Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
Наслідком перенесення тестових моделей вимірювання інтелекту на вимірювання креативності стало діагностування тестами креативності К}. При цьому, як стверджують американські психологи М. Воллах і Н. Коган, не потрібні жорсткі ліміти часу, атмосфера змагальності і єдиний критерій правильності відповіді. Дослідження і тестування творчих здібностей бажано проводити у звичайних життєвих ситуаціях, з вільним доступом людини до додаткової інформації при виконанні завдання.
Під час тестування креативності випробовуваним надавали необхідну кількість часу для розв'язання завдання, формулювання відповіді на питання. Тестування проводили у формі гри, змагання між учасниками було мінімальним, експериментатор приймав будь-яку відповідь. За цих умов кореляція креативності і тестового інтелекту наближалася до нуля.
А. Воронін, досліджуючи студентів економічного коледжу у лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської АН, отримав аналогічні результати: чинник інтелекту і чинник креативності є незалежними.
Тестуючи інтелект і креативність учнів 11-12 років, виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності (табл. 3.7).
Діти з високим рівнем інтелекту і високою креативністю впевнені у своїх здібностях, адекватні в самооцінках. Вони можуть здаватися маленькими, але залежно від ситуації поводитися по-дорослому. Виявляють цікавість до нового і незвичайного, ініціативні, успішно пристосовуються до вимог, зберігаючи особисту незалежність.
Таблиця 3,7
Особистісні властивості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей
| Інтелект | ||
високий | низький | ||
ШОСТІ | низькі | - віра у свої можливості; - хороший самоконтроль; - хороша соціальна інтеграція; - висока здатність до концентрації уваги і великий інтерес до нового | - постійний конфлікт між власними уявленнями про світ і шкільними вимогами; - недостатня віра в себе; - острах оцінок з боку оточення |
Творчі зді( | високі | - енергія спрямована на досягнення успіху в навчанні; - невдачі сприймаються як катастрофа; - боязнь ризику і висловлювання власної думки; - знижена товариськість; боязнь самооцінки | - хороша (принаймні за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволеність життям; - недостатній інтелект компенсується соціальною товариськістю або деякою пасивністю |
Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності прагнуть відмінних оцінок, важко сприймають невдачу, уникають ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті, дистанціюються від своїх однокласників, прагнуть зовнішнього схвалення.
Дітям з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності важко адаптуватися до шкільних вимог і однокласників. Вони відвідують різні гуртки, мають незвичайні хобі тощо. Часто тривожні, страждають від комплексу неповноцінності; учителі нерідко характеризують їх як "тупих", неуважних, оскільки вони неохоче виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.
За низького рівня інтелекту і творчих здібностей добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем, мають адекватну самооцінку.
Низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю.
Креативність та інтелект взаємозв'язані у цілісний пізнавальний процес. У дослідженні (школярі 9-10 класів) було виявлено взаємодоповнюваність креативності та інтелекту при розв'язанні пізнавальних завдань (Є. Григоренко). За допомогою тестів Векслера й Амтхауера, Торранса і тестів на визначення когнітивних стилів з'ясували, що кількість гіпотез, висунутих під час розв'язання завдань, корелює з креативністю за Торрансом (для вербальної частини г = 0,43, для невер-бальної - г = 0,52). Оригінальність гіпотез до початку розв'язання мала вищу кореляцію з креативністю за Торрансом (для вербальної частини тесту г - 0,57, для невербальної - г - 0,38), кількість гіпотез під час розв'язання корелює з 1(2 за Амтхауером (0,46) і оригінальністю під час рішення тесту - з І(} за Амтхауером (0,50).
Отже, на ранніх стадіях розв'язання задачі у випробовуваних актуалізується дивергентне мислення, а на пізніх - конвергентне.
- 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- Предмет і завдання диференціальної психології
- Зародження науки про індивідуальні відмінності
- 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- Методи теоретичного аналізу
- Психогенетичні методи
- Історичні методи
- Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- Математичні методи і продуктивність їх застосування
- Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- Канали отримання інформації про індивідуальність
- 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- Теорії про вплив середовища і спадковості
- Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- Організм як чинник індивідуальності
- Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- Спеціальна теорія індивідуальності
- 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- Конституційні теорії темпераменту
- Організмічна типологія к.Сіго
- Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- Факторні теорії темпераменту
- Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- Психологічні теорії темпераменту
- Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- Стать у структурі індивідуальності
- Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- Етологія статі
- Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- 2.3. Диференціація характеру
- Характер у структурі індивідуальності
- Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- Особистісні типи
- Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- Теорія рис г.-в. Олпорта
- Факторна структура особистості
- Теорія рис г.-ю. Айзенка
- П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- 3. Диференціальна когнітологія
- 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- Індивідуальні параметри сприйняття
- Диференціація уявлень і уяви
- Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- Стильові характеристики мислення
- 3.2. Диференціальна психологія здібностей
- Сутність і характеристики здібностей
- Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- Типи інтелектуальних здібностей
- Конвергентні здібності
- Дивергентні здібності (креативність)
- Пізнавальні стилі
- Типи інтелектуальної обдарованості
- Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- Геніальність як прояв обдарованості
- Розумова відсталість і деменція
- Тестування здібностей особистості
- 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- Сутність інтелекту як психічної реальності
- Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- Багатофакторні теорії інтелекту
- Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- Освітній підхід до вивчення інтелекту
- Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- Якісне зростання
- Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- 3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- Теорія психологічної диференціації
- Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- Полезалежність - поленезалежність
- Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- Вузькість - широкість категорії
- Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- Толерантність до нереалістичного досвіду
- Вузькість - широкість сканування
- Загострювання - згладжування
- Імпульсивність - рефлективність
- Конкретна - абстрактна концептуалізація
- Когнітивна простота - складність
- Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- Основні концептуальні підходи до креативності
- Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- Механізми і чинники креативності
- Інтуїція як механізм творчості
- Діагностування креативності
- 4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- 4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- Критерії відмінностей між соціальними групами
- Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- Вплив статусного рівня на інтелект
- Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- Специфіка крос-культурних досліджень
- Культурні відмінності і їх вияви
- Література