6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
Основними законодавчими та нормативно-правовими документами, які регулюють питання порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків є [2,10,11,27].
На різних рівнях ЄДС ЦЗ створено наступні види резервів: державний, оперативний, відомчий, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та поновлення запасів державного матеріального резерву регулюються законом України [2].
Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних ресурсів. У складі державного резерву створюється недоторканий запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
Державний резерв призначається:
для забезпечення потреб України в особливий період;
надання державної підтримки окремим галузям економіки держави , підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку;
надання гуманітарної допомоги;
забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС.
До складу державного резерву входять:
мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначені для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, надання медичної допомоги;
стратегічний резерв - запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
державний резерв - запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.
Резерви створюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування заздалегідь з метою екстреного використання їх у разі виникнення НС.
Матеріальними резервами є будівельні матеріали, пальне, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію НС та їх наслідків.
Матеріальні резерви створюються:
Кабінетом Міністрів України - державний резерв для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків НС та надання термінової допомоги постраждалому населенню;
МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на НС та надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;
Мінагрополітики, Мінпаливенерго, МОЗ, Мінтрансом, Держводгоспом, Держкомлісгоспом, Держпромполітики - відомчий резерв (за специфікою діяльності) для запобігання НС та ліквідації їх наслідків;
Радою Міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями та виконкомами рад міст обласного значення створюються регіональний та місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію НС та їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню;
суб'єктами господарської діяльності створюються об'єктові резерви (запаси) для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків, проведення невідкладних відновлювальних робіт.
Номенклатура та норми накопичення запасів резервів у складі державного резерву затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Місця розміщення резервів, номенклатура, обсяги та норми накопичення визначаються керівниками відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади та підприємств і затверджуються відповідними рішеннями їх керівників.
Резерви створюються, виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) НС, характерної для конкретної території, галузі, об'єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків.
Номенклатура та обсяги резерву оперативного, відомчого, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів погоджуються з МНС і затверджуються головами комісій з питань ТЕБ та НС відповідного рівня ЄДС ЦЗ.
Створення, утримання та поповнення резервів здійснюється:
оперативного - за рахунок коштів державного бюджету через МНС;
відомчого - за рахунок коштів державного бюджету через відповідні центральні органи виконавчої влади;
регіонального та місцевого - за рахунок коштів бюджету АРК і місцевих бюджетів;
об'єктового - за рахунок власних коштів підприємств.
Створення, утримання та поповнення резервів усіх рівнів може здійснюватися також за рахунок добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел.
Матеріальні цінності, що поставляються до резерву, повинні мати сертифікат відповідності на весь нормативний термін їх зберігання.
Придбання матеріальних цінностей, що поставляються до державного оперативного і відомчого резервів, здійснюється на тендерній основі відповідно до законодавства.
Резерви розміщуються на об'єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах підприємств за рішенням керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон НС.
Зберігання та облік резервів здійснюється згідно з нормативно-правовими актами.
Накопичення резервів здійснюється за встановленими нормами та відповідно до річних графіків, затверджених керівниками центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівниками підприємств.
Поповнення резервів, які були використані під час ліквідації НС, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на їх створення і накопичення, та за рахунок власних коштів підприємств.
Резерви використовуються тільки для:
здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення НС;
ліквідації НС та їх наслідків;
проведення невідкладних відновлювальних робіт;
надання громадянам, постраждалим від наслідків НС, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;
розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.
Державний резерв залучається для ліквідації наслідків НС на території держави за рішенням Кабінету Міністрів України.
Оперативний резерв залучається для ліквідації наслідків НС на території держави за рішенням Міністра з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відомчий резерв залучається для ліквідації наслідків НС на об'єктах відповідних галузей господарювання за рішенням їх керівників.
Регіональні, місцеві та об'єктові резерви залучаються для ліквідації наслідків НС відповідно до її рівня на відповідних територіях та розташованих на них об'єктах.
У разі недостатньої наявності резерву відповідного рівня (регіонального, місцевого та об'єктового) чи повного його використання залучаються резерви наступного вищого рівня.
Залучення резервів здійснюється за рішенням керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад, керівників підприємств, до компетенції яких належить створення, утримання та поповнення відповідних резервів.
Відпуск матеріально-технічних цінностей з резервів здійснюється за рішенням керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств.
Відповідальність за створення та накопичення резервів, контроль за їх наявністю, станом та використанням покладається на керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад та керівників підприємств.
МНС здійснює методичне керівництво і контроль за створенням, зберіганням, використанням та поповненням оперативного, відомчих, регіональних, місцевих та об'єктових резервів для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків.
Питання для самоконтролю.
1. За рахунок яких коштів здійснюється фінансування заходів з ліквідації НС?
2. На підставі чого можуть бути виділені кошти для фінансування заходів з ліквідації НС?
3. Які документи необхідно підготувати на виділення коштів для ліквідації НС?
4. На що використовуються кошти виділені для ліквідації НС?
5. Які види резервів створюються для ліквідації НС?
6. Для чого використовуються матеріальні резерви?
- Мнс україни
- Університет цивільного захисту україни
- Інститут державного управління у сфері
- Цивільного захисту
- 1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- 1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- 1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- 1.1.2 Принципи та завдання цз
- 1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- 1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- 1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- 1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- 1.2.2.2. Оцінка ризику
- 1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- 1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- 1.2.3.1. Негайне реагування
- 1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- 2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- 2.1. Класифікація нс
- 2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- 2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- 2.2. Загрози виникнення нс
- 2.2.1. Природні загрози
- 2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- 2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- 2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- 2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- 2.2.2. Техногенні загрози
- 2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- 2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- 2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- 2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- 2.2.3. Транскордонні загрози
- 2.2.4. Соціально-політичні загрози
- 3. Єдина державна система цивільного захисту
- 3.1. Організаційна структура єдс цз
- 3.1.1. Органи управління єдс цз
- 3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- 3.2. Комісії з питань тєб та нс
- 3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- 3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- 4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- 4.1. Оповіщення та інформування
- 4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- 4.3. Укриття у захисних спорудах
- 4.3.1. Загальні питання
- 4.3.2. Сховища
- 4.3.3. Протирадіаційні укриття
- 4.4. Евакуаційні заходи
- 4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- 4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- 4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- 4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- 4.5. Інженерний захист територій
- 4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- 4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- 4.6. Радіаційний захист
- 4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- 4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- 4.7. Хімічний захист
- 4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- 4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- 4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- 4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- 4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- 4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- 4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- 4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- 4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- 4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- 4.10. Спеціальна обробка
- 4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- 4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- 4.11. Біологічний захист
- 4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- 4.12. Медичний захист
- 4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- 4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- 4.13. Психологічний захист
- 4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- 4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- 4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- 4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- 5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- 5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- 5.1.2. Декларування безпеки опн
- 5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- 5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- 5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- 5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- 5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- 5.2. Управління ризиками нс
- 6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- 6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- 6.1.2. Організація та порядок планування
- 6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- 6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- 6.2.2. Система управління цз
- 6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- 6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.1. Основні положення
- 6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- 6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- 6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- 6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- 6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- 6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- 6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- 6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- 6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- 6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- 6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- 6.5. Ліквідація наслідків нс
- 6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- 6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- 6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- 6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- 6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- 6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- 6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- 6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- 6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- 6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- 6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- 7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- 7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- 7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- 7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- Додатки
- 3. Права окнс
- 1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.