7.Соціально-психологічні проблеми адаптації студента до навчання у внз.

1. Адаптація студентів до навчальної і громадської діяльності у ВНЗ, по своєї суті, – складний, динамічний і різноманітний психологічний процес внутрішньої і зовнішньої перебудови звичайних форм і методів діяльності, вироблення у них необхідного комплексу навичок, умінь та звичок здійснення нових видів діяльності. Процес психологічної перебудови мотиваційної сфери, уявлень про форми і методи діяльності, навичок, вмінь та звичок їх здійснення, а також формування нових психологічних складовихдіяльності створюють основний зміст адаптації студентів.

2. Адаптація студента у ВНЗ – складне явище, яке має різні напрямки: адаптація до нового культурного середовища, колективу, діяльності(навчальна, професійна, творча, громадська тощо). Результатом адаптації студентів є вироб-лення у студентів необхідних для діяльності якостей, які дозволяють оптимально їх здійснювати. Адаптація – це процес, яким можна управляти.

3. Серед основних труднощів адаптації студе нтів-першокурсників до навчальної діяльності слід зазначити відсутність у першокурсників багатьох організаційно-навчальних навичок, необхідних для навчання у ВНЗ, а також відсут-

ність адекватних комунікативних навичок, –перш за все, це має відношення до особливостей спілкування студентів з викладачами.

Наступна група проблем стосується функціонування вищих психічних процесів, перш за все, це – довільність й опосередкованість пізнавальних процесів та емоційної сфери.

4. Серед основних психологічних чинників, що визначають стійкість внутрішньої мотиваціїнавчальної діяльності, слід виділити соціальні очікування студентів; відношення до себе як суб’єкта навчальної діяльності; відношення до професії і перспектив професійної діяльності.

5. Основними психолого-педагогічними умовами оптимізації процесу адаптації до навчання у ВНЗ є:– глибоке і всебічне розуміння викладачами і кураторами, керівництвом факультетів сутності, змісту, динаміки та особливостей адатації студентів у ВНЗ;– організація навчально-виховного процесу з урахуванням закономірностей адаптації студентів до різних видів діяльності та умов їх життя у ВНЗ;

– озброєність професорсько-викладацького складу, кураторів, студентського активу науково обґрунтованою методикою вивчення й управління процесом адаптації студентів;– уміння всіх категорій вихователів діагностувати і прогнозувати процес адаптації студентів, психолого-педагогічно обґрунтовано впливати на нього з метою оптимізації;– урахування у професійно-педагогічному відборі абітурієнтів і подальшому формуванні навчальних груп рівня їх вихідної готовності до успішної діяльності у ВНЗ;– цілеспрямована організація роботи зі студентами-першокурсниками щодо постійного розширення і поглиблення їх уявлень про нові форми і методи діяльності; розвиток у них необхідних для цього знань, навиків та вмінь, накопичення ними відповідного досвіду;– безперервний розвиток на всіх навчальних заняттях й у процесі поза-навчальної громадської і професійно-творчої діяльності її мотиваційної основи;– формування у студентів психологічної установки на самовиховання, самоосвіту, саморегуляцію своїх дій та поведінки, психологічної готовності і творчої діяльності у ВНЗ;– розвиток у студентів інтелектуально-пізнавальної та емоційно-вольової сфери особистості, професіоналізація психічних пізнавальних процесів;– поступовість, послідовність і диференційованість у нарощуванн інтелектуальних, емоційних та фізичних навантажень, вставлення вимог до студентів першого курсу.