74.Проблема розвитку конфліктологічної, полікультурної компетентності та ассертивності суб’єктів освітнього середовища внз.

Конфліктологічна компетентність розглядається нами як когнітивно-регулятивна підструктура професіоналізму особистості і діяльності, як динамічне структурно-рівневе утворення, яке характеризується наявністю знань про конфлікт, володінням широким спектром стратегій поведінки в конфлікті, емоційної саморегуляції та значимими осо- бистісними властивостями (емпатія, рефле- ктивність тощо). Конфліктологічна компетентність, на думку О.І.Щербакової, це система наукових знань про конфлікт та вмінь управлять ними, що ціленаправлено розви- ваються в процесі спеціальної підготовки відпо- відно до ситуацій учбової та професійної взає- модії суб’єктів спілкування. Вона передбачає певний рівень знань, умінь, навичок та власти- востей особистості по аналізу, управлінню та самоуправлінню конфліктами в процесі оволо- діння поняттєвим та фактологічним матеріалом конфліктології.

Основними характеристиками полікультурного освітнього середовища, на думку дослідників Л. Бережнової, Н. Боритко, Г. Волкова, є:

- орієнтація на гуманістичні цінності в розвитку індивідуальності кожного студента;

- захист прав особистості на освіту;

- забезпечення свободи вибору освітнього шляху для всіх студентів;

- формування в студентів готовності до збереження й відтворення культури;

- розкриття творчого потенціалу суб’єктів освітнього процессу

Найважливішою умовою реалізації полікультурної освіти є використання потенціалів полікультурного навчально-виховного середовища й соціокультурного оточення з метою взаємозбагачення, взаєморозуміння суб’єктів освітнього процесу, задоволення пізнавальних, культурних, освітніх інтересів і потреб студентів, виховання їх у дусі миру.

Під терміном «асертивність» розуміють певну особистісну автономію, незалежність від зовнішніх впливів та оцінок, здатність самостійно регулювати свою поведінку та вміння конструктивно знаходити вихід з проблемних ситуацій. Асертивна людина володіє здатністю домовлятися і знаходити компромісне вирішення проблеми, такій людині властиве позитивне ставлення до оточуючих, позитивне сприйняття проблемних ситуацій й адекватна самооцінка [2, с.] Асертивна поведінка запобігає виникненню конфліктів, а в конфліктній ситуації допомагає знайти конструктивне вирішення. При цьому, як зауважує Є.В.Андрієнко, найбільша ефективність досягається при взаємодії однієї асертивної людини з іншою такою самою людиною.

Асертивна поведінка в навчально-виховному процесі – це оптимальний варіант спілкування викладача зі студентами, який призводить до формування відповідальної особистості, здатної успішно вирішувати проблеми – психологічні, освітянські, виробничі. Тому, навчально-виховний процес це взаємодія студента і викладача, який має бути побудований за принципом асертивності, в основі якого лежить взаємоповага, доброзичлива наполегливість, коректне управління учінням студентів. Асертивність викладача – це орієнтація його дій на створення умов для здійснення учасником самостійної дії з первісною відповідальністю за здійснений вибір і наслідки його вчинку. Усе повинно підпорядковуватися важливій меті: навчити студента самостійно навчатися, повноцінно жити, працювати в будь- яких умовах, перебудовувати свою діяльність залежно від обставин. Ставлення до особистості ґрунтується на визнанні її індивідуальності; стимулювання максимального самовираження; можливості особистості повністю себе реалізувати.

У загальному вигляді полікультурна компетентність розглядається вітчизняними й закордонними дослідниками як компетентність, що стосується життя в багатокультурному суспільстві. Проблеми розвитку, виховання і формування полікультурної компетентності реалізуються у рамках полікультурної освіти, спираючись на компетентнісний і культурологічний підходи. В останні роки питання полікультурної освіти майбутніх спеціалістів стало предметом активного обговорення у педагогічній спільноті. Однак реальна освітня практика значно відстає від науково-теоретичних розробок означеного питання. Особливо це стосується розробки і впровадження організаційно-педагогічних умов формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців різноманітного профілю.  

Конфліктологічна компетентність розглядається нами як когнітивно-регулятивна підструктура професіоналізму особистості і діяльності, як динамічне структурно-рівневе утворення, яке характеризується наявністю знань про конфлікт, володінням широким спектром стратегій поведінки в конфлікті, емоційної саморегуляції та значимими особистісними властивостями (емпатія, рефлективність тощо). Аналіз сучасних наукових публікацій з проблеми конфліктів засвідчує, що однією з важливих соціально-психо- логічних причин конфліктів є низький рівень розвитку конфліктологічної компетентності. Розвиток конфліктологічної компетентності майбутніх фахівців є однією з умов їхньої успішної навчальної та подальшої професійної діяльності.

Асертивність - здатність людини впевнено і з гідністю відстоювати свої права, не принижувати при цьому прав інших. Асертивною називається відкрита поведінка, що не завдає шкоди іншим людям та не принижує їхню гідність. Розроблені різноманітні спеціальні програми соціально-психологічних тренінгів, спрямовані на розвиток і становлення асертивності... всі вони тією чи іншою мірою керуються принципом розвитку здатності людини бути чесною і дружелюбною. Асертивність - впевнений захист своїх інтересів чи своєї точки зору з урахуванням інтересів інших людей. Асертивна людина володіє здатністю домовлятися і знаходити компромісне вирішення проблеми, такій людині властиве позитивне ставлення до оточуючих, позитивне сприймання проблемних ситуацій і адекватна самооцінка . Асертивність, згідно зі С. Стайном та Г. Буком, складається з трьох основних компонентів: здатності адекватно висловлювати почуття, здатності відкрито висловлювати переконання і думки, здатність захищати свої особисті права. для попередження конфліктів необхідно «створення об’єктивних умов і суб’єктивних передумов, що сприяють вирішенню передконфліктних ситуацій неконфліктними способами». Такими умовами і є функціонування психологічних тренінгів асертивності або, як їх ще називають, асертивних тренінгів. Асертивний тренінг - тренінг упевненості в собі, тренінг впевненої поведінки. Метою асертивного тренінгу є навчання даній поведінці, що сприяє формуванню впевненості в собі, асертивності. Впевнена поведінка не пригнічує агресивні почуття, вона сприяє редукції агресивної поведінки і зникненню приводів для агресії