом:

1) Виявляти вільну пізнавальну активність, інтелектуальну ініціативу і самостійність у прийнятті рішень щодо вибору шляхів і змісту самоосвіти.

2) Збагачувати свій внутрішній світ, бути відкритим новому досвіду.

3) У діях сьогодення орієнтуватися на своє майбутнє, будувати особистісну перспективу.

Мотивація навчання посилюється, якщо студент бачить зв’язок між засвоєнням знань і збагаченням власного досвіду та вимогами й функціями майбутньої професійної діяльності.

4) Розвивати рефлексивні процеси: самооцінку, самокритичність.

5) Виховувати в собі потребу втілювати в життя власні плани, реалізовувати потенційні можливості.