21. Характеристика психологічної готовності дитини до навчання у школі та її діагностика.

Психологічна готовність до шкільного навчання — це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна готовність. Психологічна готовність включає здатність дитини до прийняття нової "соціальної позиції" — положення школяра, здатність управляти своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю, певний світогляд, готовність до оволодіння, провідною в молодшому шкільному віці діяльністю — учбовою.

Психологічна готовність до навчання у школі розглядається як комплексна характеристика дитини, яка розкриває рівні розвитку психологічних якостей, що є найважливішими передумовами для нормального включення до нового соціального середовища і для формування навчальної діяльності.

Складовими компонентами психологічної готовності дитини до школи є:

o мотиваційна (особистісна);

o інтелектуальна;

o емоційно-вольова.

У мотиваційному плані були виділені дві групи мотивів учіння.

1. Широкі соціальні мотиви учіння або мотиви, пов'язані з потребами дитини в спілкуванні з іншими людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажанням учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних стосунків.

2. Мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю, або пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями.

Особистісна готовність до школи виявляється у ставленні дитини до школи, вчителів і навчальної діяльності, включає також формування у дітей таких якостей, які допомогли б їм спілкуватися з учителями і однокласниками. На час вступу до школи у дитини повинні бути розвинуті самоконтроль, трудові уміння і навички, вміння спілкуватися з людьми, рольова поведінка.

Інтелектуальна готовність.Особливе місце в психологічній готовності дитини до школи займає оволодіння спеціальними знаннями і навичками, які традиційно відносяться до власне шкільних, - грамотою, лічбою. розв'язанням математичних задач. Початкова школа розрахована на дітей, які не одержали спеціальної підготовки, і починають навчання з самого початку. Тому не можна вважати відповідні знання і навички обов'язковою складовою готовності дитини до шкільного навчання. Разом з тим значна частина дітей, які вступають до першого класу, вміє читати, а лічбою тією чи іншою мірою володіють всі діти. Оволодіння грамотою і елементами математики в дошкільному віці може впливати на успішність шкільного навчання. Позитивне значення має утворення у дітей загальних уявлень про звукову сторону мови та її відмінність від змістової сторони, про кількісні відношення речей та їх відмінність від предметного значення цих речей. Допоможе дитині вчитися у школі і засвоєне поняття числа, деяких інших початкових математичних понять.

Що стосується навичок читання, лічби, розв'язання задач, їх корисність залежить від того, на якій основі вони побудовані, наскільки правильно сформовані. Так, навичка читання підвищує рівень готовності дитини до школи тільки за умови, що вона будується на базі розвитку фонематичного слуху і усвідомлення звукового складу слова, а саме читання є злитим чи поскладовим. Читання по літерах, яке нерідко зустрічається у дошкільників, ускладнить роботу вчителя, оскільки дитину доведеться переучувати. Так само і з лічбою - досвід виявиться корисним, якщо спиратиметься на розуміння математичних відношень, значення числа, і некорисним чи навіть шкідливим, якщо лічба засвоєна механічно.

Рівень розвитку пізнавальної діяльності, який може бути досягнутий дітьми до кінця дошкільного віку і який достатній для успішного навчання у початковій школі, включає в себе, крім довільного управління цією діяльністю, ще й певні якості сприйняття і мислення дитини. Дитина, яка вступає до школи, повинна вміти планомірно обстежувати предмети, явища, виокремлюючи їх різноманітні властивості. їй необхідно володіти досить повним, точним і розчленованим сприйняттям, оскільки навчання в початковій школі значною мірою ґрунтується на власній роботі з різним матеріалом, яка виконується під керівництвом учителя. В процесі такої роботи відбувається виокремлення істотних властивостей речей.

Важливе значення має орієнтування дитини в просторі і часі. Буквально з перших днів перебування у школі дитина отримує вказівки, які неможливо виконати без урахування просторових ознак речей, без знання напрямків простору. Уява про час і відчуття часу, вміння визначити, скільки його пройшло, - важлива умова організованої роботи учня в класі, виконання завдань у вказаний термін.

Особливо високі вимоги школа ставить до мислення дитини. Дитина повинна вміти виділяти істотне в явищах навколишньої дійсності, вміти порівнювати їх, бачити подібне і відмінне; вона повинна навчитися міркувати, знаходити причини явищ, робити висновки.

Ще один бік психічного розвитку, що визначає готовність дитини до шкільного навчання, - це розвиток мови - володіння вмінням зв'язано, послідовно, зрозуміло для оточуючих описати предмет, картинку, подію, передати хід своїх думок, пояснити те чи інше явище, правило.

Вольова готовність. Важливий бік психологічної готовності до школи - достатній рівень вольового розвитку дитини. У кожної дитини цей рівень виявляється по-різному, але типовою рисою, яка відрізняє дітей шести-семи років, є підпорядкування мотивів, яке дає дитині можливість керувати своєю поведінкою і яке необхідне для того, щоб відразу ж, прийшовши до школи, включитися до спільної діяльності, прийняти систему вимог, які ставляться школою і вчителем.

Завдання діагностики готовності дитини до школи

1. Визначити, наскільки відповідає рівень розвитку дитини тим нормам, які

характерні для дітей цього віку.

2. Дізнатися про індивідуальні особливості розвитку психологічних якостей

дитини. Адже деякі з них можуть бути розвинені добре, а деякі гірше.

Наявність у дитини окремих недостатньо розвинених якостей може стати

причиною серйозних перешкод у процесі подальшого навчання у школі. За

допомогою методик і тестів можна попередньо виявити ці «слабкі місця» і

внести відповідні корективи (підібрати ігри та вправи, спрямовані на

розвиток потрібної якості).

3. Оцінити ефективність тих засобів і методів, які використовують для

розвитку дитини. Наприклад, вихователь, який працює з п’ятилітками,

може протестувати їх з допомогою психолога на початку навчального року,

а потім наприкінці. Порівняння отриманих результатів покаже, у кого які

зміни відбулися ( і чи відбулися вони взагалі).

4. Для ознайомлення дітей з різноманітними тестами (використовуючи для

цього подібні завдання), щоб діти, таким чином, готувалися до тих

«перевірочних іспитів», котрі зустрінуться їм і під час вступу до школи і на

різних етапах навчання у майбутньому. Попереднє ознайомлення з

типовими тестовими завданнями допоможе дітям уникнути під час таких

іспитів надмірної емоційної напруги чи розгубленості, тобто так званого

«ефекту несподіванки», і почувати себе більш впевнено і комфортно.

5. Для відбору дітей в класи з ускладненою програмою. Тестування має

проходити в присутності невеликої комісії з вчителів.

Діагностика. Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного ( дошкільного ) психолога.

      Запропонована комплексна методика була розроблена з метою підвищення ефективності роботи психолога в рамках проблеми шкільної зрілості.

       Рівень розпізнавальної чутливості методики такий, що її можна з успіхом застосовувати і з метою психологічного добору ( за типом чи рівнем розвитку. )

        Методика складається з кількох запозичених методик (Йїрасек, Венгера), а також з модифікованих і авторських методик.

        Опис методики зроблено утилітарною метою , тому в ньому немає теоретичного обґрунтування.

ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСТЕЖЕННЯ

     Особливістю комплексної методики є переважно груповий спосіб збирання даних , щоб навіть один психолог міг впоратися з обстеженням 20 дітей.

      Процедура обстеження  являє собою два уроки у групі та один урок, який психолог втрачає на індивідуальне обстеження дітей ( 5 – 7 хв на 4кожну дитину ) . Під час обстеження важливо дотримуватися послідовності апробації методики , оскільки так можна  отримати додаткові дані про працездатність дитини, а також  врахувати необхідність адаптації до обстеження і вставити період оптимальної працездатності для апробації „ інтелектуальних „ методик.

       Для проведення обстеження кожній дитині необхідно мати набір кольорових олівців  чи фломастерів , 2 простих олівців чи олівець і ручку , а також 2 – 3 аркуші нелінійованого стандартного  машинописаного паперу.

Для проведення однієї з методик знадобиться також „ заготовка „ – намальована „ нитка „ для намиста у вигляді підкови , а також – у вигляді літери s. Якщо дітей небагато, таку заготовку можна зробити підчас проведення обстеження.

      Оскільки у віці 6 – 7 років діти швидко стомлюються, якщо необхідно часто змінювати фокус уваги,важливо забезпечити оптимальні умови для підтримки фокусу уваги : двері до приміщення, де відбуваються обстеження, мають відчинятися якомога рідше. Для цього необхідно, щоб на обстеження прийшли тільки ті діти які заздалегідь записалися.

      Усі організаційні моменти зручно обговорити на попередніх батьківських зборах, де психолог розповідає про мету, зміст обстеження, а також про форму обговорення результатів. Якщо обстеження майбутніх першокласників проводиться в незнайомому приміщені школи, деякі з них можуть злякатися, розгубитися, відмовитися від роботи, просити, щоб „мама не йшла” тощо. Виявлення такої поведінки, з одного боку , допомагає діагностиці особливостей особистості, але не може бути самоціллю. Тестування має бути „ репетицією „ перед початком шкільних занять, даючи дітям можливість звикнути до нових умов.

   Також проводять консультування батьків за результатами обстеження  одразу після нього. Тому батьки повинні бути інформовані про час їхнього консультування за результатами обстеження. Доцільно заздалегідь підготувати „ аркуш самозапису „ для батьків, де кожен може записатися в домовлений день на зручний для нього час. Варто нагадати батькам що на консультацію за результатами обстеження дітей приводити не треба.   

Серед найпопулярніших засобів психологічної діагностики цієї компоненти готовності слід назвати методики "Графічний диктант" і "Зразок — правило" Д. Б. Ельконіна й О. Л. Венгера, безсумнівна перевага яких у простоті методичного забезпечення й можливості проведення в груповій формі. У першому випадку діти на аркуші у клітинку створюють візерунок, керуючись інструкцією дорослого щодо напрямів руху олівця. В другий методиці необхідно за зразком намалювати подібну фігуру, дотримуючись при цьому встановлених правил роботи.

Нині великого поширення набула методика "Копіювання безглуздих складів" (Ю. 3. Гільбух), яка на додаток до діагностики довільності як уміння діяти за зразком надає ще й інформацію відносно розвиненості дрібних рухів руки дитини — важливої передумови для успішного оволодіння нею навичками письма.

Аналогічну функцію виконує й ігровий тест "Будиночок" (Н. І. Гуткіна), при малюванні якого за зразком дитина фактично відтворює всі елементи, необхідні для написання слов'янської абетки.

Інтелектуальна готовність передбачає й певну широту уявлень дитини (образних, просторових), мовленнєвий розвиток, відповідний розвиток її пам'яті та мисленнєвих процесів (виділяння суттєвого, узагальнювання, формулювання висновків). Прекрасним індикатором інтелектуальної зрілості майбутнього учня може виступати його малюнок по пам'яті, в якому рельєфно відображається така інтегральна пізнавальна характеристика, як спостережливість (по суті, це проекція розвитку характеристик сприймання, довготривалої пам'яті й мислення дитини).

Так, методика Гудінаф "Намалюй людину" передбачає оцінку дитячого малюнка людини на повний зріст. Якщо малюнків кілька, вибирається найкращий, але не з точки зору естетичних переваг, а за критерієм психологічної змістовності. Наявність окремих елементів малюнка (їх виділяється близько 70) оцінюється певними пунктами, які підбиваються в єдиний показник. За свідченням Ю. З. Гільбуха — автора вітчизняної модифікації цієї методики — даний тест має значну прогностичну силу. І якщо при прийомі в школу дитина одержує за нього 30 і більше балів, то це достовірно прогнозує майбутню успішність її навчання. Показники до 15 балів включно свідчать про недостатній рівень інтелектуальної готовності дитини до навчання й прогнозують її низьку успішність в навчальній діяльності.