7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
Досягнення мети програм спеціальної та загальної підготовки працівників підприємств, установ та організацій не обмежується лише вивченням теоретичного курсу програм - їх мета обов'язково реалізується шляхом практичного відпрацювання дій за планами підготовки та проведення спеціальних комплексних об'єктових навчань, тренувань з реагування на надзвичайні ситуації, локалізації та ліквідації аварій (катастроф).
На потенційно небезпечних об'єктах протягом кожного року додатково проводяться навчально-тренувальні заняття з усім працюючим персоналом з практичного відпрацювання дій у взаємодії з оперативним складом аварійно-рятувальних служб у можливих ситуаціях, що передбачені планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф).
7.3.1. Навчально-практичні заходи з навчання населення за місцем роботи та проживання
Комплексні об'єктові навчання та тренування є вищою колективною формою навчання і основним методом перевірки готовності до дій виробничого та управлінського персоналу, заключним етапом підготовки в цілому підприємства, установи, організації до вирішення завдань з цивільного захисту.
Комплексні об'єктові навчання, тренування проводяться з метою досягнення злагодженості в роботі координуючих, постійних органів управління, спеціалізованих служб цивільного захисту (цивільної оборони), персоналу диспетчерських служб та штабів з ліквідації надзвичайної ситуації, командно-начальницького складу невоєнізованих формувань особливого періоду та позаштатних аварійно-рятувальних служб.
Кожен учасник виконує обов'язки, які йому визначені, згідно з планом реагування на НС, локалізації, ліквідації аварійних ситуацій (катастроф) в залежності від конкретної обстановки, за планом проведення комплексного навчання, тренування. Весь виробничий персонал залучається до тренувань в діях за сигналами, повідомленнями про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації, бере участь у проведенні практичних заходів з евакуації, укриття в захисних спорудах, радіаційно-хімічного захисту та відновлення життєдіяльності підприємства, установи, організації.
Комплексні навчання, тренування проводяться один раз на три роки на навчально-матеріальній базі, що включає територію підприємства, установи, організації з виробничими будівлями, спорудами, різного роду комунікаціями, а також спеціально створені навчальні місця.
Комплексні об'єктові навчання тривалістю до двох діб проводяться на всіх підприємствах, в установах, організаціях, що мають одну із категорій з цивільної оборони, або входять до переліку об'єктів підвищеної небезпеки (потенційно небезпечних об'єктів), а також на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю працюючих 300 і більше та в медичних лікувально-профілактичних установах з чисельністю 600 ліжок і більше. Керівництво комплексним навчанням здійснює керівник підприємства, установи, організації. При керівникові утворюється група управління (штаб керівництва) комплексним навчанням.
На великих промислових об'єктах комплексні навчання проводяться в-цехах, групах цехів, виробництвах під керівництвом спеціально призначених керівниками навчання посадових осіб. Окремі питання, якщо підприємство, установа, організація має свій житловий сектор, відпрацьовуються із залученням житлово-експлуатаційних органів та населення, яке мешкає на відповідній території.
Комплексні об'єктові тренування проводяться на всіх інших підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та чисельності працюючих, а також у закладах вищої освіти (тривалістю до однієї доби). У закладах професійно-технічної, середньої та дошкільної освіти комплексні тренування проводяться щороку під час проведення "Дня цивільної оборони" та "Тижня безпеки дитини". Керівництво комплексним тренуванням здійснює керівник підприємства, установи, організації, навчального закладу. При проведенні комплексних тренувань на підприємствах, в установах, організаціях з невеликим складом тих, хто навчається, керівник, як правило, вчить підлеглих особисто.
Комплексні об'єктові навчання, тренування за своїм призначенням діляться на планові, показові та дослідні. При організації дослідного комплексного навчання, тренування до плану проведення разом з навчальними питаннями, включаються заходи з моделювання та вивчення стабільності роботи підприємства, установи, організації в умовах надзвичайних ситуацій, а також з перевірки нових теоретичних поглядів і положень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.
При відпрацюванні питань з ліквідації аварій, які мають вплив на умови життєдіяльності населення, рішенням керівника комплексного навчання, тренування призначається спеціальна інформаційна група з доведення до мешканців порядку оповіщення та дій у разі загрози або виникнення аварії на виробництві.
При практичному відпрацюванні питань евакуації за вказівками старшого начальника територіальної підсистеми цивільного захисту до навчання можуть залучатися евакуаційні органи тих населених пунктів і районів, в яких передбачено розміщення виробничого персоналу та евакуйованих членів їх сімей.
Штабні об'єктові тренування є формою практичної підготовки персоналу підприємств, установ, організацій, які за планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф) входять до складу штабів з ліквідації надзвичайної ситуації та очолюють об'єктові невоєнізовані формування й позаштатні аварійно-рятувальні служби.
Штабні об'єктові тренування можуть включати в себе комплексні або спеціальні (предметні) тренувальні заняття. Під час штабних об'єктових тренувань удосконалюється підготовка персоналу штабів до дій за їх посадами та відпрацьовуються питання залагодження штабу в цілому щодо забезпечення сталого управління діями у НС.
Відпрацювання навчальних питань штабного тренування дає змогу персоналу самостійно або у складі штабу виконувати за допомогою методик, інструкцій, настанов та іншої документації типові дії з узагальнення та аналізу даних про обстановку, розробки пропозицій для прийняття рішень, своєчасного доведення завдань до виконавців та здійснення контролю за їх виконанням.
Керівники об'єктових невоєнізованих формувань та позаштатних аварійно-рятувальних служб під час штабних об'єктових тренувань відпрацьовують питання звязку, організації управління та взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах НС.
Штабні об'єктові тренування, крім років, коли на підприємствах, в установах, організаціях проводяться комплексні об'єктові навчання, тренування, проводяться щороку. Керівником тренування є призначений відповідно до затвердженого керівником підприємства, установи, організації розподілу обов'язків уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації.
Залежно від мети тренування та його масштабів, для відпрацювання взаємодії за планами реагування на надзвичайні ситуації місцевого органу виконавчої влади, за рішенням відповідного уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ситуації, до штабних об'єктових тренувань можуть залучатися оперативні групи міських, районних спеціалізованих служб цивільного захисту (цивільної оборони), евакуаційні органи та керівний склад комунальних і громадських аварійно-рятувальних служб, які обслуговують об'єкт.
Штабні об'єктові тренування також можуть проводитися за єдиним планом у складі груп підприємств, установ, організацій за територіально-виробничим принципом під керівництвом уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ситуації вищої ланки.
Тактико-спеціальні навчання з невоєнізоваиими формуваннями особливого періоду та позаштатними спеціалізованими формуваннями радіаційного та хімічного спостереження організовуються і проводяться тривалістю до 8 годин один раз на три роки під час проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань. Керівником тренування є особа, яка очолює формування, або відповідний керівник спеціалізованої служби цивільного захисту (цивільної оборони). При проведені тактико-спеціальних навчань передбачається участь посередницького складу під керівництвом спеціально призначеної на підприємстві, в установі, організації особи з питань цивільного захисту. До проведення тренування залучається весь особовий склад, техніка та майно формування згідно з організаційно-штатною структурою та табелем оснащення.
При проведені тактико-спеціального навчання вивчаються організаційно-штатна структура формувань, строки приведення в готовність за призначенням, комплекс заходів, спрямованих на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та локалізацію зон надзвичайних ситуацій. Особовий склад формувань оволодіває принципами застосування штатної техніки, використання приладів та механізмів при проведенні аварійно-рятувальних робіт та робіт, спрямованих на забезпечення мінімальних потреб життєзабезпечення населення. Під час проведення навчання особлива увага приділяється злагодженню формування для самостійного виконання завдань у зонах надзвичайних ситуацій, а також при взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання відповідних робіт.
Основним методом підготовки особового складу формувань при проведені навчання є практичне виконання робіт за призначенням та відпрацювання тактико-спеціальних нормативів.
Положення (настанови) про організацію та проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань, штабних об'єктових тренувань та тактико-спеціальних навчань затверджуються Міністерством України з питань НС. За заявою керівника підприємства, установи, організації для надання методичної допомоги з питань підготовки навчання, тренування та здійснення під час його проведення посередницьких функцій при групі управління навчанням, тренуванням рішенням начальника територіальних курсів за підприємством, установою, організацією закріплюються педагогічні працівники.
Посадові особи, які плануються на призначення керівниками груп управління навчанням, тренуванням проходять попередню підготовку на територіальних курсах.
Крім навчально-практичних заходів з колективних форм об'єктової підготовки, які безпосередньо організовуються керівництвом підприємств, установ, організацій на власній базі, керівний склад об'єктової підсистеми цивільного захисту може залучатися до участі у загальнодержавних, регіональних та місцевих навчаннях і тренуваннях територіальних та функціональних підсистем Єдиної державної системи ЦЗ.
Вищою формою навчання органів управління та сил ЄДС ЦЗ державного, регіонального та місцевого рівня, найважливішим засобом підвищення їх готовності до виконання завдань за призначенням є командно-штабні (КШН) та штабні навчання органів управління (ШН ОУ):
загальнодержавні КШН ЦЗ України;
КШН ЦЗ АРК, областей, мм. Києва, Севастополя;
КШН ЦЗ міст;
КШН ЦЗ ГУ МНС АРК, областей, мм. Києва, Севастополя;
ШН ОУ ЦЗ України;
ШН ОУ ЦЗ АРК, областей, мм. Києва, Севастополя;
ШН ОУ ЦЗ міст.
Загальнодержавні та регіональні навчання проводяться один раз на 5 років під керівництвом начальника цивільного захисту України. Навчання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади проводяться один раз на S років під керівництвом Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - заступника начальника ЦЗ України. Районні та міські навчання проводяться один раз на S років керівником відповідного регіонального органу управління цивільним захистом.
Загальнодержавні та регіональні штабні навчання проводяться з органами управління цивільного захисту та можуть бути спільними або роздільними, одно-, дво- або триступеневими. До тренувань залучаються, відповідно до задуму, оперативні групи від органів управління функціональними і територіальними підсистемами ЦЗ.
- Мнс україни
- Університет цивільного захисту україни
- Інститут державного управління у сфері
- Цивільного захисту
- 1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- 1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- 1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- 1.1.2 Принципи та завдання цз
- 1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- 1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- 1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- 1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- 1.2.2.2. Оцінка ризику
- 1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- 1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- 1.2.3.1. Негайне реагування
- 1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- 2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- 2.1. Класифікація нс
- 2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- 2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- 2.2. Загрози виникнення нс
- 2.2.1. Природні загрози
- 2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- 2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- 2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- 2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- 2.2.2. Техногенні загрози
- 2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- 2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- 2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- 2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- 2.2.3. Транскордонні загрози
- 2.2.4. Соціально-політичні загрози
- 3. Єдина державна система цивільного захисту
- 3.1. Організаційна структура єдс цз
- 3.1.1. Органи управління єдс цз
- 3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- 3.2. Комісії з питань тєб та нс
- 3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- 3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- 4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- 4.1. Оповіщення та інформування
- 4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- 4.3. Укриття у захисних спорудах
- 4.3.1. Загальні питання
- 4.3.2. Сховища
- 4.3.3. Протирадіаційні укриття
- 4.4. Евакуаційні заходи
- 4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- 4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- 4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- 4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- 4.5. Інженерний захист територій
- 4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- 4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- 4.6. Радіаційний захист
- 4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- 4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- 4.7. Хімічний захист
- 4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- 4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- 4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- 4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- 4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- 4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- 4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- 4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- 4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- 4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- 4.10. Спеціальна обробка
- 4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- 4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- 4.11. Біологічний захист
- 4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- 4.12. Медичний захист
- 4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- 4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- 4.13. Психологічний захист
- 4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- 4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- 4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- 4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- 5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- 5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- 5.1.2. Декларування безпеки опн
- 5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- 5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- 5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- 5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- 5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- 5.2. Управління ризиками нс
- 6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- 6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- 6.1.2. Організація та порядок планування
- 6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- 6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- 6.2.2. Система управління цз
- 6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- 6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.1. Основні положення
- 6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- 6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- 6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- 6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- 6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- 6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- 6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- 6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- 6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- 6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- 6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- 6.5. Ліквідація наслідків нс
- 6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- 6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- 6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- 6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- 6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- 6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- 6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- 6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- 6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- 6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- 6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- 7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- 7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- 7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- 7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- Додатки
- 3. Права окнс
- 1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.