4.1. Оповіщення та інформування
Одним з головних заходів захисту населення від НС є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки в умовах НС.
Інформування та оповіщення є основним принципом та головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру.
Оповіщення та інформування у сфері ЦЗ включають:
оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення НС, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;
завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження;
централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення НС.
Процес оповіщення населення обов'язково супроводжується організацією оповіщення органів управління і відповідальних посадових осіб, які приймають рішення на проведення конкретних заходів щодо захисту населення, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах НС.
Оповіщення включає доведення в стислий термін до органів управління, посадових осіб і сил Єдиної системи цивільного захисту, а також населення на відповідній території завчасно установлених сигналів, розпоряджень та інформації органів виконавчої влади і місцевого самоврядування відносно загроз і порядку поведінки в умовах, які склалися.
Оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання НС та подолання їх наслідків - одне з важливих завдань ЦЗ України.
З метою виконання цього завдання у всіх ланках міських та позаміських пунктів управління, на основі апаратури та технічних засобів оповіщення, мережі зв'язку, радіомовлення та телебачення, а також спеціальних засобів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, населенню.
Система оповіщення ЦЗ України - це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури оповіщення, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань ЦЗ до органів виконавчої влади всіх рівнів, підприємств, установ, організацій і населення.
В основу побудови системи оповіщення в Україні покладено характер і регіональне проявлення можливих НС природного і техногенного характеру, а також структуру системи державного управління, наявність і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Оповіщення організується відповідним органом у сфері ЦЗ, який створюється рішенням Голови держадміністрації, згідно зі схемами оповіщення, які затверджуються начальником ЦЗ відповідного рівня. Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління. Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну.
Система оповіщення ЦЗ розподіляється на загальнодержавну, регіональні (внутрішньо обласні), спеціальні системи централізованого оповіщення, локальні та об'єктові системи оповіщення, системи централізованого виклику. Вони повинні охоплювати територію, на якій проживає населення та розташовані підприємства, установи і організації електросиренами, вуличними гучномовцями, мережами радіомовлення та телебачення.
На випадок загрози або виникнення НС загальнодержавного рівня створено загальнодержавну систему централізованого оповіщення центральних і місцевих органів виконавчої влади.
На випадок НС регіонального рівня в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь і містах, віднесених до груп з ЦО, створено регіональні системи з централізованого оповіщення місцевих органів виконавчої влади та населення.
Оповіщення населення про загрозу, виникнення НС, інформування його про наявну обстановку здійснюється за допомогою регіональних, спеціальних та локальних систем оповіщення, з використанням мереж радіо та провідного мовлення, телебачення.
Відповідальність за організацію оповіщення несе особа, уповноважена керівником місцевого органу виконавчої влади. Безпосередньо оповіщення здійснює за рішенням керівника місцевого органу виконавчої влади відповідна чергова служба.
Власником регіональної системи оповіщення є відповідна державна адміністрація, голова якої затверджує побудову системи оповіщення, приймає рішення на будівництво, реконструкцію, удосконалення системи оповіщення, виділяє кошти на її утримання і експлуатаційно-технічне обслуговування.
Безпосередньо на гідроспорудах водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС та інших річках за кошти їх власників монтуються спеціальні системи централізованого оповіщення. При загрозі катастрофічного затоплення внаслідок руйнування однієї' чи декількох гребель на водосховищах відповідні чергові служби ГЕС здійснюють оповіщення відповідні чергові служби органів у сфері ЦЗ, які оповіщають населення що потрапляє в зону катастрофічного затоплення. Спеціальні системи централізованого оповіщення змонтованих безпосередньо на гідроспорудах забезпечують оповіщення і подальше інформування чергових служб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, чергових аварійно-рятувальних служб, аварійних, спеціальних та аварійно-рягувальних служб та підрозділів, які залучаються до дій при виникненні НС, населення, яке знаходиться в зоні НС.
Залежно від характеру і масштабів НС оповіщення здійснюється:
оперативним черговим спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ (далі МНС України) - оповіщення чергових служб центральних органів виконавчої влади, чергових служб місцевих органів виконавчої влади обласного рівня, територіальних органів управління та сил МНС України;
від пунктів управління начальників ЦЗ АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, віднесених до груп з ЦЗ - оповіщення керівного складу органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, чергових аварійних та спеціальних служб, спеціалізованих формувань, аварійно-рятувальних підрозділів, населення території, на якій виникла загроза чи сталася НС.
Оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого характеру небезпеки, включення електричних сирен, переривчастий звук яких означає єдиний сигнал небезпеки "Увага всім!", мережі радіомовлення всіх діапазонів частот та видів модуляції і телебачення незалежно від форм власності. Почувши цей звук (сигнал), люди мають негайно включити наявні у них засоби прийому повної інформації - радіоточки, радіоприймачі і телевізори, щоб послухати інформаційне повідомлення про характер і масштаби загрози, а також рекомендації щодо найбільш доцільної поведінки в умовах, які склалися.
Зміст інформації мають становити відомості про НС, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них. Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.
Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в установлені терміни обов'язково подається до оперативно-чергової служби МНС через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів управління функціональних і територіальних підсистем Системи по вертикалі управління - від об'єктового до місцевого, регіонального і державного рівня.
Термін проходження інформації від органу управління Системи об'єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години, а передачі інформації від оперативно-чергової (диспетчерської) служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (незалежно від форми власності і господарювання) до оперативно-чергової служби МНС - 5 хвилин.
Оповіщення населення у 30-кілометровій зоні навколо АЕС здійснюється від чергової служби пункту управління начальника територіальної підсистеми цивільного захисту відповідного регіону.
На трасі транспортування аміаку акціонерного товариства відкритого типу "Трансаміак" Тольяггі -Одеса, впродовж магістральних і відвідних трубопроводів транспортування газу та нафти за рахунок їх власників створюються спеціальні системи для оповіщення чергових служб органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ, населення і підприємств, які знаходяться в зоні можливого ураження. Ці системи підключаються до відповідних регіональних систем централізованого оповіщення.
Відповідно до закону [16] радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення НС та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження.
На випадок виникнення НС безпосередньо на ПНО за їх рахунок створюються локальні або об'єктові системи оповіщення, які мають бути сполученими з регіональними системами централізованого оповіщення.
Локальні системи оповіщення створюються на ПНО, зона ураження від яких, у разі виникнення на них НС, досягає заселених територій або інших підприємств (об'єктів). До їх складу входять абонентські радіоточки мережі радіомовлення та відомчих радіотрансляційних вузлів, вуличні гучномовці, пристрої запуску електросирен та самі електросирени, система централізованого виклику, магнітофони, магнітні стрічки із записаними текстами звернень. Локальні системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:
керівників та інших працівників ПНО;
оперативних чергових аварійних служб, чергові служби відповідних органів у сфері ЦЗ, територіальних органів внутрішніх справ за прямими телефонами;
керівників та інших працівників підприємств, установ (насамперед дитячих, навчальних, медичних закладів, що знаходяться в межах зони можливого ураження), організацій і населення.
На ПНО, незалежно від форм власності, на яких зона ураження не виходить за територію об'єкта, створюються об'єктові системи оповіщення. До їх складу входять абонентські радіоточки і вуличні гучномовці державної мережі радіомовлення та відомчих радіовузлів, пристрої запуску електросирен та самі електросирени, телефони, включені до системи централізованого виклику, та інші технічні засоби (у разі необхідності).
Об'єктові системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:
керівників та інших працівників підприємства;
оперативних чергових аварійних служб, чергові служби відповідних органів у сфері ЦЗ, територіальних органів МВС за прямими телефонами.
Оповіщення персоналу ПНО, а також керівників підприємств, установ, організацій і населення, які знаходяться в зоні локальної системи оповіщення, здійснює черговий диспетчер об'єкту (особа, яка виконує ці обов'язки).
Оповіщення підприємств, установ, організацій, населення, які знаходяться за межами зони локальної системи оповіщення, покладається на оперативно-чергову службу відповідних начальників ЦЗ, з залученням сил та засобів відповідних органів внутрішніх справ. У населених пунктах, де відсутні оперативно-чергові служби начальників ЦЗ, їх функції з оповіщення виконують чергові служби відповідних органів внутрішніх справ.
Для своєчасного оповіщення керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівного складу центрального і територіальних органів ЦО та НС створюється загальнодержавна система пейджерного зв'язку, яка може охоплювати і оповіщення керівного складу потенційно небезпечних підприємств.
Оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої злади, керівного складу територіальних органів ЦЗ здійснюється за допомогою системи циркулярного виклику.
Готовність системи оповіщення до застосування забезпечується:
організацією цілодобового чергування на пунктах управління начальників ЦЗ. Там, де таке чергування не передбачається, задіються відповідні чергові служби органів МВС;
організацією прямого телефонного зв'язку від чергових служб потенційно небезпечних об'єктів, сейсмічних станцій, гребель водосховищ (диспетчерів чи начальників змін ГЕС) до чергових служб пунктів управління начальників ЦЗ;
завчасною підготовкою персоналу чергових служб до дій в НС;
впровадженням автоматизованих систем оповіщення з використанням сучасних технологій;
якісним експлуатаційно-технічним обслуговуванням систем оповіщення і зв'язку ЦЗ.
Для забезпечення роботи систем оповіщення використовуються:
місцеві мережі зв'язку;
мережі дротового (ефірного) радіомовлення та телебачення;
постійно діючі мережі радіозв'язку, електросирени і технічні засоби оповіщення незалежно від форм власності.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання зобов'язані:
забезпечити встановлення електросирен з можливістю централізованого запуску (місце їх встановлення визначає відповідний орган ЦЗ з урахуванням озвучення території);
забезпечити встановлення вуличних гучномовців у місцях масового скупчення працівників та населення (за погодженням з відповідним органом ЦЗ);
забезпечити всі виробничі, службові та адміністративні приміщення, а також приміщення навчальних і лікувальних закладів радіотрансляційними точками (радіоприймачами відповідного діапазону для районів, де немає провідного мовлення) для гарантованого приймання програм державного радіомовлення;
безперешкодно допускати працівників, які здійснюють експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку, за пред'явленими ними посвідченнями особи на територію та в приміщення своїх підприємств, установ і організацій для проведення ремонту або інших робіт, пов'язаних з технічною експлуатацією та обладнанням систем оповіщення.
Забороняється відключати радіотрансляційні точки та абонентські лінії, через які здійснюється запуск електросирен від мереж державного радіомовлення, демонтувати вуличні гучномовці без погодження з відповідними органами ЦЗ.
Реконструкція загальнодержавної системи централізованого оповіщення здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України за поданням МНС України. Реконструкція регіональних систем централізованого оповіщення здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування за рекомендаціями МНС України.
Реконструкція спеціальних, локальних (об'єктових) систем оповіщення здійснюється відповідно до вимог Положення про організацію зв'язку та оповіщення у НС, затвердженого Кабінетом Міністрів України [26], на підставі рішення керівника підприємства і згідно з проектом розширення підприємства за узгодженням з відповідним органом у сфері цивільного захисту.
Згідно з затвердженою Кабінетом Міністрів України "Комплексною програмою розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки", розвиток (реконструкція) автоматизованих систем централізованого оповіщення ЦЗ буде здійснюватися, в основному, шляхом розробки і впровадження нових засобів і комплексів оповіщення стаціонарного та мобільного базування.
Це дозволить збільшити можливості використання системи оповіщення за призначенням, зменшити термін проходження інформації, розширити функціональні можливості системи щодо швидкої передачі оперативної інформації, суттєво зменшити витрати на утримання та обслуговування. Реалізація нової (перспективної) системи оповіщення на основі новітніх технологій забезпечить її функціонування відповідно до пред'явлених сучасних вимог і легку адаптацію до нових телекомунікаційних мереж, що впроваджуються в Україні.
Використання в системах централізованого оповіщення радіокерованих систем оповіщення населення про НС з використанням засобів транкінкового зв'язку дозволить забезпечити паралельно з виконанням основних завдань, покладених на систему оповіщення, оперативний рухомий радіозв'язок для органів управління, формувань Державної професійної аварійно-рятувальної служби МНС, підрозділів сил МНС в умовах надзвичайних ситуацій.
Модернізація (реконструкція) загальнодержавної та регіональних систем оповіщення буде здійснюватися на основі побудови корпоративних мереж шляхом накладення відповідного програмно-апаратного комплексу на транспортну телекомунікаційну мережу. Це дозволить значно скоротити загальні витрати і забезпечити комплексне використання ресурсів системи зв'язку, оповіщення та інформатизації.
- Мнс україни
- Університет цивільного захисту україни
- Інститут державного управління у сфері
- Цивільного захисту
- 1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- 1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- 1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- 1.1.2 Принципи та завдання цз
- 1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- 1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- 1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- 1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- 1.2.2.2. Оцінка ризику
- 1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- 1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- 1.2.3.1. Негайне реагування
- 1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- 2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- 2.1. Класифікація нс
- 2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- 2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- 2.2. Загрози виникнення нс
- 2.2.1. Природні загрози
- 2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- 2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- 2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- 2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- 2.2.2. Техногенні загрози
- 2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- 2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- 2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- 2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- 2.2.3. Транскордонні загрози
- 2.2.4. Соціально-політичні загрози
- 3. Єдина державна система цивільного захисту
- 3.1. Організаційна структура єдс цз
- 3.1.1. Органи управління єдс цз
- 3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- 3.2. Комісії з питань тєб та нс
- 3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- 3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- 4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- 4.1. Оповіщення та інформування
- 4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- 4.3. Укриття у захисних спорудах
- 4.3.1. Загальні питання
- 4.3.2. Сховища
- 4.3.3. Протирадіаційні укриття
- 4.4. Евакуаційні заходи
- 4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- 4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- 4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- 4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- 4.5. Інженерний захист територій
- 4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- 4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- 4.6. Радіаційний захист
- 4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- 4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- 4.7. Хімічний захист
- 4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- 4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- 4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- 4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- 4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- 4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- 4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- 4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- 4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- 4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- 4.10. Спеціальна обробка
- 4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- 4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- 4.11. Біологічний захист
- 4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- 4.12. Медичний захист
- 4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- 4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- 4.13. Психологічний захист
- 4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- 4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- 4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- 4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- 5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- 5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- 5.1.2. Декларування безпеки опн
- 5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- 5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- 5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- 5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- 5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- 5.2. Управління ризиками нс
- 6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- 6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- 6.1.2. Організація та порядок планування
- 6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- 6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- 6.2.2. Система управління цз
- 6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- 6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.1. Основні положення
- 6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- 6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- 6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- 6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- 6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- 6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- 6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- 6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- 6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- 6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- 6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- 6.5. Ліквідація наслідків нс
- 6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- 6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- 6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- 6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- 6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- 6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- 6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- 6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- 6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- 6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- 6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- 7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- 7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- 7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- 7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- Додатки
- 3. Права окнс
- 1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.