4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
Подальший розвиток діючих промислових підприємств повинен здійснюватися за рахунок їхньої реконструкції і технічного переоснащення з урахуванням нормативних документів [4,9,12,15,17].
Нові промислові підприємства не повинні розміщатися у зонах можливих сильних руйнувань, можливого катастрофічного затоплення, а також у регіонах і містах, де будівництво і розширення промислових підприємств заборонені або обмежені, за винятком підприємств, необхідних для безпосереднього обслуговування населення, а також для потреб промислового, комунального і житло-цивільного будівництва в місті.
Групи нових промислових підприємств і окремих економічно важливих об'єктів слід розміщати в економічно перспективних малих і середніх містах, селищах і сільських населених пунктах.
Будівництво нових портів і судноремонтних заводів здійснюється поза зонами можливих руйнувань, поза зонами можливого катастрофічного затоплення. Розробка генеральних планів зазначених об'єктів повинна провадитися з урахуванням максимального використання природних умов, що зменшують вплив вражаючих факторів сучасних засобів ураження.
При проектуванні нових аеропортів цивільної авіації, приймальних та передаючих радіоцентрів, обчислювальних центрів, а також тваринницьких комплексів і ферм їхнє розміщення слід передбачати поза зонами можливих руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення. Крім того, такі об'єкти повинні розміщатися на безпечній відстані від об'єктів, що можуть бути джерелами вторинних факторів ураження (хімічні підприємства, АЕС, сховища НХР, нафти, нафтопродуктів, газів і тлі.).
Поза зонами можливих руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення слід розміщати бази Державного резерву, склади республіканського й обласного значення, склади і бази матеріально-технічного постачання міністерств і відомств, а також склади матеріалів і устаткування для проведення відбудовних робіт.
Будівництво нових баз, розподільних холодильників і інших сховищ, призначених для збереження товарів поточного постачання населення , повинно здійснюватися в обсязі, що не перевищує потреб у складських ємностях для збереження запасів цих товарів відповідно до норм, установлюваними KM України, Радою Міністрів АР Крим, обласними, міст Києва та Севастополя держадміністраціями за узгодженням із заінтересованими організаціями.
Будівництво нових баз і складів повинно здійснюватися в обсязі, що не перевищує потреби в складських ємностях, призначених для постачання матеріальними ресурсами промислових підприємств цих міст по установлених нормах.
Продовольчі склади, призначені для поточного постачання населення продуктами харчування, слід розміщати на околицях цих міст. Не припускається концентрація в одному місці продовольчих складів, що постачають населення міста основними видами продуктів харчування.
Продовольчі склади, розподільні холодильники і склади непродовольчих товарів першої необхідності обласного і державного значення, а також сховища товарів, призначених для постачання населенню міст повинні розміщатися поза зонами можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
У зонах можливого катастрофічного затоплення значних водоймищ, вже існуючих, що будуються або плануються до будівництва як правило, не припускається будівництво нових міських і сільських поселень, а також об'єктів, що мають важливе економічне або оборонне значення. Таке будівництво припускається лише у виняткових випадках і з проведенням відповідних захисних заходів.
Лікарні відновлювального лікування для видужуючих, онкологічні, туберкульозні і психіатричні лікарні, а також пансіонати (за винятком пансіонатів для старих і профілакторіїв для працюючих), будинки та бази відпочинку, санаторії, туристичні бази і притулки, шкільні, спортивні і молодіжні табори що функціонують протягом року і короткотермінового функціонування, підсобні господарства промислових підприємств, а також кооперативно-садівничі товариства, як правило, повинні розміщатися в заміській зоні. Розвиток мережі зазначених господарств, закладів і кооперативно-садівничих товариств у заміській зоні повинно здійснюватися з урахуванням використання їх у воєнний час для розміщення населення, що евакуюється з міст, і розгортання лікувальних закладів.
Лікувальні заклади, що розгортаються у особливий період, також повинні розміщатися в заміській зоні в пристосованих для них капітальних громадських будівлях і спорудах, що функціонують протягом року (загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, технікумах, школах-інтернатах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, туристичних базах і кемпінгах, готелях і мотелях, шкільних таборах, базах відпочинку трудящих, адміністративних будинках, палацах культури і клубах), що мають загальну площу не менше 2000 м2.
У підземних гірських виробітках при технічній можливості й економічній доцільності слід розміщати об'єкти і виробництва, що мають важливе оборонне і господарське значення, бази державних матеріальних і продовольчих резервів, розподільні холодильники, склади рідкого палива й інших стратегічних матеріалів і сировини.
У проекті генерального плану міста оборонного значення, а також у проекті детального планування, у проекті (робочому проекті) забудови мікрорайону, кварталу, містобудівного комплексу або групи громадських будинків і споруд, в проектах (робочих проектах) підприємств промисловості, енергетики, транспорту і зв'язку зазначеного міста розробляється план "жовтих ліній" - максимально припустимих меж зон можливого поширення завалів житлової та громадської забудови, промислових, комунально-складських будинків, розташованих, як правило, уздовж міських магістралей. Відстані між будинками, розташованими по обидва боки магістральних вулиць, приймаються рівними сумі їхніх зон можливих завалів і ширини шляху, що не завалюються у межах "жовтих ліній".
При плануванні та забудові нових, розширенні і реконструкції існуючих міст оборонного значення зелені насадження (парки, сади, бульвари) і вільні від забудови території міста (водойми, спортивні майданчики і т.п.) слід зв'язувати в єдину систему, що забезпечує поділення території міста протипожежними розірваннями шириною не менше 100 м на ділянки площею не більш 2,5 км2 при переважній забудові будинками і спорудами І, II, III, Ша ступенів вогнестійкості і не більш 0,25 км2 при переважній забудові будинками ІІІ6, IV, ІУа, V ступенів вогнестійкості.
Магістральні вулиці міст повинні прокладатися з урахуванням забезпечення можливості виходу по ним транспорту з житлових і промислових районів на заміські шляхи не менше чим по двох напрямках. Зазначені магістралі повинні мати перетинання з іншими магістральними автомобільними і залізничними шляхами в різних рівнях.
При проектуванні внутрішньоміської транспортної мережі міст слід забезпечувати надійне сполучення між окремими житловими і промисловими районами, вільний прохід до магістралей стійкого функціонування, що веде за межі міста, а також найбільш короткий і зручний зв'язок центру міста, міських житлових і промислових районів із залізничним і автобусними вокзалами, вантажними станціями, річковими і морськими портами, аеропортами.
При проектуванні транспортної мережі необхідно передбачати дублювання шляхів сполучення по території міста і прилягаючому району.
У містах оборонного значення перетинання вулиць і автомобільних доріг у різних рівнях із залізницями, а також автомобільних шляхів між собою повинні мати дублюючі запасні переїзди в одному рівні на відстані не менше 50м від шляхопроводу.
При плануванні та забудові нових і розвитку існуючих міст нові сортувальні залізничні станції і вузли слід розміщати за межами зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
Гаражі для автобусів, вантажних і легкових автомобілів міського транспорту, виробничо-ремонтні бази прибиральних машин, тролейбусні депо і трамвайні парки міст оборонного значення повинні розміщатися розосереджено і переважно на околицях міст або в підземній частині міста.
У містах і на окремо стоячих об'єктах необхідно передбачати обладнання штучних водойм із можливістю використання їх для гасіння пожеж. Ці водойми слід розміщати з урахуванням наявних природних водойм і під'їздів до них. Загальну місткість водойм необхідно приймати з розрахунку не менше 3000 м3 води на 1 км2 території міста (об'єкта).
На території міст через кожні 500 м берегової смуги рік і водойм слід передбачати обладнання пожежних під'їздів, що забезпечують вибір води в будь-який час року не менше чим трьома автомобілями одночасно.
При проектуванні систем водопостачання теплових електростанцій і атомних станцій, розташованих у верхньому або нижньому б'єфі гідровузлів комплексного призначення, рекомендується передбачати можливість технічного водопостачання цих станцій при прориві споруд напірного фронту гідровузлів, а також заходи щодо забезпечення роботи систем водопостачання.
При проектуванні нових і реконструкції діючих водозабірних свердловин, передбачених до використання у особливий період, слід застосовувати заглибні насоси (що з'єднані з електродвигунами). Оголовки свердловини повинні розміщатися в колодязях, що забезпечують у необхідних випадках їхній захист від вражаючих факторів сучасних засобів ураження.
При проектуванні в містах і на об'єктах декількох самостійних водопроводів (комунального і промислового), слід передбачати можливість передачі води від одного водопроводу до іншого з дотриманням санітарних правил.
При будівництві нових водопроводів у містах оборонного значення і на об'єктах особливої важливості, розташованих поза містами, діючі водопроводи і головні споруди рекомендується зберігати для можливого використання в якості резервних.
При проектуванні технічних водопроводів для виробничих потреб міст і об'єктів, необхідно забезпечувати можливість їхнього використання для цілей пожежогасіння.
При проектуванні нових і реконструкції діючих газових мереж міст слід передбачати можливість відключення як міст у цілому, так і окремих районів (ділянок) міст за допомогою пристроїв, що спрацьовують від надмірного тиску ударної хвилі.
При проектуванні нових і реконструкції діючих систем газопостачання в містах необхідно передбачати в основних вузлових точках (на виході з газорозподільних станцій, перед опорним газорозподільними пунктами, а також на відводах до об'єктів) установку пристроїв, що спрацьовують на відключення від надмірного тиску ударної хвилі, а також обладнання перемичок між тупиковими газопроводами.
Енергетичні споруди й електричні мережі повинні проектуватися з урахуванням забезпечення стійкого енергопостачання міст і об'єктів (об'єктів Міноборони, підприємств оборонних галузей промисловості, а також метрополітенів, приміських ділянок залізниць, газо-і водопостачання, лікувальних закладів і інших особо важливих об'єктів) в умовах мирного і воєнного часу.
При проектуванні схем зовнішнього електропостачання міст необхідно передбачати їхнє електропостачання від декількох незалежних і територіально рознесених джерел живлення (електростанції і підстанцій), частина з яких повинна розташовуватися за межами зон можливих руйнувань. При цьому зазначені джерела і їхні лінії електропередачі повинні знаходитися на відстані одне від одного, як правило, що виключає можливість їхньої одночасної відмови.
У проектах на будівництво нових, реконструкцію і розширення існуючих атомних станцій повинні передбачатися системи сигналізації для передачі сигналів про аварії на станції в місцеві органи з питань цивільного захисту, а також локальні системи для виявлення рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища й оповіщення робочого персоналу і населення, що мешкає в зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення (зараження).
Проектування будівель, споруд, устаткування і конструкцій атомних станцій, відмова яких може призвести до неприпустимого по діючих санітарних нормах рівня опромінення населення, слід здійснювати відповідно до вимог Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві й експлуатації.
При проектуванні і будівництві гідровузла в каскаді повинні бути передбачені заходи, що забезпечують стійкість споруд напірного фронту при проходженні хвилі прориву в результаті руйнування вище розташованих гідровузлів, а також умови пропускання зазначеної хвилі через фронт цих споруд з урахуванням попереднього форсованого спрацювання водоймищ.
На існуючих і проектованих гідровузлах необхідно передбачати при відповідному обгрунтуванні проведення в особливий період попереднього форсованого спрацювання водоймищ.
При проектуванні шлюзів на магістральних водяних шляхах повинна бути передбачена можливість подачі до них електроенергії від пересувного джерела живлення. Керування роботою шлюзу з центрального пульта повинно дублюватись місцевими постами керування.
При проектуванні судноплавних шлюзів повинна враховуватися необхідність проводки через них судів при зниженому рівні водоймища.
Магістральні кабельні і радіорелейні лінії зв'язку, що йдуть в одному географічному напрямку, повинні, як правило, проектуватися по рознесених трасах, що не потрапляє в ті самі зони можливого руйнування або катастрофічного затоплення.
При проектуванні нових або реконструкції існуючих автоматичних телефонних станцій (АТС) міст необхідно передбачати:
прокладку кабелів міжшафних зв'язків із розрахунком передачі частини абонентської ємності з кожного району АТС у сусідні райони;
прокладку сполучних кабелів від відомчих АТС до найближчих розподільних шаф міської телефонної мережі;
установку на АТС спеціальної апаратури циркулярного виклику і дистанційного керування засобами оповіщення при виконанні завдань цивільного захисту.
У містах при проектуванні міських запасних пунктів керування необхідно передбачати розміщення в них захищених вузлів зв'язку. Від пунктів керування ОГД до цих вузлів зв'язку повинні прокладатися підземні кабельні лінії зв'язку в обхід наземних комутаційних пристроїв.
Приймальні та передаючі радіостанції (радіоцентри), вузлові станції магістральних радіорелейних ліній (прямої видимості і тропосферного розсіювання) і наземні станції космічного зв'язку з виділенням телефонних каналів, а також приймальні та передаючі радіостанції, повинні розміщатися поза зонами можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
Для передаючих і приймальних радіостанцій (радіоцентрів), що мають загальнодержавне й оборонне значення, необхідно передбачати установку в захищених спорудах короткохвильових передавачів і радіоприймачів з автономними джерелами електропостачання, а також необхідну кількість резервних антен, що швидко розгортаються.
Міські мережі провідного віщання повинні забезпечувати стійку роботу систем оповіщення. При проектуванні цих мереж у містах слід передбачати кабельні лінії зв'язку, пересувні засоби резервування станційних пристроїв, резервні пересувні засоби оповіщення мереж провідного віщання всіх міст і районних центрів.
При проектуванні нових і реконструкції існуючих підземних ліній або ділянок метрополітенів слід передбачати пристосування їх під укриття для захисту населення в мирний і воєнний час. Проектування пристосування метрополітенів для захисту населення здійснюється по завданнях, узгодженим із МНС України і відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Питання для самоконтролю.
1. На що спрямовані інженерно-технічні заходи ЦЗ?
2. Що передбачають інженерно-технічні заходи ЦЗ?
3. Назвіть групи міст з ЦЗ (ЦО).
4. Назвіть категорії об'єктів з ЦЗ (ЦО).
5. Назвіть небезпечні зони у межах міст.
- Мнс україни
- Університет цивільного захисту україни
- Інститут державного управління у сфері
- Цивільного захисту
- 1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- 1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- 1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- 1.1.2 Принципи та завдання цз
- 1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- 1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- 1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- 1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- 1.2.2.2. Оцінка ризику
- 1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- 1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- 1.2.3.1. Негайне реагування
- 1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- 2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- 2.1. Класифікація нс
- 2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- 2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- 2.2. Загрози виникнення нс
- 2.2.1. Природні загрози
- 2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- 2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- 2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- 2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- 2.2.2. Техногенні загрози
- 2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- 2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- 2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- 2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- 2.2.3. Транскордонні загрози
- 2.2.4. Соціально-політичні загрози
- 3. Єдина державна система цивільного захисту
- 3.1. Організаційна структура єдс цз
- 3.1.1. Органи управління єдс цз
- 3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- 3.2. Комісії з питань тєб та нс
- 3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- 3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- 4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- 4.1. Оповіщення та інформування
- 4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- 4.3. Укриття у захисних спорудах
- 4.3.1. Загальні питання
- 4.3.2. Сховища
- 4.3.3. Протирадіаційні укриття
- 4.4. Евакуаційні заходи
- 4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- 4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- 4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- 4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- 4.5. Інженерний захист територій
- 4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- 4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- 4.6. Радіаційний захист
- 4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- 4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- 4.7. Хімічний захист
- 4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- 4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- 4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- 4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- 4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- 4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- 4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- 4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- 4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- 4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- 4.10. Спеціальна обробка
- 4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- 4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- 4.11. Біологічний захист
- 4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- 4.12. Медичний захист
- 4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- 4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- 4.13. Психологічний захист
- 4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- 4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- 4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- 4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- 5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- 5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- 5.1.2. Декларування безпеки опн
- 5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- 5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- 5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- 5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- 5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- 5.2. Управління ризиками нс
- 6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- 6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- 6.1.2. Організація та порядок планування
- 6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- 6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- 6.2.2. Система управління цз
- 6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- 6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.1. Основні положення
- 6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- 6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- 6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- 6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- 6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- 6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- 6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- 6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- 6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- 6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- 6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- 6.5. Ліквідація наслідків нс
- 6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- 6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- 6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- 6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- 6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- 6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- 6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- 6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- 6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- 6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- 6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- 7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- 7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- 7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- 7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- Додатки
- 3. Права окнс
- 1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.