4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
Для визначення ступеню поразки особового складу ЦЗ та населення необхідно визначити дозу випромінювання, потужність дози та ступень радіоактивного забруднення.
Доза випромінювання - це енергія випромінювання, яка передана, або має бути передана одиниці маси речовини в процесі взаємодії випромінювання з цією речовиною.
Передана речовині енергія включає поглинену енергію випромінювання та енергію вторинних випромінювань, які виникають внаслідок взаємодії вихідних (первинних) випромінювань з речовиною.
Під поглиненою енергією випромінювання необхідно розуміти різницю між сумарною енергією часток і квантів, що входять у даний обсяг та сумарною енергією часток і квантів, що залишають даний обсяг.
Прийнято розрізнювати поглинену дозу випромінювання, експозиційну дозу у-випромінювання (квантового випромінювання) та еквівалентну дозу випромінювання, яки вимірюються відповідними приладами.
Поглинена доза випромінювання (Д„) - це кількість енергії будь якого виду іонізуючого випромінювання, поглиненого в одиниці маси будь якої речовини
Дп= W/m,
де: W - поглинена енергія випромінювання; m - маса речовини, що опромінюється.
Одиниця поглиненої дози в системі СІ - грей. 1 грей - одиниця поглиненої дози, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, поглинає енергію в 1 джоуль.
1 Гр = 1 Дж/кг.
У радіобіології та радіаційній гігієні широке використання набула позасистемна одиниця поглиненої дози - рад. 1 рад = 0,01 Гр.
Експозиційна доза γ- випромінювання (Де) - це кількісна характеристика випромінювань, заснована на їх іонізуючій дії в сухому атмосферному повітрі та виражається відношенням сумарного електричного заряду іонів одного та виражається відношенням сумарного електричного заряду іонів одного знаку, що створюються поглиненим випромінюванням у деякій масі повітря, до цієї маси
ДЕ = q/m,
де: q- кількість зарядів, що створюються у- випромінюванням в повітрі з масою т.
Одиниця вимірювання в системі СІ - кулон на кілограм (Кл/кг).
Позасистемна одиниця вимірювання експозиційної дози - рентген (Р).
Рентген - це кількість енергії у-випромінювання, яка при поглинанні в одному кубічному сантиметрі чистого сухого повітря при температурі 0 °С та тиску 760 мм. рт.ст. утворює 2,08 109 пар іонів.
1 H = 2,58 10-4Кл/кг.
Відомо, що 1 Р = 0,877 рад і відповідно 1 рад = 1,14 Р.
З метою кількісного обліку шкідливої дії різноманітних випромінювань на біологічні об'єкти введено поняття еквівалентної дози (Декв).
Декв = Q Дп,
де: Дп - поглинена доза даного виду випромінювання;
Q. - коефіцієнт якості випромінювання, який показує у скільки разів ефективність біологічної дії даного виду випромінювання більше за ефективну біологічну дію у- випромінювання при однаковій поглиненій дозі в тканинах.
Коефіцієнт якості Q для різних видів іонізуючих випромінювань з невідомим складом спектру дорівнює:
для рентгенівського та дію у- випромінювання - 1;
для β- випромінювання -1;
для нейтронів різних енергій - від 3 до 10;
для α- випромінювання з енергією меншу за 10 МеВ - 20.
В системі СИ еквівалентна доза вимірюється в зівертах (Зв).
Позасистемною одиницею еквівалентної дози є біологічний еквівалент рентгена - бер.
Бер - це така поглинена доза будь якого випромінювання, яка викликає біологічний ефект аналогічний ефекту дози у- випромінювання в 1 Р.
Живий організм має здібність ліквідувати наслідки опромінення, тому введено поняття ефективної дози. Ефективна доза - це різниця між сумарною дозою радіації, накопиченої організмом, fa дозою ним відновленою протягом визначеного проміжку часу після опромінення.
Ефективна доза при одноразовому опроміненні визначається за формулою:
Деф.=0,1Д + 0,99 До 0,975 10"4,
де До - доза одноразового опромінення;
Д - кількість діб, що пройшли після опромінення.
Ефективна доза при багаторазовому опроміненні визначається за формулою:
Деф. = а До + в Д,
де а —коефіцієнт для дози одноразового опромінення До;
в - коефіцієнт для дози, що отримана при багаторазовому опроміненні (Д).
Потужність активності в системі СІ вимірюється в бекерелях (Бк).
Бекерель дорівнює одному розпаду в секунду (розп/сек).
Позасистемна одиниця виміру активності - кюрі (Ки):
1 Ки = 3,7 1010 розп/сек.
Таблиця 4.1
- Мнс україни
- Університет цивільного захисту україни
- Інститут державного управління у сфері
- Цивільного захисту
- 1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- 1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- 1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- 1.1.2 Принципи та завдання цз
- 1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- 1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- 1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- 1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- 1.2.2.2. Оцінка ризику
- 1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- 1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- 1.2.3.1. Негайне реагування
- 1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- 2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- 2.1. Класифікація нс
- 2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- 2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- 2.2. Загрози виникнення нс
- 2.2.1. Природні загрози
- 2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- 2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- 2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- 2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- 2.2.2. Техногенні загрози
- 2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- 2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- 2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- 2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- 2.2.3. Транскордонні загрози
- 2.2.4. Соціально-політичні загрози
- 3. Єдина державна система цивільного захисту
- 3.1. Організаційна структура єдс цз
- 3.1.1. Органи управління єдс цз
- 3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- 3.2. Комісії з питань тєб та нс
- 3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- 3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- 4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- 4.1. Оповіщення та інформування
- 4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- 4.3. Укриття у захисних спорудах
- 4.3.1. Загальні питання
- 4.3.2. Сховища
- 4.3.3. Протирадіаційні укриття
- 4.4. Евакуаційні заходи
- 4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- 4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- 4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- 4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- 4.5. Інженерний захист територій
- 4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- 4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- 4.6. Радіаційний захист
- 4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- 4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- 4.7. Хімічний захист
- 4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- 4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- 4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- 4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- 4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- 4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- 4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- 4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- 4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- 4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- 4.10. Спеціальна обробка
- 4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- 4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- 4.11. Біологічний захист
- 4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- 4.12. Медичний захист
- 4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- 4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- 4.13. Психологічний захист
- 4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- 4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- 4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- 4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- 5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- 5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- 5.1.2. Декларування безпеки опн
- 5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- 5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- 5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- 5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- 5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- 5.2. Управління ризиками нс
- 6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- 6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- 6.1.2. Організація та порядок планування
- 6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- 6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- 6.2.2. Система управління цз
- 6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- 6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.1. Основні положення
- 6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- 6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- 6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- 6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- 6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- 6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- 6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- 6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- 6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- 6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- 6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- 6.5. Ліквідація наслідків нс
- 6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- 6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- 6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- 6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- 6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- 6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- 6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- 6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- 6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- 6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- 6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- 7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- 7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- 7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- 7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- Додатки
- 3. Права окнс
- 1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.