5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.
Так, вищий "розквіт" уяви проявляється в хвилини небезпеки: перед атакою, операцією тощо. Сприймання стимулює уяву.
Активно починаючи формуватися в період дошкільного дитинства, вищі форми уяви, однак, не закінчують своє формування, і вимагають подальшого розвитку і вдосконалення. Систематична навчальна діяльність, як відомо, сприяє цьому.
Період відвідування початкової школи характеризується активізацією функції продуктивної уяви та сприяє її подальшому розвитку. Основним напрямком у розвитку дитячої уяви у цей віковий період є її перехід до все більш правильного і повного відображення дійсності на основі відповідних знань. Психологічною основою формування творчої уяви молодшого школяра є такі види навчальної діяльності, які вимагають оперування просторовими й іншими образами, перетворення, трансформування їх, створення нових комбінацій. [8].
У своїй навчальній діяльності школярі щоразу повинні відтворити той образ дійсності, відомості про який повідомляє дитині вчитель або підручник у формі словесних описів, картин і схем.
Здатність до цього розвивається послідовно, проходячи дві стадії. Спочатку відтворювані образи лише приблизно характеризують реально існуючі об'єкти, вони мізерні, бідні деталями. Ці образи статичні, так як в них не представлені розвиток, рух, дії об'єктів, їх взаємозв'язок. Друга ж стадія характеризується значним збільшенням кількості ознак і властивостей в образах. Вони набувають повноту та конкретність завдяки уявленням про дії та взаємозв'язки об'єктів. До того ж відтворення образів дійсності може відбуватися без безпосереднього їх опису та особливої конкретизації, з опорою на пам'ять дитини або загальну схему об'єкта. Наприклад, діти третього класу можуть вже писати переказ і вирішувати схематичні завдання. [1].
Відтворююча уява молодших школярів розвивається шляхом формування у дітей уміння визначати і зображувати стан об'єктів, прямо не зазначений в їх описі, але закономірно з них випливаючий, і вміння розуміти умовність деяких об'єктів, їх властивостей і станів, наслідки умовних подій. Однак, нерідко робота відтворюючої уяви носить випадковий і не цілеспрямований характер, задовольняючи лише потреби дитини в фантазуванні. У міру засвоєння відомостей про об'єкти, багато нових образів набувають обгрунтований і логічний характер. Прагнення молодших школярів вказати умови походження та побудови будь-яких об'єктів є передумовою для розвитку творчої уяви. [1].
Отже уява відіграє важливу роль у розвитку молодшого школяра, є необхідним компонентом здорового і гармонійного життя дитини, забезпечуючи набуття пізнавальної мотивації самозміні особистісного сенсу, зумовлюючи постановку нових суб'єктивно значущих цілей у навчальній діяльності, беручи участь у моделюванні та наступному продуктивному перетворенні образного змісту проблемної ситуації, забезпечуючи рефлексивну регуляцію учнем власних дій та вчинків, що зумовлює конструктивну спрямованість навчальної діяльності, та успішність учбової діяльності в цілому. [8].
А оскільки уява є настільки значною у формуванні особистості, необхідно сприяти її розвитку на основних етапах формування цього процесу. Перш за все, необхідно розширювати реальний життєвий досвід дитини: «Чим більше дитина бачила, чула і пережила, чим більше вона знає і засвоїла, чим більшою кількістю елементів дійсності вона володіє у своєму досвіді, тим кращою і продуктивнішою при інших рівних умовах буде діяльність її уяви». [3, с. 11]. Також, розвитку уяви сприяють: ситуації незавершеності, заохочення безлічі питань, стимулювання незалежності, позитивна увага до дитини. У молодшому шкільному віці розвиток уяву здійснюється переважно за рахунок вивчення гуманітарного та природного циклів, рішення математичних задач, виконання завдань з праці, заняття музики, малювання, театрального мистецтва та інші види творчого самовиявлення. [8].
- 1.Характеристика закономірностей та динаміки психічного розвитку дитини.
- 2. Особливості розвитку самосвідомості молодшого школяра.
- 3.Поняття про спілкування, його види та засоби. Спілкування в молодшому шкільному віці.
- Спілкування молодших школярів з однолітками і дорослими
- 4. Роль навчання в психічному розвитку дитини.
- 6. Характеристика уваги та її видів. Особливості уваги молодших школярів та методи її розвитку.
- Післядовільна увага
- 7. Характеристика соціальної ситуації розвитку молодшого школяра.
- 8. Характеристика мислення його видів і форм. Методи дыагностики мислення у молодшого школяра.
- 9. Психологічна характеристика учбової діяльності
- 10. Конфлікти та причини їх винекнення
- 11. Характеристика методів корекції девіантної поведінки
- 12.Дайте характеристику поняттю «психологічний вік». Стабільні періоди та кризи
- 14. Воля
- 15. Характеристика уяви
- 1) Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.
- 2) Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттями та емоціями.
- 4) Уява - складова творчості.
- 5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.
- 16. Характеристика неуспішності уянів
- 18. Розкрийте особливості роботи практичного психолога з агресивними дітьми.
- 19. Розкрийте особливості роботи практичного психолога з тривожними та сором’язливими дітьми.
- 20. Розкрийте особливості роботи практичного психолога з гіперактивними дітьми.
- 21. Характеристика психологічної готовності дитини до навчання у школі та її діагностика.
- 22. Характеристика основних видів діяльності практичного психолога з учнями початкових класів.
- 23. Сутність поняття «особистість» у психології. Співвідношення понять «людина», «особистість», «індивідуальність».
- 24. Розкрийте поняття групи та її різновидів. Дайте характеристику впливу групи на особистість.
- 25. Розкрийте особливості психологічної роботи з обдарованими дітьми молодшого шкільного віку. Методи діагностики здібностей молодшого школяра.