3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
Діяльність Державної комісії з питань ТЕБ та НС визначається Кабінетом Міністрів України [25], діяльність комісій з питань ТЄБ та НС регіонального, місцевого та об'єктового рівнів здійснюється відповідно до положень про такі комісії, які затверджуються керівниками відповідного рівня.
Державна комісія з питань ТЕБ та НС (далі - Комісія) у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну комісію з питань ТЄБ та НС, та іншими нормативно-правовими актами.
Основними завданнями Комісії є :
координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної із створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші НС;
участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;
організація та керівництво проведенням робіт з ліквідації наслідків НС державного і регіонального масштабів, у тому числі з транскордонним впливом.
У режимі повсякденного функціонування Комісія відповідно до покладених на неї завдань:
готує і подає до Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції щодо визначення прав і обов'язків у цій сфері центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій;
координує діяльність органів виконавчої влади з питань розроблення та реалізації загальнодержавних програм забезпечення безпеки населення, його санітарно епідеміологічного благополуччя, а також реагування на НС;
бере участь у розгляді питань про створення або припинення діяльності державних підприємств, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо);
вживає заходів до проведення експертизи найважливіших проектів будівництва та реконструкції в частині забезпечення техногенно-екологічної безпеки;
сприяє розвитку гідрометеорологічних спостережень і прогнозів. Державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, системи ЦЗ населення, форм контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;
здійснює методичне керівництво і контроль за роботою регіональних комісій з питань ТЄБ та НС, за їх підготовкою до дій у НС;
здійснює співробітництво з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у межах зобов'язань України згідно з міжнародними договорами.
У режимі надзвичайної ситуації Комісія:
здійснює безпосереднє керівництво ліквідацією наслідків НС державного і регіонального масштабів, у тому числі з транскордонним впливом;
здійснює керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття (призначення) керівника ліквідації НС, та організовує взаємодію органів центральної і місцевої виконавчої влади, громадських, міжнародних організацій з евакуації населення, надання потерпілим необхідної допомоги;
вивчає обставини, що склалися, та готує інформацію Президентові України і Кабінету Міністрів України про вжиті заходи реагування на НС та причини її виникнення;
залучає до виконання робіт з ліквідації наслідків НС необхідні рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування, використовуючи наявні матеріально - технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси;
взаємодіє з відповідними організаціями країн, територія яких зазнала негативної дії в результаті НС, що виникла в Україні;
організує визначення розміру шкоди, заподіяної суб'єктам господарської діяльності і населенню внаслідок НС державного та регіонального масштабів.
Комісії надається право:
застосовувати без попереднього узгодження з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади сили і засоби, призначені виконувати завдання із запобігання НС та реагування на них (крім запасів державного матеріального резерву);
заслуховувати керівників ( представників) центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції, і давати їм відповідні доручення;
одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;
залучати до ліквідації наслідків НС, у разі потреби, всі функціональні ланки державної системи запобігання НС та реагування на них;
розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки НС та вносити пропозиції щодо притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у виникненні НС.
- Мнс україни
- Університет цивільного захисту україни
- Інститут державного управління у сфері
- Цивільного захисту
- 1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- 1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- 1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- 1.1.2 Принципи та завдання цз
- 1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- 1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- 1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- 1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- 1.2.2.2. Оцінка ризику
- 1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- 1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- 1.2.3.1. Негайне реагування
- 1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- 2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- 2.1. Класифікація нс
- 2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- 2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- 2.2. Загрози виникнення нс
- 2.2.1. Природні загрози
- 2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- 2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- 2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- 2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- 2.2.2. Техногенні загрози
- 2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- 2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- 2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- 2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- 2.2.3. Транскордонні загрози
- 2.2.4. Соціально-політичні загрози
- 3. Єдина державна система цивільного захисту
- 3.1. Організаційна структура єдс цз
- 3.1.1. Органи управління єдс цз
- 3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- 3.2. Комісії з питань тєб та нс
- 3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- 3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- 4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- 4.1. Оповіщення та інформування
- 4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- 4.3. Укриття у захисних спорудах
- 4.3.1. Загальні питання
- 4.3.2. Сховища
- 4.3.3. Протирадіаційні укриття
- 4.4. Евакуаційні заходи
- 4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- 4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- 4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- 4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- 4.5. Інженерний захист територій
- 4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- 4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- 4.6. Радіаційний захист
- 4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- 4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- 4.7. Хімічний захист
- 4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- 4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- 4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- 4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- 4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- 4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- 4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- 4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- 4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- 4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- 4.10. Спеціальна обробка
- 4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- 4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- 4.11. Біологічний захист
- 4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- 4.12. Медичний захист
- 4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- 4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- 4.13. Психологічний захист
- 4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- 4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- 4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- 4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- 5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- 5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- 5.1.2. Декларування безпеки опн
- 5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- 5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- 5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- 5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- 5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- 5.2. Управління ризиками нс
- 6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- 6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- 6.1.2. Організація та порядок планування
- 6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- 6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- 6.2.2. Система управління цз
- 6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- 6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.1. Основні положення
- 6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- 6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- 6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- 6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- 6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- 6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- 6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- 6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- 6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- 6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- 6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- 6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- 6.5. Ліквідація наслідків нс
- 6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- 6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- 6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- 6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- 6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- 6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- 6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- 6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- 6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- 6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- 6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- 7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- 7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- 7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- 7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- Додатки
- 3. Права окнс
- 1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.